Прогнози невтішні: чого чекати від посівної-2024 та яким буде врожай
Наприкінці лютого в Україні стартувала посівна кампанія. І хоча українські аграрії адаптувались до реалій повномасштабної війни, експерти все ж очікують суттєвого скорочення площ посівів, порівняно з 2023 роком. Тож яким буде аграрний 2024-й, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
ПЛОЩІ ЗМЕНШУЮТЬСЯ
Площі посівів в Україні скорочуються вже третій рік поспіль: як ярих культур, так і озимих. Найбільше падіння відбулось у перший рік великої війни – восени 2022-го озимими культурами засіяли на 26% менше ріллі, ніж роком раніше. Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (-19%) та озимим ріпаком (-15%).
Цьогорічне скорочення посівних площ під ярими культурами буде не таким стрімким, але теж суттєвим. В Українському клубі аграрного бізнесу наводять два сценарії цьогорічної посівної кампанії.
«За оптимістичного посівні площі зменшаться на 3% – до 18,6 млн гектарів: під зерновими – скоротяться на 3%, до 10,2 млн гектарів, а під олійними – збільшаться на 1% – до 8,4 млн гектарів. За песимістичного сценарію посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% – до 16 млн гектарів: під зерновими – на 17%, до 9,1 млн гектарів, під олійними – на 16%, до 6,9 млн гектарів», – зазначає керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.
Вона додає, що посівні площі скорочуватимуться передусім у районах, наближених до лінії фронту та віддалених від морських портів і західних кордонів країни, тобто у східних та північно-східних областях.
Отже, вже другий рік поспіль зберігається тенденція заміщення посівних площ зернових культур олійними.
«Аграрії сьогодні змушені продавати кукурудзу в збиток: її собівартість складає більш як 6 тис. грн, а пропонують 4,5-5 тис. грн. Ймовірно, її менше закладатимуть на посіви. Буде робитися ставка на олійну культуру – сою і ярий ріпак», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
БЛОКУВАННЯ КОРДОНУ Б’Є ПО АГРАРІЯХ
Ситуація з вивезенням аграрної продукції за кордон у 2024 році виглядатиме значно краще, ніж у 2023-му, оскільки Україні вдалося налагодити роботу чорноморського зернового коридору.
«Чорне море є основним експортним шляхом, на нього припадає 80% нашого експорту. Близько 10% нашого експорту йде через Дунай, а решта, приблизно 3-5%, через Польщу, загалом приблизно 300-350 тисяч тонн на місяць», – пояснює Денис Марчук.
Він додає, що блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні не вплине критично на експорт агропродукції. Але від цього страждають передусім аграрії західних областей – Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини, адже вони, маючи контрагентів у Європі, втрачають прибуток через здорожчання логістики.
Крім скорочення посівних площ, цього року очікується і зменшення врожайності. Відтак, імовірно, у 2024 році валовий збір зерна буде меншим, порівняно з попереднім роком. Світлана Литвин прогнозує скорочення на рівні 15-20%. Однак, за її словами, це не загрожує продовольчій безпеці України.
ПІДГОТУВАЛА НАТАЛІЯ КОВАЛЬЧУК
фото з відкритих джерел
