Майбутнє сільських шкіл: що зміниться наступного року

Кабінет Міністрів продовжує реалізовувати реформу середньої освіти, що розпочалася ще в 2016 році. До вересня 2026 року в Україні громадам доведеться закрити усі сільські школи, в яких навчається менш як 60 дітей. Учнів пере­ведуть до опорних закладів середньої освіти, що розташовані в більших населених пунктах. Водночас, від 2025 року частина шкіл перейде на 12-річне навчання.

ЗАНЕПАД СЕЛА

Станом на 2024 рік українськими школами опікуються органи місцевого самоврядування громад, де вони розташовані. Утім, їхнє фінансування здійснюють завдяки освітній субвенції з державного бюджету України. Із 1 вересня 2025 року уряд не фінансуватиме зарплати вчителів у школах, в яких навчаються менш як 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року – тих, де менше 60 дітей. Утім, це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки для 5-11-х класів. Отже, громади матимуть вибір – залишати середні і старші класи в сільських школах, фінансуючи їх із власного бюджету, або ж закривати, а учнів возити до інших шкіл, в яких навчаються більше дітей. Обсяг малочисельних шкіл в Україні доволі значний, наприклад на Харківщині така кожна п’ята школа, а на Львівщині закладів, які відвідують менш як 45 учнів, – 48. І усі вони можуть бути закриті за рік.

У Міністерстві освіти і науки пояснюють таке рішення кількома чинниками. Через неможливість сформувати повні класи сільські школи створюють з’єднані класи, або ж переводять дітей на індивідуальне навчання. Внаслідок цього школярі не мають належного рівня спілкування один з одним, не навчаються одне в одного і не бачать прикладів для наслідування. Зазвичай у школах із малою кількістю учнів бракує і вчителів, тож існує практика викладання ними непрофільних предметів. Крім того, на освіту одного учня в селі держава у середньому на рік витрачає 30,4 тис. грн, а в місті – 24,4 тис. грн. Також, за оцінками Міністерства, рівень освіти в сільських школах поступається рівню освіти у містах: про це, зокрема, свідчать результати Національного мультипредметного тесту 2023 року. «Освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю», – зазначили в МОН.

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує, що таке рішення уряду було неминучим, оскільки за всі роки незалежності не запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умовах. «Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А сьогодні ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже немає», – каже фахівець.

12-РІЧНА ОСВІТА

Інше освітнє нововведення, що очікується найближчими роками, – пере­хід на 12-річне навчання в школах. Відповідні пілотні проєкти в деяких закладах розпочнуться наступного року, а в усій країні 12-й клас запровадять із 2027-го. У Міністерстві освіти пояснюють таку необхідність значним навантаженням учнів старшої школи та впровадженням профільної освіти у старших класах, а також підвищенням якості освіти загалом. Як зазначає заступник міністра освіти Дмит­ро Завгородній, у 10-му класі буде найбільша кількість обов’язкових предметів, яка зменшуватиметься з кожним наступним класом. Інший аргумент за збільшення кількості класів – адаптація української освіти до європейської. «12-річка є євроінтеграційним кроком. Тому що 19 країн Європи мають 12-річну систему навчання, а 17 країн – 13-річну», – стверджує заступник міністра освіти ­Андрій Вітренко.

Паралельно планується розвиток мережі професійних ліцеїв, аби учні після дев’ятого класу мали вибір – продовжувати освіту, здо­буваючи професію, або ж закінчувати старшу школу, орієнтуючись на вступ до університету. «Основний задум реформи – це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і покращити престижність робітничих професій», – пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Водночас Ігор Лікарчук ставиться до переходу на 12-річне навчання в запропонованому вигляді критично. «Так, ми чи не єдина країна в Європі, в якій немає 12-річки. Проте мовчимо, що в інших країнах відлік 12 років розпочинається із 3,4,5 років. Щоб випускники не закінчували 12-річку в дітородному віці. Це також дуже важливий мотиваційний чинник: чи варто дитину віддавати до школи, яку вона закінчить майже у 19 років. Якість освіти залежить від двох чинників. Перший – мотивація учня здобути якісні знання. Другий – якісна і продуктивна робота вчителя. Що в нас робиться для того, щоб запровадити нові мотиваційні чинники для здобувачів освіти? Нічого! У суспільстві давно сформувалося переконання, що стати багатим і успішним можна і без якісної освіти», – підсумовує фахівець.

Підготувала Наталія Ковальчук,
фото з відкритих джерел