Новомосковська об’єднана ДПІ інформує
Серед новацій, внесених Законом № 909, який набрав чинності з 01.01.2016 р., до Податкового кодексу в частині адміністрування акцизного податку, є запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП), а також акцизної накладної як обов’язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.
На виконання статей 231 та 232 Податкового кодексу Кабінетом Міністрів України розроблено та прийнято постанови, якими затверджено порядки ведення Єдиного реєстру акцизних накладних і електронного адміністрування реалізації пального їх детальніше.
ВЕДЕННЯ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ АКЦИЗНИХ НАКЛАДНИХ
З 01.03.2016 р. набрала чинності постанова № 114, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних (далі — Порядок № 114).
Оскільки ст. 231 Податкового кодексу передбачено, що всі акцизні накладні, складені при реалізації пального, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН), то основною метою Порядку № 114 є забезпечення можливості всім платникам акцизного податку — особам, які реалізують пальне, здійснювати реєстрацію акцизних накладних і розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН із дотриманням вимог щодо наявності обсягу пального, обчисленого відповідно до п. 232.3 ст. 232 цього Кодексу в умовах дії СЕАРП.
Порядком № 114 визначено механізм внесення до ЄРАН відомостей, що містяться в акцизних накладних і розрахунках коригування до акцизних накладних за операціями з реалізації пального, а також порядок отримання платниками податку інформації, що міститься в ЄРАН, у тому числі витягу із ЄРАН про акцизну накладну/розрахунок коригування або повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування та акцизної накладної/розрахунку коригування в електронній формі.
Отримання необхідної інформації, надісланої платником до ДФС, здійснюється засобами телекомунікаційних систем урахуванням вимог Закону про електронні документи та Закону № 852.
Слід зазначити, що реєстрація акцизних накладних і розрахунків коригування, також запити платника акцизного податку на отримання інформації з ЄРАН здійснюються безоплатно за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення електронному вигляді у встановленому форматі (стандарті). Скористатися можна будь-яким програмним забезпеченням, що формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту), у тому числі за допомогою офіційного порталу ДФС.
Електронне адміністрування реалізації пального
З 27.02.2016 р. набрала чинності постанова № 113, якою визначено особливості функціонування СЕАРП, а саме:
- рахунки платників акцизного податі в СЕАРП відкриваються у Казначействі;
- у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального т кілограмах та літрах, які доведені до температури 15° С;
- товаросупровідні документи подаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності під час митного оформлення пального до контролюючих органів з відомостями щодо обсягів пального, що ввозиться на митну територію України, в кілограмах та літрах, які доведені до температури 15° С.
Постановою № 113 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі — Порядок № 113), яким визначено порядок реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального, механізм відкриття та закриття рахунків у СЕАРП, а також проведення розрахунків із бюджетом із використанням зазначених рахунків, порядок роботи СЕАРП.
Реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального здійснюється у порядку, визначеному пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу та розділом II Порядку № 113.
Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального відповідної заяви. На офіційному порталі ДФС розміщено проекти наказів Мінфіну України «Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» та «Про затвердження форми Акта інвентаризації обсягів залишку пального та Порядку його заповнення та подання».
Слід зауважити, що електронні форми заяви та інших документів у рамках СЕАРП розміщено на офіційному порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»: «Платникам податків про електронну звітність»:«Інформаційно-аналітичне забезпечення»/«Реєстр електронних форм податкових документів».
Заяву може бути сформовано та надіслано через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.uа, а також через офіційний портал ДФС. Для формування заяви в електронному вигляді платник податків самостійно може обрати будь-яке програмне забезпечення, що формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі — реєстр платників) веде ДФС.
Особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобам СЕАРП. Датою реєстрації платника по датку є дата включення його до реєстру платників. Не пізніше наступного робочого дня після включення особи до реєстру платників такому платнику автоматично відкриваються облікові картки і СЕАРП.
Порядок відкриття, закриття електронних рахунків платникам податку та розрахунків із бюджетом передбачено розділом III Порядку № 113.
Так, електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично без укладення договору та н безоплатній основі. На електронний рахунок платник зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку для перерахування акцизного податку в сумах, необхідних для реєстрації платником заявок на поповнення обсягів залишків пального.
Платник податку має право отримувати в ДФС інформацію про стан свого електронного рахунку, а також про суму податку, на яку він має право зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального, на підставі запитів, які він надсилає до ДФС.
Слід зазначити, що перерахування сум податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального протягом звітного періоду, задекларованого в декларації з акцизного податку за звітний (податковий період), здійснюється платником самостійно з власного поточного рахунку до відповідного бюджету в строки, передбачені Податковим кодексом, з урахуванням сум податку, що були перераховані таким платником на його електронний рахунок. Також з власного поточного рахунку платника до відповідного бюджету здійснюються розрахунки з бюджетом у зв’язку із поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, та сплата передбачених зазначеним Кодексом штрафів, пені.
Порядок роботи СЕАРП визначено розділом IV Порядку № 113. За допомогою СЕАРП у розрізі платників податку ДФС веде автоматичний облік:
- обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та/або розрахунках коригування до акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
- обсягів пального в розрізі кодів відповідно до УКТ ЗЕД, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок;
- обсягів пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, на які платники податку зареєстрували заявки в СЕАРП на поповнення обсягів залишку пального за рахунок сплачених через електронні рахунки коштів до бюджету;
- обсягів залишків пального, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Є у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД;
- сум сплаченого акцизного податку, овердрафту та залишків сум акцизного податку, в межах яких платники мають право зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишків пального.
Платник податку має право шляхом надіслання запиту до ДФС отримати інформацію про суми таких залишків.
Крім того, розділом IV Порядку № 113 значено формулу обрахунку обсягу залишків пального за кожним кодом товарної і категорії згідно з УКТ ЗЕД, відповідно якої платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН.
Також Порядком № 113 визначено механізм відображення у СЕАРП даних щодо обсягів залишку пального за кожним код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, і значених в акті проведення інвентаризації що складається на 01.03.2016 р., а так щодо сум овердрафту, який передбачається для платників податку, які є виробиш ми пального та якими були задекларовані до сплати до бюджету та погашені зобов’язання з акцизного податку з реалізації пального у 12-місячному періоді починаючи з березня 2015 р.
Слід зауважити, що відповідно до п. 11 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу період з 01.03.2016 р. до 01.04.2016 р. є перехідним періодом, протягом якої реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною п. 232.3 ст. 23 цього Кодексу.
З 01.04.2016 р. реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування ЄРАН здійснюватиметься з урахуванням усіх вимог, встановлених Податковим кодексом.
ПЕРЕРАХУНОК ЧАСТКИ ВИКОРИСТАННЯ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ, НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В ОПОДАТКОВУВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ
Яким чином здійснюється перерахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, якщо у платника податку протягом попереднього календарного року були відсутні оподатковувані операції, а у звітному періоді отримано передплату за товари/послуги, які підлягають оподаткуванню ПДВ?
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань із постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, з метою оподаткування ПДВ дата отримання передплати за товари (послуги), які будуть постачатися у наступних податкових (звітних) періодах, є датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання таких товарів (послуг). При визначенні частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях такі операції необхідно враховувати за той звітний період, у якому виникли податкові зобов’язання за такими операціями.
Пунктом 199.3 ст. 199 Податкового кодексу встановлено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Порядок, визначений п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу, застосовується також у разі якщо у платника податку протягом попереднього календарного року були відсутні оподатковувані операції а такі оподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді.
ПОРУШЕНО ГРАНИЧНИЙ ТЕРМІН РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ В ЄРПН
Чи передбачено адміністративну відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.
З 01.02.2015 р. реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу).
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання (абзац 11 п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу).
Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкової накладної, яка надається покупцю — платнику податку, та/або розрахунку коригування до неї передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірах, встановлених пунктами 120¹.1 та 120¹.2 ст. 120¹ Податкового кодексу.
При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 201.14 ст. 201 цього Кодексу платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу.
Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Пунктом 110.1 ст. 110 зазначеного Кодексу передбачено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, за порушення з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотримай якого покладено на контролюючі органи застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна або кримінальна.
Згідно зі ст. 163¹ КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємства, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу вбачається, що відсутність факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для невідображення суми ПДВ за такими податковими накладними у податкових зобов’язаннях відповідного, звітної періоду.
Оскільки відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум ПДВ за такою податковою накладною у податкових зобов’язаннях (розділ І податкової декларації з податку на додану вартість) звітного податкового періоду не впливає на декларування платниками податку податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період, то порушення строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не буде порушенням порядку ведення податкового обліку.
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ
Який порядок оподаткування ПДВ операції про відступлення права вимоги?
Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу відступлення права вимоги — операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу).
Статтею 514 цього Кодексу передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас положеннями ст. 516 Цивільного кодексу передбачено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржника не було письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Предметом договору купівлі-продаж може бути право вимоги, якщо вимог не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення прав вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 656 Цивільного кодексу).
Відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 19 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Отже, якщо боргові зобов’язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.
ПОСТАЧАННЯ ВЛАСНО ВИРОБЛЕНИХ ГОТОВИХ КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВОМ
Чи може сільськогосподарське підприємство застосувати спеціальний режим оподаткування ПДВ до операцій з постачання вироблених ним готових кормів для тварин?
Згідно з п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, відповідає критеріям, встановленим п. 209.6 цієї статті (далі — сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Відповідно до п. 209.6 ст. 209 цього Кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
При цьому сільськогосподарськими товарами згідно з п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, отримані в результаті провадження діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку — суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг в інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку їх виробником.
Підпунктом 209.17.17 п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу визначено, що обробка переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0 – 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0 15.33.0, 15.41.0 – 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0 – 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).
Відповідно до Закону № 584 до товарної позиції 2309 згідно з УКТ ЗЕД відносяться продукти, що використовуються для годівлі тварин.
Пунктом 5 розділу І Порядку № 21 зазначено, що платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою «0121»/»0122»/»0123» (далі – декларація 0121 — 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею Кодексу.
Таким чином, податкові зобов’язання що виникли у сільськогосподарського підприємства — суб’єкта спеціального режиму оподаткування за операціями з постачання вироблених ним із власно вирощеної сільськогосподарської продукції готових кормів для тварин, відображаються у декларації 0121 — 0123.
Право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним
страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
З 01.01.2016 р. фізичних осіб — підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, виключено із переліку осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Органи фіскальної служби зобов’язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з ними договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, строк дії яких закінчується у 2016 р., з обов’язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого договору (лист ДФС України від 17.02.2016 р. № 5556/7/99-99-17-03-01-17).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок для зазначених платників встановлено в розмірі 22%.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 675 (зі змінами, внесеними власною постановою від 18.02.2016 р. № 85) затверджено пропорції розподілу єдиного внеску, відповідно до яких із сум сплаченого єдиного внеску цією категорією платників здійснюються відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Таким чином, фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування за умови сплати ними єдиного внеску. Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат здійснюватиметься відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, з урахуванням розділу «Особливості обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця».
Для фізичних осіб — платників єдиного внеску, які у 2015 р. мали укладені договори добровільного страхування, розрахунковий період визначатиметься з урахуванням місяців добровільного страхування.
До фізичних осіб — платників єдиного внеску, які у 2015 р не підлягали загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (не булі найманими працівниками або застрахованими за цим видом страхування на добровільних засадах), застосовуватиметься обмеження розміру допомоги, встановлене частиною четвертою ст. 19 Закону України від 23.09.99 р. № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Для отримання матеріального забезпечення фізичним особам — підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та особам, які забезпечують себе роботою самостійно, необхідно звертатись до органів Фонду соціальної страхування за місцем обліку.
Актуально для платників податків!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив про припинення з 03.03.2016 роботи окремих пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД у зв’язку зі скороченням штатної чисельності Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.
Для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) необхідно звертатись до пунктів реєстрації користувачів, розташованих в обласних центрах.
Більш детальну інформацію щодо режиму роботи пунктів реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації користувачів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС можна переглянути у розділі «Контакти» за посиланням:http://acskidd.gov.ua/contacts
Так, з 03.03.2016 у Дніпропетровській області припинили роботу відокремлені пункти реєстрації користувачів у містах Нікополі, Павлограді та Кривому Розі.
На теперішній час послуги ЕЦП надають два пункти реєстрації користувачів у м. Дніпропетровськ за адресами:
– пр. ім. Газети «Правда», буд.95а, Центр обслуговування платників, зал 3, кабінети 9 та 10 (тел.: (0562) 27-30-76);
– вул. Героїв Сталінграду, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22 (тел.: (056) 749-63-34 (тимчасово не працює)).
Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова та нежитлова нерухомість, у тому числі його частка, фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які є власниками таких об’єктів.
При цьому підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями визначені об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, а саме:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО!
Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою №3ВР-1.
При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування фіскальних звітних чеків.
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 109.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2015 році триває!
Новомосковська ОДПІ нагадує, що деклараційна кампанія – 2016 стосовно декларування громадянами доходів, отриманих у 2015 році триває.
Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік подається до 01.05.2016.
Звертаємо увагу, що пунктом 49.20 статті 49 Кодексу визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Шановні громадяни, для подання декларації завітайте до центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) за місцем проживання.
Відомості щодо контактних телефонів, адрес та режиму роботи ЦОПів, які здійснюють приймання декларацій, у розрізі податкових інспекцій області та їх відділень розміщена на головній сторінці суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (dp.sfs.gov.ua) за посиланнями:
http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page3
http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page4
http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page5
http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/page6
Також звертаємо увагу, що для комфортного звітування громадян ЦОПи працюють з подовженим режимом роботи та по суботах з 9.00 год. до 16.00 год.
Нагадуємо, що декларування доходів фізичними особами – платниками податків за результатами 2015 року здійснюється за новою формою декларації, в якій об’єднано звітність з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору.
Декларування доходів та сплата податків – конституційний обов’язок кожного громадянина та ознака цивілізованого суспільства.
Електронне звітування державними службовцями центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади
Звертаємо увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив про порядок надання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) суб’єктам декларування, яким відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» необхідно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Послуги ЕЦП надаються суб’єктам декларування відповідно до пункту 5.5 Регламенту АЦСК ІДД ДФС.
З метою включення до посилених сертифікатів суб’єктів декларування реєстраційного номеру облікової картки платника податків* (далі – РНОКПП) до Реєстраційних карток необхідно вносити РНОКПП та додавати до комплекту реєстраційних документів завірену власноручним підписом копію облікової картки платника податків.
Перелік документів, необхідних для отримання послуг ЕЦП можна переглянути за посиланням:
http://acskidd.gov.ua/government_card
Просимо поставитися з розумінням до зазначених змін в обслуговуванні.
*За наявності у паспорті громадянина України РНОКПП відповідно до вимог Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.12.2013 №779, замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника.
Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від РНОКПП, до Реєстраційних карток необхідно вносити серію та номер паспорту, а до комплекту реєстраційних документів додати копію сторінки паспорту з відміткою про таку відмову, засвідчену підписом власника.
Актуально для платників податку на додану вартість!
Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що з 01.04.2016 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Наказ №1307).
Наказ №1307 опубліковано в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.02.2016 №10.
Відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) Наказом №1307 затверджена нова форма податкової накладної та порядок її заповнення (далі – Порядок №1307).
Наказом №1307 визнані такими, що втратили чинність:
– наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012;
– наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №957», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1455/26232;
– пункти 3, 4 наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №102/26547.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 – 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 2001.3 статті 2001 Кодексу та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569.
Таким чином, згідно з нормами наказу №1307 нова форма податкової накладної почне застосовуватись з 01.04.2016.
Отже, з 01.04.2016 податкові накладні та/або розрахунки коригування до них підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою, затвердженою наказом №1307, незалежно від дати їх складання: до 01.04.2016 чи після 01.04.2016 (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).
Нові формати податкової накладної (J/F1201008) та розрахунку коригування (J/F1201208) розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням:
