Голос майбутнього: молоді васильківці змінюють своє село і надихають інших

У Васильківській громаді тема сміття – це вже давно не просто питання чистоти вулиць. Це дзеркало нашого ставлення до себе, до природи, до майбутнього. Бо коли бачиш пластикові пляшки серед ромашок у посадці, коли контейнери переповнені, а люди викидають використані батарейки у загальний смітник — стає зрозуміло: ігнорувати більше не можна.

Стихійні звалища, несортовані відходи, відсутність культури утилізації –  усе це поступово знецінює якість життя у громаді. Але разом із викликами з’являється і нова хвиля — хвиля небайдужих.

Васильківка –  звичайна громада на Дніпропетровщині зі  щоденними людськими турботами. До побутових відходів тут звикли ставитися, як і всюди: зібрав – викинув. Сортування? Пластик? Повторне використання? Такі слова звучали десь здалеку, із великих міст або телепередач. У повсякденному житті – не на часі. Але все змінилося тоді, коли кілька місцевих підлітків вирішили не чекати  «кращих часів», а почати змінювати щось самостійно. І процес  почався.

Екопросвітницькі ініціативи

Найперше – це молодь. Вона втомилася жити поруч зі сміттям, яке не зникне само собою. «Це ненормально – дихати димом від спаленого пластику. Це ненормально – закопувати скло в землю, бо “так простіше”», –  кажуть ті, хто виріс у цій громаді. Вони не просто помічають проблему , а хочуть її розв’язувати. Саме тому з’являються екопросвітницькі ініціативи: не формальні, а живі, наповнені діалогом, прикладом і спільною дією. Такі ініціативи не просто інформують – вони надихають.

Молодь дедалі частіше не просто ставить запитання, а шукає відповіді та діє. «Коли я бачу, як викидають використані батарейки у загальний смітник –  мене реально злить. Бо потім це отруює землю, воду, нас самих. Але більшість про це навіть не замислюється», – з обуренням каже 14-річний Артем. Його однокласниця Саша доповнює: «Нам треба починати із простого: хоча б знати, як сортувати, куди здавати, навіщо це взагалі потрібно». У цих словах – зріле усвідомлення проблеми і бажання змінювати звички не лише свої, а й довкола.

Як  усе почалося

Марія Гальченко, студентка першого курсу спеціальності «Журналістика» Університету митної справи та фінансів, якось натрапила у соцмережах на інформацію про програму UPSHIFT, що підтримує молодіжні ініціативи. І замість того, щоб перегорнути сторінку далі, поставила собі запитання: «А що, як ми спробуємо?» Разом із друзями Марія створила команду, яку символічно назвали «Re:Старт». І це був справді старт –  не лише для екологічної ініціативи, а й для нової культури дії у громаді.

«Ми починали без ресурсів, без підтримки, але з великою вірою, що навіть маленький крок може змінити світ навколо, – згадує Марія. – “Re:Старт” – це про новий початок,  перезавантаження ставлення до довкілля,  громади, до самого себе».

Команда пройшла чотириденний онлайн-буткемп, де народилася повна концепція проєкту: серія майстер-класів із апсайклінгу, просвітницька кампанія, буклети, фотовиставка «Обличчя змін», тренінги для дітей і дорослих тощо. Але головна мета – не просто навчити сортувати сміття. Головне – навчити довіряти, взаємодіяти, об’єднуватися навколо цінностей.

Творче переосмислення речей

Цінність таких ініціатив у тому, що вони не нав’язують, а розкривають можливості, певні перспективи. «Я ніколи раніше не замислювався, що пляшка або старий светр можуть отримати нове життя», –  ділиться учень 11-го класу Андрій. «Мені було цікаво, що апсайклінг –  це не просто переробка, а творче переосмислення речей. Якщо буде більше таких майстер-класів, я точно долучуся», – додає Юлія, студентка із Дніпра.

Серед найцікавіших активностей були майстер-класи із апсайклінгу – це процес, коли старі речі (одяг, упаковки, побутові дрібниці) не просто перетворюються на щось нове, а отримують друге життя через креатив і уяву. Не менш захопливими були й буткемпи – інтенсивні тренінги, під час яких учасники встигають і послухати, і спробувати, і заглибитися в тему екології за кілька днів.  «Я думала, що буде нудно. Але коли ми змоделювали  із футболки новий топ, і я сама його зробила,  – зрозуміла, що це реально класно. І не треба купувати нову річ, якщо можна її створити самостійно,своїми руками », – ділиться враженнями 15-річна Катя. А її друг Назар, учень 8-го класу, додає: «Це не лекція у школі, де всі сплять. Тут ти щось твориш, пробуєш, обговорюєш. Це справжнє життя».

Соціальна згуртованість

Команда знайшла підтримку у Просторі, дружньому до дитини, який став не лише локацією для зустрічей, а й менторською опорою. До процесу також долучився Молодіжний центр «ТОН».

Ганна Борисенко, керівниця відділу соцзахисту населення, зазначає: «Це не просто екопроєкт. Це  потужний інструмент просвітництва. Ми бачимо, як молодь проявляє креативність, відповідальність, ініціативу. І ми, дорослі, вчимося у них. Такі зміни формують громадянське мислення». Марія Гусак, директорка Молодіжного центру «ТОН», додає: «Найцінніше –  бачити, як тема екології стає приводом для зустрічей, обговорень, спільної роботи. Це і є соціальна згуртованість у дії».

Код проєкту

Після захисту своєї ініціативи у Дніпрі,  отримавши схвальні відгуки міжнародних партнерів, команда повернулася додому із натхненням  і новим гаслом: «Не бійся бути гучним, коли маєш, що сказати». Ця фраза стала не просто слоганом, а кодом проєкту. Вона –  про силу голосу, навіть якщо ти підліток у невеликому селищі.

Олена Ващилко, координаторка PSS, наголошує: «Проєкт “Re:Старт” об’єднав мешканців навколо спільної мети. Люди почали говорити про довкілля, ставити запитання, долучатися. Народжується культура відповідального споживання  і взаємної підтримки».

Зміни на краще

Активні учасники цієї команди вже провела кілька інформаційних заходів для школярів, підготували дизайн буклетів, розпочали фотозйомку для майбутньої виставки. У планах – толока, майстер-класи зі створення корисних речей із використаних матеріалів.

14-річний Володимир Радзицький веде частину комунікації з ровесниками. 15-річний Денис Храбров допомагає із дизайном і фотозйомкою.

«Ми довели, що молодь –  не тільки у тіктоці . Ми можемо змінювати життя навколо нас. І коли бачиш, що твої сусіди починають питати: “А куди краще викидати пластик?” – це неймовірно», – ділиться Денис.

Що кажуть у громаді

Цей проєкт  –  більше, ніж молодіжна ініціатива. Він об’єднав громаду, став приводом для діалогу, спільної участі, довіри. Наталія Данилюк, керівниця вокального колективу у Васильківці, зазначає: «Я захоплююся нашими дітьми. Вони зробили те, що дорослі не могли роками: згуртували людей. Участь у таких заходах зміцнює відчуття спільноти. Ми почали частіше бачитися, розмовляти, обговорювати».

Плани на майбутнє

І справді –  це життя. Життя, де молодь не чекає, що хтось усе зробить за неї. Вона вчиться, діє, впливає. А водночас – змінює майбутнє всієї громади.

У найближчих планах команди – запуск фотовиставки, підготовка мерчу із гаслом проєкту, нові відкриті зустрічі із мешканцями. Але найголовніше вже відбулося: у громаді з’явився запит на зміни. І відповідь на нього народилася не у кабінетах, а в Просторі, у шкільному класі, на кухні, під час розмови з другом.

«Re:Старт» –  це не про проєкт, це про стан душі. Про те, що ти можеш,  і що не треба мовчати», – каже Марія Гальченко. Цей проєкт – не фінал. Це – початок. Початок нової культури дій, у якій кожен може бути почутим. Навіть якщо ти просто школяр із Васильківки.

Маргарита Василенко,

фото автора