Ганна Красноступ: дослідження медіаспоживання формують державну інформаційну політику
10 жовтня в рамках Donbas Media Forum відбулася дискусія на тему «Дослідження медіаспоживання: яка мета та чи потрібна зміна методологій?». У ній взяла участь директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ.
Під час обговорення вона наголосила, що результати досліджень медіаспоживання допомагають державі формувати ефективну інформаційну політику та розуміти, як українці отримують інформацію, кому довіряють і які канали комунікації працюють найкраще.
Актуальні тенденції медіаспоживання
За словами Ганни Красноступ, останнє дослідження «Українські медіа: споживання новин 2025» від ГО «Інтерньюз-Україна» показало, що третина українців отримує інформацію через телебачення та інтернет, тоді як роль радіо і друкованих видань зменшується.
Основним пристроєм для доступу до новин є смартфон (91%).
Про телемарафон «Єдині новини» знають 86% опитаних, а регулярно його переглядають понад 40%. З них близько 72% довіряють контенту марафону, що свідчить про високий рівень довіри до об’єдненої інформаційної платформи.
«Марафон виконує важливу роль у забезпеченні єдиної інформаційної політики під час війни. Після завершення воєнного стану саме медіа повинні вирішити, яким буде його подальший формат», — зазначила Красноступ.
Друковані медіа залишаються стратегічно важливими
Попри диджиталізацію, зростає попит на друковану пресу, особливо в прифронтових і деокупованих громадах, де інтернет та електропостачання працюють нестабільно.
За словами посадовиці, кількість доставлених газет зросла з 54,7 до 55 млн примірників, що свідчить про стійкий інтерес до друкованих видань.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій у 2025 році реалізує інформаційні кампанії на прифронтових територіях саме через друковані медіа, серед яких — «Гривна», «Слобідський край», «МИГ», «Вісті Придніпров’я», «Вперед» та інші.
«Газети залишаються надійним джерелом інформації для людей похилого віку та мешканців сіл, де цифровий зв’язок нестабільний. Це доказ, що друкована преса не втратила актуальності», — підкреслила Ганна Красноступ.
Важливість методології та прозорості досліджень
Красноступ наголосила на необхідності ретельно формувати вибірку респондентів, щоб уникнути викривлення результатів, і закликала дослідників оприлюднювати первинні дані, що забезпечить довіру до їхніх висновків.
Вона навела приклад власного досвіду, коли телефонне опитування проводили лише на стаціонарні номери, що призвело до переважання старшої аудиторії та викривлення результатів.
Погляд у майбутнє
У 2026 році Міністерство культури планує реалізувати програму Президента України «1000 годин українського контенту», яка передбачає створення сотень унікальних відеопроєктів — документальних і художніх фільмів, спрямованих на зміцнення патріотичного духу та формування національної ідентичності.
«Дослідження медіаспоживання — це не просто статистика. Вони формують інформаційну політику держави, допомагають зміцнювати інформаційну стійкість і протидіяти дезінформації», — підсумувала Ганна Красноступ.
Анастасія Ковальчук,
фото з відкритих джерел
