Газовики Дніпропетровщини на передовій тилу: аварійні виїзди під час обстрілів

Олексій Заріцький – майстер аварійно-диспетчерської служби Дніпропетровської філії «Газмережі». У газовій сфері  працює вже понад 16 років. Починав зі слюсаря з повірки газових лічильників, а згодом став майстром АДС. Сьогодні він відповідає за роботу бригади, яка  виїжджає на аварії на півдні Дніпропетровщини – там, де обстріли рф вже давно стали суворою буденністю.

Поруч із ним і вдома, і на роботі – його дружина, майстер служби експлуатації мереж та пунктів редукування газу.

За роки роботи Олексій сформував сильну команду. Їхня співпраця побудована на взаєморозумінні та постійному діалозі. «Коли людина не просто механічно виконує завдання, а може підказати чи доповнити – тоді це справжня команда», – говорить він.

Регіон, де працює бригада пана Олексія, щодня потерпає від російських обстрілів. Тому виїзди на аварійні ситуації після «прильотів» – звична частина їхнього графіка. Війна змусила адаптуватися: чоловіки зібрали власну «тривожну валізку», яка завжди із ними в машині. У ній – усе базове для локалізації витоків газу: акумуляторна болгарка, гумовий та бітумний бандажі, дерев’яна конусна заглушка, молоток, газовий та розвідний ключі, ножиці, блокуючий пристрій, дріт і пломби. «Це те, що може врятувати ситуацію в перші хвилини», – пояснює Олексій Заріцький.

Перед кожним виїздом вони швидко і чітко проговорюють план дій. Координація – це те, що інколи рятує життя.

За час повномасштабної війни їм довелося пережити чимало. Був випадок, коли під час ліквідації наслідків обстрілу над бригадою завис ворожий дрон. «Ми швидко забігли до будинку місцевої мешканки. БПЛА висів прямо над дахом, і після цього почався масований обстріл. Перечекали, поїхали на іншу заявку. А потім я повернувся на ту ж адресу – ремонтувати газопровід, який знову пошкодило. Тільки почав працювати – знову полетів дрон», – згадує пан Олексій.

За 16 років роботи пан Олексій із командою бачили різне. Але саме останні роки навчили їх працювати у найекстремальніших умовах. «Ми вже вміємо знаходити вихід із будь-якої ситуації. Ми не просто газовики — а, як можна сказати, люди з надможливостями», – з усмішкою каже Олексій.

Його команда кожної зміни виходить на роботу, знаючи, що може початися обстріл, що може бути небезпечно, що може знадобитися миттєва реакція. Але вони йдуть, бо хтось має утримувати роботу газових мереж для людей.

Ярослава Хлєбникова,
фото авторки