Чому слабшає гривня та чи буде новий стрибок долара
На початку березня валютний ринок України знову опинився у центрі уваги. Долар кілька разів оновлював курсові максимуми, що викликало хвилю обговорень серед населення та бізнесу. Водночас у Національному банку наголошують: ситуація залишається контрольованою, а різких коливань не прогнозуют.
Фінансові аналітики пояснюють, що нинішні зміни курсу мають як глобальні, так і внутрішні причини.
Пояснення Нацбанку
Міжнародні резерви України нині перебувають на історично високому рівні — близько
60 млрд доларів. Це, за словами представників Національного банку, створює достатній запас фінансової міцності для підтримки стабільності валютного ринку.
У регуляторі наголошують, що обсяг резервів фактично вдвічі перевищує рівень, який Україна мала перед початком повномасштабного вторгнення. Значною мірою цьому сприяє регулярне надходження зовнішнього фінансування від міжнародних партнерів.
Фінансовий аналітик Андрій Блінов пояснює, що накопичення резервів дає змогу Національному банку активно згладжувати курсові коливання.
«Валютні резерви — це ключовий інструмент стабілізації. Коли на ринку зростає попит на валюту, регулятор може виходити з інтервенціями, продаючи долар, і таким чином стримуючи надмірне ослаблення гривні», — зазначає економіст.
За оцінками експертів, нинішній рівень резервів відповідає міжнародним критеріям фінансової безпеки, які застосовує Міжнародний валютний фонд. Вони свідчать, що запас валюти в Україні є достатнім для покриття зовнішніх зобов’язань і стабілізації курсу.
Значних коливань не прогнозують
Економісти звертають увагу, що послаблення гривні останніми тижнями не є виключно українським явищем. Воно частково пов’язане з глобальними процесами на світових фінансових ринках.
Фінансист Віктор Гальчинський пояснює, що у періоди міжнародної нестабільності інвестори традиційно переводять капітал у долари, які вважаються «тихою гаванню» для заощаджень.
«Ми спостерігаємо ажіотаж, викликаний подіями у світі, зокрема тим, що відбувається в Перській затоці. Є два фактори. Перший — це раптове ситуативне зміцнення долара у світі, бо долар завжди дорожчає, коли Сполучені Штати починають якусь війну і вона триває», — зазначає експерт.
До цього додаються ризики зростання цін на енергоресурси. Будь-яка нестабільність у регіонах, які є ключовими постачальниками нафти, миттєво впливає на енергетичні ринки та валютні очікування.
Економіст Олег Пендзин звертає увагу і на внутрішні чинники.
«Українська економіка під час війни залишається залежною від зовнішньої фінансової підтримки. Тому валютний ринок чутливо реагує на новини про міжнародну допомогу, експортну виручку та стан державних фінансів», — пояснює він.
Водночас більшість експертів сходяться на думці, що навіть за умов поступового ослаблення гривні різких курсових стрибків найближчим часом очікувати не варто.
Сезонні фактори
Іще один чинник впливу на валютний ринок — сезонні економічні процеси. Із жовтня 2023 року в Україні діє режим керованої гнучкості валютного курсу, тому ринок реагує на попит і пропозицію більш природно.
Навесні традиційно активізується аграрний сектор. Підготовка до посівної кампанії потребує значних фінансових ресурсів, тому аграрні підприємства активно продають валютну виручку, отриману від експорту.
Економіст Інституту аграрної економіки Іван Свиноус пояснює, що аграрний сектор фактично виступає одним із найбільших постачальників валюти в країну.
«Саме навесні аграрії активно конвертують валюту в гривню для закупівлі пального, насіння та добрив. Це створює додаткову пропозицію валюти і може частково стабілізувати курс», — зазначає фахівець.
Банківські аналітики також прогнозують, що у короткостроковій перспективі попит і пропозиція валюти на ринку будуть відносно збалансованими, а щоденні коливання залишатимуться незначними.
Чи варто купувати долар
Фінансові аналітики звертають увагу на поведінку населення, яка часто впливає на валютний ринок не менше, ніж економічні фактори.
Дослідження засвідчують, що українці нерідко купують валюту саме після того, як курс уже суттєво зріс. Це пояснюють психологічними чинниками — страхом втратити заощадження або побоюванням подальшого зростання курсу.
Фінансовий консультант Сергій Фурса зазначає, що така поведінка є типовою для кризових періодів.
«Коли люди бачать, що курс швидко підвищується, вони прагнуть убезпечити свої заощадження. Проте саме в такі моменти валюту купують за найвищими цінами», — пояснює експерт.
Аналітики також говорять про ефект так званої «стадної поведінки»: коли частина людей починає масово купувати валюту, інші сприймають це як сигнал діяти так само.
Фінансові експерти наголошують, що більш раціональною є стратегія планування валютних операцій заздалегідь і використання лише офіційних банківських або ліцензованих обмінних пунктів.
За оцінками економістів, найближчим часом валютний ринок України залишатиметься відносно стабільним. Водночас на курс гривні й надалі впливатимуть як міжнародні події, так і внутрішні економічні процеси, зокрема обсяги експорту, міжнародна фінансова допомога та бюджетна політика держави.
Наталія Ковальчук,
фото з відкритих джерел
