Анастасія Кудлай: «Дякую Збройним силам України за можливість навчатися»

За інформацією Міністерства освіти та науки України, майже 6 тисяч цьогорічних випускників набрали максимальну кількість балів із Національного мультипредметного тесту. Серед них і наша землячка – мешканка Дніпропетровщини Анастасія Кудлай із прифронтового міста Зеленодольськ, що у Криворізькому районі. Вона отримала 600 балів на НМТ. Про наполегливу працю, навчальні роки і поради випускникам Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Вістям».

ПРОФЕСІЯ МРІЇ

– Анастасіє, ти пройшла великий і успішний шлях навчання у школі. Наостанок залишався найвідповідальніший крок – НМТ. Розкажи, будь ласка, як ти готувалася до нього?

– Я працювала над цим упродовж навчального року. Українську опановувала завдяки шкільній підготовці та самостійній роботі; математику гарно викладали в школі, і я додатково практикувалась із репетитором; англій­ську раніше вивчала із репетитором, а також досить чимало часу займалась самостійно.

– Ти доклала максимум своїх зусиль, але завжди потрібна була перевірка знань, удосконалення і підтримка дорослих. Хто тобі допомагав під час підготовки?

– Я безмежно вдячна всім своїм педагогам у школі та репетиторам за потужну базу, яку вони дали упродовж багатьох років. І, звичайно, дуже вдячна своїй сім’ї за величезну підтримку в усьому.

– Ти закінчила Зеленодольський ліцей №2. Які твої наступні кроки? До якого закладу вищої освіти будеш вступати?

– З-поміж університетів я розглядаю кілька варіантів, серед яких Київський національний університет ім. Тараса Шевченка та Львівський національний університет ім. Івана Франка. З вибором ЗВО насамперед я орієнтувалась не лише на престижність, а й на місто, а також на те, що заклад може дати мені для майбутньої професії, активність студентського самоврядування та позанавчальної діяльності.

– Ким ти бачиш себе у майбутньому?

– Я мрію пов’язати свою професійну діяльність із іноземними мовами, зокрема, через переклад або викладання.

НАВЧАЛЬНІ РОКИ

– Пригадай, будь ласка, свої роки на­вчання у ліцеї. Якими вони були?

– Не завжди абсолютно все було легко. Та завдяки роботі й підтримці учителів цей період мого життя минув дуже плідно та натхненно.

– Як вплинула повно­масштабна війна на процес навчання, а також на підготовку до НМТ? Тим паче, що Зелено­дольськ є прифронтовим містом і потерпав від ворожих ударів.

– Через повномасштабне вторгнення рф я змушена була припинити заняття з англійської, а з математики займалась винятково онлайн, спілкуючись з учителем за тисячі кілометрів. Проте війна також навчила мене використовувати для навчання кожну хвилину, коли могла це зробити між відключеннями світла і тривогами.

– Яке сьогодні життя у Зеленодольську? Чи багато людей ви­їхало? Чи все у місті працює?

– Людей справді виїхало багато, серед них частково і моя сім’я. Але я щаслива бачити, як після звільнення Право­бережжя Херсонщини життя до міста поступово повертається.

ПІДТРИМКА І МОТИВАЦІЯ

– Чи маєш власне хобі? Як ти відволікаєшся від навчання, новин та інформації?

– Своїм найбільшим уподобанням я, безперечно, назвала б вивчення іноземних мов, що дуже допомагало мені тримати стабільним свій емоційний стан у лютому-березні 2022 року, на початку війни. Крім того, я захоплююсь перекладом, зокрема, займаюсь волонтерством як перекладач.

– Що мотивувало тебе до навчання?

– У мене завжди було розуміння того, що навчання – це мій певний обов’язок, і мені завжди було цікаво дізнаватись щось нове. До того ж я розуміла, що саме завдяки гарним балам я зможу вступити до омріяного закладу вищої освіти та здобути професію мрії.

– Ти отримала найкращі результати на НМТ. А які оцінки мала упродовж усього навчання в ліцеї?

– Оцінки з різних предметів я отримувала відмінні, а особливі досягнення мала з гуманітарних. Це і є моє спрямування. Мабуть, найулюбленіші предмети – англійська та українська мови й українська література.

– Порадь своїм наступникам, як досягти таких результатів під час здачі екзаменів?

– Найголовніше, на мою думку, це системність підготовки та мотивація. Також, хоч яким би гарним був рівень перед іспитом, дуже важливий емоційний стан під час самого екзамену, бо це може зіграти вирішальну роль. Для досягнення результату мені допомогли і системна підготовка, і мотивація, і потужна шкільна база.

– А чи відчувала ти хвилювання перед здачею іспиту?

– Тестування тривало три години, я вийшла з аудиторії за 15 хвилин до кінця. Особисто я хвилювання, на диво, не відчувала ні перед іспитом, ні під час, і дуже рада, що це допомогло мені не відволікатися і зосередитись на питаннях.

– Чи важлива підтримка батьків, учителів, оточуючих під час підготовки до НМТ?

– На мою думку, дуже важлива, оскільки це додає впевненості пройти через непростий період життя, особливо, зважаючи на те, що більшість складає настільки важливі іспити уперше в житті.

– Які емоції ти відчула, коли були оголошені результати?

– Результати іспиту оголосили 28 червня. Мені було дуже цікаво, чи відрізнятимуться вони від тих, що я побачила на екрані після самого тес­ту, який був 8 червня. Я зраділа, що в мене такий гарний результат. А мої рідні та однолітки були справді вражені і раділи разом зі мною.

– Тебе відзначили у Зеленодольській міській раді. Як відбулася зустріч із міським головою? Які подарунки тобі вручили?

– Зустріч організувала міська рада, зокрема, наскільки мені відомо, відділ освіти. Так сталося, що цього ж дня ми отримували свідоцтва у ліцеї, тож його разом із медаллю та грошовим сертифікатом на 5 тисяч гривень мені вручили голова громади, представники міської ради та ліцею.

– Що особисто для тебе означає ця першість? Які можливості вона відкрила перед тобою?

– Я розуміла, що можу це зробити і досягти такого результату. Звісно, прагнула до цього, оскільки фактично це дає змогу вступити на державне навчання в будь-який заклад вищої освіти. Але враховувала, що будь-який чинник міг вплинути, наприклад, хвилювання, повітряні тривоги, технічні негаразди тощо.

– Кому ти найбільше вдячна за ці результати і виконану роботу?

– Я вдячна всім тим, хто вкладав у мене знання упродовж 11 років: це і вчителі, і батьки, і репетитори.

– Наостанок, що побажаєш усім українцям та нашій державі?

– По-перше, дякую Збройним силам України за все те, що вони для нас зробили. Я бажаю усім нам якнайшвидше побачити довгоочікувану перемогу України та надалі продовжувати активно розвивати нашу державу.

МАРГАРИТА СОПІЛЬНЯК,
ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ АНАСТАСІЇ КУДЛАЙ