Демографічна криза в Україні – проблема загальнодержавного масштабу

Від початку повномасштабного вторгнення рф в ООН нарахували понад 18 млн людей, що виїхали з України, і лише 9 млн із них – повернулись. І чим довше триває війна – тим менше людей, вочевидь, повернеться додому, адже до тих пір більшість із них уже матимуть роботу та стале життя за кордоном. Чи можна зменшити руйнівний вплив падіння демографії – розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.

За даними Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, на територію росії окупанти депортували від 200 до 700 тис. українських дітей. Водночас війна, падіння економіки та зростання безробіття не стимулюють тих, хто залишився в Україні, активно народжувати дітей.

ЗАДОВГО ДО ВІЙНИ

Скорочення населення України розпочалось іще на початку дев’яностих. Кількість померлих уперше перевищила кількість новонароджених іще у 1991-му, однак, завдяки міграційному припливу до 1993 року населення дещо зростало. Станом на 1 січня 1993 року нас було 52 мільйони.

Відтоді народжуваність стрімко знижувалась, а мільйони людей покинули країну. Ще одна причина зменшення кількості населення – високий рівень передчасної смертності. Третина українців помирає до 65 років, більшість із них – чоловіки. До цього призводить комплекс чинників – нездоровий спосіб життя, вплив екології, низький рівень медицини.

Станом на 1 грудня 2021 року, за даними Держстату, в Україні проживало 41,2 млн населення.

СКІЛЬКИ ЗАРАЗ?

Нині навіть офіційні розрахунки кількості населення в Україні можуть бути лише приблизними. Наприклад, за офіційними даними ООН, за 13 місяців війни в Україні загинуло 8 тисяч цивільних. Проте ця статистика є вкрай неточною, адже лише в окупованому Маріуполі втрати можуть сягати 100 тисяч людей. Скільки військових загинуло в бою – ми також знатимемо лише після перемоги. За приблизними підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, в Україні зараз можуть перебувати максимум 34-35 мільйонів людей.

ЯК СПОВІЛЬНИТИ СКОРОЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ?

Щоб принаймні сповільнити скорочення населення в державі, вже зараз слід проводити активну демографічну політику. Перша мета – стабілізувати кількість населення. Для цього треба повернути більшість жінок та дітей, що втекли від війни за кордон, вважає кандидат економічних наук Дмитро Шевчук. Також потрібно стимулювати народжуваність: гідними зарплатами та соціальними програмами для молодих батьків. Утім, відчутно вплинути на ситуа­цію, на жаль, можна лише впродовж кількох поколінь, тобто за 25-50 років. Після завершення війни в Україні може статись незначне зростання народжуваності, адже ті, хто відкладав народження дитини, – можуть реалізувати це бажання. Однак на загальну демографічну ситуацію в країні це навряд чи відчутно вплине.

За словами заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександра Гладуна, аби зупинити катастрофічні для української демографії процеси, уряду доведеться плідно працювати над роз­витком територій, релокацією бізнесу, створенням робочих місць та вирішенням питань із житлом для людей. Адже чисельність населення – важливий складник для престижу держави у світі та економічного розвитку країни.

ПІДГОТУВАЛА АНАСТАСІЯ КОВАЛЬЧУК

фото із відкритих джерел