Дніпровські волонтери: «Якщо мітинг не допоможе, ми підемо під Верховну Раду з замордованими тваринами» (Фото)
Сьогодні в Україні стартував черговий мітинг на захист тварин. Його мета – прийняття у Верховній Раді законопроекту №5119-1. О 9 ранку біля будівлі міськради у Дніпрі було сонячно, але малолюдно. Поодинокі волонтери чекали всіх, кому не байдуже. Поступово люди почали приходити. Пуделя Мартіна оминула людська жорстокість, він проживає життя у піклуванні люблячої хазяйки, але прийшов підтримати законопроект своїм гучним гавкотом.
«Може хоч його почують, – розповідає волонтер Тетяна Підюменко. – Ми сподіваємося, що нас почують. Це не перший мітинг у Дніпрі. Сьогодні до нас приєднуються і інші міста України. Закон потрібно вводити – це останній шанс зупинити людей, які абсолютно безкарно мордують, вбивають та розстрілюють тварин щодня».
У Дніпрі існує реабілітаційний центр «Друг», громадська організація «Вірність», реабілітаційний центр «Пегас» та «Кицькін дім». Усе це – волонтерська діяльність. Люди навіть у себе вдома займаються реабілітацією тварин. Усі стерилізації, операції та щеплення роблять виключно за власні кошти.
Жорстокість йде від родини
Як розповідають волонтери, саме діти іноді бувають вкрай жорстокі до тварин. Згадати, наприклад, Дніпропетровських маніяків, які починали з тварин, знімали це на відео і фото, а потім перейшли до вбивств людей. Саме тому Кримінальна відповідальність у законопроекті – перший крок на шляху подолання кризи в Україні.
«Ми не завжди готові віддавати тварин у родини, де є маленькі діти. Все залежить від батьків. Іноді, для них кошеня – це чергова лялька для їхнього малюка. А потім у тварини випадають очі – в буквальному сенсі слова – через надто міцні «обійми» нового хазяїна», – каже волонтер Анастасія Ашті.
Неодноразово волонтери на вулицях «відвойовували» тварин у дітей, які граючись, жбурляли каміння та гілки. А потім дивуються можливій агресії з боку собаки на вулиці? Хоча, як показує практика, здебільшого тварина не нападає першою. Адже вуличні коти і собаки дуже лякливі та зацьковані.
«Тварин треба стерелізувати, особливо домашніх. Кішка за життя може народити до 300 кошенят. Люди часто викидають кошенят та цуценят на вулицю і це знову замкнене коло. Ми їх стерилізуємо, але через декілька місяців з’являються нові, яких встигли викинути «господарі», – наголошує Анастасія.
Не європейці
Ще одна специфіка українського менталітету – «що скажуть люди». А що скажуть люди, якщо я візьму не красиву породисту кицю, а ту, у якої немає ока?
«Наші люди ніколи не беруть додому тварин-інвалідів. Вони не вміють бути настільки милосердними. Всі українські тварини з вадами їдуть за кордон – Польща, Чехія, Англія. Ми оформлюємо необхідні документи, робимо всі щеплення і тварина отримує шанс на прекрасне життя. Нещодавно колеги з Польщі забрали 10 тварин! Європейці ладні забирати навіть 6-7 річних котиків і собак, для них це не вік. І тільки у нас всім хочеться красивого і породистого, бажано 3-місячного малюка», – каже Анастасія Ашті.
Влада не реагує, а лише робить PR
Доки волонтери стоять з плакатами, на яких викладені жахливі факти – понівечені тварини, розрубані навпіл тіла, підпалені та повішені – у стінах міськради тиша. Заклопотані працівники поспішають на службу – дехто кидає байдужий погляд на плакати. Поодиноких перехожих акція зацікавила. Вони підходять, читають плакати. І погоджуються з твердженням «Сьогодні собака, а завтра – ваша дитина».
«Нам багато разів обіцяли зробити дорогу до притулку, яка восени та взимку розмита. Ми несемо тварин і всі реквізити в руках, а це майже кілометри. У соцмережах деякі депутати говорять про підтримку, гуманне ставлення до тварин, але по факту у Дніпрі повна байдужість та порожні обіцянки. Ми втомились та налаштовані рішуче. Якщо закон не приймуть – ми їдемо до Києва. Тамтешні волонтери принесуть тіла вбитих тварин до Верховної Ради. Без іронії, якщо так ми звернемо увагу Парубія на те, аби він вніс проект на розгляд – ми готові», – кажуть учасники акції.
Суть закону в тому, аби запровадити покарання за жорстоке поводження з тваринами, в тому числі — з бездомними. В нашій державі вже існує Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Адміністративний та кримінальний кодекси. Наприклад, поняття «жорстоке поводження з тваринами» включатиме в себе не просто знущання, а дії, через які тварина була покалічено або загинула. Штраф за жорстоке поводження з тваринами має буде збільшиним і складе від 200 до 500 неоподатковуваних мінімальних доходів (зараз — від 9 до 20 мінімальних доходів) — тобто від 3 400 грн до 8 500 грн.
А за знущання над тваринами з особливою жорстокістю або з хуліганських міркувань (сюди ж входить і тваринні бої), можна буде отримати арешт до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 3 років. Якщо ж при цьому були присутні малолітні громадяни, то можна буде сісти в тюрму на строк від 3 до 5 років. Так само до Кримінального кодексу пропонується внести доповнення, згідно з яким, за знущання з особливою жорстокістю які стали причиною каліцтва або загибелі тварини, або ж якщо цим займалася ціла група осіб, загрожує позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
Серед волонтерів люди різного віку та різних професій. Здебільшого, це жінки. Вони знаходять час між роботою та вихованням дітей на те, аби виховувати цих чотирилапих та знедолених дітей.
«Я пенсіонерка, і в мене багато вільного часу. Особисто я влаштувала близько 17 собак, з них семеро – цуценята. Безліч тварин я стерилізую власним коштом, роблю їм щеплення. Двоє цуценят навіть поїхали до Чехії – тепер це щасливі собаки, які сплять на гарних диванах у люблячій родині, – каже волонтер Наталія Мєдвєдєва. – Важче за все знайти дім для великих собак, адже таких у квартиру не візьмеш. Але будемо сподіватися, що закон приймуть».
Який вихід з кризи
Попри поширену думку, що будівництво нових притулків вирішить проблему, це не так. Притулок – це крайня міра, коли тваринам немає де жити. У цивілізованому суспільстві не повинно бути безхатніх тварин апріорі. А для цього потрібно починати роботу з людьми – розповідати про програми стерилізації, які роблять зі значними знаками, проводити бесіди у школах. А головне – жорстоко і справедливо карати тих, хто посягнув на життя того, хто беззахисний. На теренах України навіть діють декілька незаконних формувань (догхантерів), які в край жорстокий спосіб знущаються над тваринами, вбивають їх. Крім того, вони фільмують свої злочинні діяння та розміщають їх у соціальних мережах, активно пропагуючи такий спосіб життя. І це ганьба та сором для цивілізаційного суспільства. Життя тварини не менш цінне за людське. Ніхто не в праві гратися в Бога.
Також у мережі стартував флешмоб на підтримку цього законопроекту. Потрібно зробити фото з вашим улюбленцем і написом #5119_1protectpets. Його мета – привернути увагу депутатів, аби вони таки проголосували за зміни.
Журналіст «Вістей» долучилась до цієї акції разом зі своєю кішкою Марусею, яка ще кошеням познайомилась з живодерами – у неї був поламаний хвіст та дуже побите око, зіпсований шлунок. Тварина не вміла муркотіти, була дуже зацькована. І тільки через три роки вона стала абсолютно відкритою та щасливою кицькою.
Дніпровський мітинг завершився. До волонтерів так і не вийшли представники влади, але людей це не засмутило. Вони давно звикли сподіватися на власні сили. Тепер відповідь за столицею – якщо у Верховній Раді не приймуть довгоочікуваний законопроект, то мітингувальники зустрінуться вже зі столичними депутатами.
Дарина Сухоніс
