ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
Протягом січня-липня 2017 року у рамках експерименту щодо перерахування на реконструкцію доріг 50% від перевиконання надходжень митних платежів ДФС забезпечено 8 млрд. 11 млн. грн.
Серед лідерів «дорожнього» експерименту Одеська митниця, якою забезпечено майже 1,6 млрд. грн. на розвиток інфраструктури свого регіону. Київська митниця перерахувала 1,4 млрд. грн., Львівська – 666 млн. грн., Київська міська митниця – 603 млн. гривень.
“Я пишаюся тим, що митниці ДФС є надійними партнерами у розбудові логістичної інфраструктури України, що за рахунок митних надходжень реалізовуються такі масштабні інфраструктурні проекти як, наприклад, реконструкція дороги “Одеса-Рені”. Більшість митниць щомісяця збільшують свої відрахування, ми постійно спостерігаємо динаміку, адже це є стимулом більше вкладати в розвиток інфраструктури регіонів. І ми всі вже можемо оцінити результати: дороги будуються, їздити стало комфортніше, а отже транспортний потенціал України розвивається. Розраховуємо, що загалом по року митницями буде перераховано на дороги близько 12 млрд. грн.”, – відзначив в.о. Голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан.
Нагадаємо, що експеримент з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг триває з вересня 2015 року. Відповідно до нього 50% від суми перевиконання щомісячних планових митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів) направляється у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.
Спочатку пілотний проект проводився в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях. Наразі участь у експерименті беруть усі митниці ДФС.
Комісією ДФС винесено рішення по 16,5 тис. зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування
Станом на 2 серпня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 47,9 тис. податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, від 5 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 16,5 тис. документів.
Так, позитивні рішення винесено майже по 10 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 6,6 тис. У переважній більшості причина відмови у реєстрації – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Із надісланих на розгляд комісії ДФС таблиць платника позитивні рішення прийнято по майже 8,7 тис. з них, надано відмову майже по 5,6 тис.
Загалом, станом на 2 серпня 2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 20,4 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 107,7 млрд. гривень. Із загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися, зупинено лише 0,81%. Так, зокрема, у перший день серпня кількість зупинених накладних складала лише 0,34% від загальної кількості документів.
Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних: збір відгуків та пропозицій
Міністерство фінансів та ДФС активно працюють над покращенням роботи системи призупинки реєстрації ризикових податкових накладних.
Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями. Тільки за умови ефективного попередження мільярдних схем і скруток можливою є робота системи автоматичного відшкодування ПДВ для бізнесу.
Наразі Мінфін та ДФС працюють із залученням максимальних додаткових ресурсів, аби:
пришвидшити процес розгляду технологічних карт, що дозволять чесним платниками уникнути призупинення реєстрації накладних у майбутньому;
прискорити роботу комісій ДФС, які розглядають призупинені накладні та виносять щодо них рішення;
підвищити спроможність електронного Кабінету платника податків за рахунок ІТ-рішень та залучення додаткового фахового ресурсу;
напрацювати фахові рішення для покращення алгоритмів та критеріїв призупинки ризикових декларацій;
покращити донесення інструкцій щодо коректного заповнення всієї документації, необхідної для поновлення реєстрації податкових накладних.
Відгуки та пропозиції щодо роботи системи від представників бізнесу та експертів просимо направляти на адресу pdv@minfin.gov.ua.
Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: “Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС” за участі фахівця митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Дмитра Асляева.
Він зазначив: «В митному режимі «тимчасове ввезення» для громадян – нерезидентів передбачено ввезення транспортного засобу на територію України на строк до одного року без сплати митних платежів і письмового декларування. Положеннями Митного кодексу України дозволена експлуатація таких транспортних засобів виключно громадянами-нерезидентами, які фактично заїхали на цьому транспортному засобі на територію України. Стосовно громадян-резидентів, то право на тимчасове ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією у них є за умови сплати усіх митних платежів при імпорті такого автомобіля».
«При купівлі українцем автомобіля за кордоном і ввезенні в Україну для постійного користування діє наступна процедура. Транспортний засіб, який громадянин хоче придбати, декларується митному органу за його місцем проживання. Заздалегідь подається і оформляється попередня митна декларація. Сплачуються в повному об’ємі митні платежі. Після цього громадянин України має право ввозити цей транспортний засіб до країни для остаточного оформлення впродовж 10 днів», – пояснив Дмитро Асляєв.
Протягом січня – липня 2017 року на Дніпропетровщині зібрано 39,7 млрд. грн. податкових і митних платежів та майже 6,3 млрд. грн. єдиного внеску
З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 39 млрд. 712,4 млн. грн., що майже на 11 млрд. грн. більше, ніж у січні – липні 2016 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до державного бюджету впродовж семи місяців 2017 року спрямовано 28 млрд. 527,4 млн. грн., що на 8 млрд. 515,6 млн. грн. бiльше, ніж за аналогічний період 2016 року.
Надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпровського регіону склали 11 млрд. 185,0 млн. грн. Це на 2 млрд. 481,4 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня – липня 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 6 млрд. 280,7 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 1 млрд. 830,9 млн. грн.
З початку року малий бізнес Центрального району сплатив до місцевого бюджету майже 52,6 млн. грн. єдиного податку
Це на 15,7 млн.грн. перевищує минулорічні надходження цього податку – наголошують у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Наразі в області 3004 суб’єктів господарювання – фізичних осіб здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування. Відтак, найпопулярнішою серед спрощенців залишається третя група. На ній працюють – 1472 приватних підприємців або 49 відсотків. Першу групу обрали 179 підприємців або 5,9 відсотків від загальної кількості платників єдиного податку, 2групу 1353 підприємців або 45 відсотків. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість платників єдиного податку збільшилась на 266 фізичних осіб – приватних підприємців.
Також, в регіоні здійснюють діяльність 749. підприємств – спрощенців юридичних осіб, які за сім місяців цього року сплатили до казни більше 17,1 млн. грн. податку
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадуює, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також, за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Однак, від сплати єдиного соціального внеску за вказаний період підприємець не звільняється. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язком доданням копії листка непрацездатності – подається за заявою у довільній формі до фіскальної служби за місцем реєстрації.
Громадяна Центрального району вже повернули більше 89,8 тис гривень податкової знижки
Станом на 1 серпня цього року своє право на податкову знижку задекларували 61 громадянин Центрального району м.Дніпра, загальна сума до повернення складає 91,4 тис.грн. грн., з них 80,3 відс., або 49 декларацій подали мешканці району, які торік сплачували за навчання. Повернуто 59 громадянам на суму 89,8 тис.гривень податку на доходи фізичних осіб.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);
Підпунктом 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України визначено, що однією із підстав застосування платником податку податкової знижки є сплата коштів за навчання.
Алгоритм визначення суми податкової знижки:
– визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності;
– на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
– база оподаткування зменшується на суму витрат, зазначених у п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу;
– розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, від бази оподаткування, зменшеної на суму витрат у вигляді коштів, сплачених платником податку за здобуття середньої професійної або вищої освіти;
– здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то сума перевищення підлягає поверненню платнику податку.
Зверніть увагу, що за підсумками 2017 року для податкової знижки на навчання – скасовано обмеження щодо розміру витрат.
До 1 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). З 1 січня 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.
Нагадуємо, що пунктом 75 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 1 січня 2017 року, внесені зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.
Зокрема, в оновленій редакції п.п.166.3.3 ПКУ визначено, що дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).
Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що зараз триває кампанія по сплаті податку на нерухоме майно та плати за землю фізичними особами
Станом на 01.08.2017 фізичними особами Центрального району м.Дніпра до місцевого бюджету перераховано плати на землю 406 тис.грн та нерухомого майна, відмінне від земельної ділянки 106 тис.грн.
Фізичні особи, які мають у власності нерухомість, отримують від фіскальних органів податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Сплатити цей податок платник повинен до місцевого бюджету за місцем розташування об`єкту оподаткування до 29 серпня.
За несвоєчасну сплату накладається штраф від 10 до 20 відсотків суми податкового боргу, а також пеня.
Податок на нерухоме майно обчислюється за 2016 рік, при цьому база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обраховується на підставі даних державного реєстру.
Зазначимо, що для фізичних осіб не оподатковуються квартири загальною площею до 60 кв. метрів та житлові будинки загальною площею до 120 кв. метрів. Для різних типів об`єктів житлової нерухомості (квартири, будинки, дачні, садові будинки) – до 180 кв.метрів.
ДПІ в Центральном районі м.Дніпра інформує про використання електронного підпису
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що з 14.07.2017 р. набрала чинності постанова Правління Нацбанку України від 11.07.2017р. №62, якою затверджено зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.
Змінами, зокрема, передбачено удосконалення організації касової роботи банками в Україні, що пов’язано із впровадженням банками на договірних умовах з клієнтами електронного документообігу, електронних касових документів та ЕЦП/ЕП відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». У цьому випадку банк описує технологію та механізм електронного документообігу, використання ЕП, а також збереження банком інформації, процедуру надання за бажанням клієнта оригіналу електронного касового документа/оригіналу паперового документа/копії на папері з електронного документа (на вимогу клієнта) з усіма реквізитами тощо. Якщо касове обслуговування клієнтів здійснюється з використанням ЕП, то договір має містити умови та порядок (процедуру)визнання учасниками електронної взаємодії електронних документів із використанням ЕП та умови щодо розподілу ризиків збитків, які можуть бути заподіяні банку (філії, відділенню), клієнту і третім особам.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиного податку четвертої групи для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України, керуючись підпунктами 6 і 8 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, з метою визначення єдиного підходу застосування норм п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомляє.
Спеціальними нормами п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Спеціальні норми) з 15 квітня 2017 року встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).
Зокрема, на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 1 у січня 2017 року виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:
– об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу);
– земельні ділянки (п.п. 38.8 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу).
Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п. 49.1 ст. 49 Кодексу.
Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.
За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст. 120 Кодексу підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст. 50 Кодексу.
Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що згідно з пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.
Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.
Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.
Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:
визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;
повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.
Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:
у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.
У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.
Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролючі органи.
Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р.VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р.IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Затверджено нову форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра і повідомляє, що 28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за №839/30707 (далі – Наказ №568).
Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).
Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:
– заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);
– податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.
Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.5 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:
– платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
– платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785.
Наказ №568 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.
До уваги платників акцизного податку!
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).
Наказ №452 розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України, а також виправлення деяких колізій у роботі Системи електронного адміністрування реалізації пального, які було виявлено протягом минулого року.
Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «ПОВІДОМЛЕННЯ ТА НАГАДУВАННЯ» повідомила, що нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального застосовуються з 01.08.2017.
Затверджені Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2017 №540, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №782/30650 (далі – Наказ №540).
Наказом №540 відповідно до п.100.10 ст.100 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені:
– Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Порядок);
– форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Реєстр заяв).
Цей Порядок визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.
Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, в якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (п.2 Порядку).
Відповідно до п.6 Порядку Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі.
Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження.
Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.
Наказ №540 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57
Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 22.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536 (далі – Постанова №536).
Постановою №536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок №569).
Змінами Порядок №569 приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу України, що діють з початку 2017 року, зокрема:
– виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;
– врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) платника ПДВ, що реорганізується;
– передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ України від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».
Постанова №536 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 22.07.2017 №135.
До уваги платників податку на прибуток підприємств: своєчасно та у повному обсязі звітуйте за півріччя 2017 року!
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує нагадує, що 9 серпня 2017 року – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя поточного року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Також нагадуємо, що 09.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та додатків до неї.
Враховуючи, що видання Наказу №467 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу, за звітний (податковий) період – півріччя поточного року Державною фіскальною службою України рекомендовано подавати Декларацію за оновленою формою.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною, таблиця «Наявність додатків» заключної частини Декларації, затвердженої Наказом №467, містить графу «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки «+» щодо наявності поданих до Декларації форм фінансової звітності.
У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності12» Декларації розшифровуються форми фінансової звітності, в яких платник у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, проставляє позначку «+».
Частиною другою cт.11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) визначено, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати (частина перша ст.13 Закону №996).
Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (частина третя ст.11 Закону №996).
Враховуючи зазначене, платниками податку на прибуток , крім суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових установ та організації, представництв іноземних суб’єктів господарювання, разом з Декларацією за півріччя 2017 року в обов’язковому порядку подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує , що Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.
Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.
Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.
29 серпня 2017 року – останній день подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує , що останнім днем подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року є 29 серпня 2017 року.
Сплатити податок на прибуток підприємств таким підприємствам слід не пізніше 08 вересня 2017 року.
