ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:
(4) – для залишення інформації на сервіс «Пульс»;
(5) – для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
(6) – для залишення повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС
Павло Дроняк: З 2017 року спадщина, отримана від родичів другого ступеня спорідненості, – не оподатковується
У 2018 році вперше громадяни, які отримали спадщину від родичів другого ступня спорідненості, не зобов’язані ані сплачувати податок, ані подавати декларацію про факт отримання спадщини у 2017 році. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю виданню «Факти».
За його словами, до другого ступеня спорідненості належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі (батьки батька та матері), онуки. Оскільки податок не стягується, то спадкоємець не повинен проводити оцінку успадкованого майна.
Також за нульовою ставкою оподатковується майно, успадковане особами першого ступеня спорідненості, тобто подружжя (чоловік та дружина), батьки та діти, у тому числі усиновлені.
Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають сплатити податок.
«Більше того, якщо такими спадкоємцями не було сплачено податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, то вони ще й зобов’язані подати декларацію. Також сплатити податок і подати декларацію повинні всі громадяни, які отримали спадщину від нерезидента. Навіть, якщо такі нерезиденти є подружжям, батьками, дітьми, бабусею та дідусем», – підкреслив Павло Дроняк.
Він також роз’яснив, що передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 відсотків та 18 відсотків. При цьому, якщо громадянин успадковує майно від резидента (окрім, першого та другого ступеня спорідненості), то сплачує 5-відсотковий податок.
При отриманні на території нашої держави спадщини від нерезидента необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.
Також спадкоємці зобов’язані сплатити і військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого або подарованого майна. Виключення складають лише особи, що отримали доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Посадовець також звернув увагу, що якщо спадкоємцем є резидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, при цьому декларація не подається. В інакшому випадку нотаріус не видасть свідоцтво про право наслідування.
У випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат податковим агентом є страхова компанія, а тому подавати декларацію також не потрібно.
Посадовець також наголосив, що подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина – за тими ж ставками і на тих самих умовах.
«Варто відзначити, що у такому випадку факт дарування не лише квартири, але й іншого майна повинен бути оформлений відповідним чином. Крім того, для цілей оподаткування повинна бути проведена оціночна вартість подарунка», – зазначив Павло Дроняк.
Нагадаємо, що за даними поданих протягом 2017 року декларацій про майновий стан і доходи громадянами, які успадкували або отримали в дарунок майно, задекларовано податкові зобов’язання по самостійній сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору у сумі – 510,4 млн. грн.
Швидкий, зручний та надійний спосіб подання звітності – в електронному вигляді
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра нагадує , що альтернативною системою для формування та подання звітності сьогодні є «Електронний кабінет платника», сервіс розроблений та запроваджений Державною фіскальною службою України.
Користувачу необхідно в приватній частині (особистому кабінеті) вибрати режим «Введення звітності», який надає користувачу можливість створити, редагувати, підписати та надіслати звітність до контролюючих органів.
У режимі «Введення звітності» в панелі навігації необхідно обрати відповідний фільтр, а
саме: Рік, Період та Тип форми.
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів за відповідний звітний період. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Електронний кабінет доопрацьовано в частині проходження електронної ідентифікації уповноваженими особами платника, яким делеговано право підпису податкових накладних та розрахунків коригування (далі – уповноважена особа).
Уповноважена особа при вході до приватної частини (особистого кабінету) з використанням ЕЦП отримує доступ до таких сервісів Електронного кабiнету:
– реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних;
– інформація з Єдиного реєстру податкових накладних;
– інформація з реєстрів операцій та транзакцій в системі Електронного адміністрування ПДВ.
Звертаємо увагу, що по уповноваженим особам має бути подана форма J1391103 «Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису».
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007
Платники ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за січень – лютий 2018 року сплатили до Зведеного бюджету 254,6 млн. грн. податків і зборів
За січень – лютий 2018 року надходження до Зведеного бюджету склали 254,6 млн.грн. податків та зборів, що перевищує минулорічні надходження на 25,3 млн.грн., Темп росту склав 200 відсотків. До державного бюджету перераховано 125,3 млн.грн., місцевий бюджет району в січні – лютому поточного року отримали 129,4 млн.грн., рівень виконання доведеного завдання. склав 104,4 відсотки.
Найбільшими за обсягами є податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю та єдиний податок з юридичних та фізичних осіб, а також єдиний податок .
Податку на доходи з фізичних осіб платниками сплачено до державного бюджету 26,6 млн.грн., що на 1,9 млн.грн. перевищило минулорічні надходження, а місцеві бюджети отримали 73,9 млн.грн, що на 3,6 млн.грн. перевищило минулорічні надходження.
По податку на додану вартість до Державного бюджету надійшло 78,6 млн.грн.
Надходження земельного податку орендної плати за землю з фізичних та юридичних осіб складають 17,1 млн.грн.
За січень – лютий поточного року юридичними та фізичними особами- підприємцями сплачено 26,8 млн.грн. єдиного податку, що на 6,0 млн.грн. більше , ніж у січні – лютому 2017 року.
Протягом січня – лютого 2018 року платники, що обслуговуються ДПІ у Центральному районі м.Дніпра сплатили 102,5 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 25,6млн.гривень. Доведений індикативний показник виконано на 119,4 відсотки.
Про декларування доходів на зустрічі із ЗМІ
Про особливості цьогорічної кампанії декларування доходів громадян розповіла головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування платників ДПІ у Центральному районі м. Дніпра.Оксеверчук Марина Вікторівна під час зустрічі зі ЗМІ.
Посадовець повідомила, що з 1 січня розпочалась кампанія декларування – 2018, яка триватиме до 1 травня поточного року.
За січень – лютий п.р 55 мешканців Центрального району м.Дніпра здекларували свої статки. Загальна сума доходів, що вказана в їх деклараціях – 6183,4тис. грн. При цьому додатково до сплати в бюджет нараховано: податку на доходи з фізичних осіб – 12,1 тис.грн., військового збору – 2,7 тис.грн.
Обов’язок щодо декларування статків виникає у випадку отримання громадянами у минулому році доходів, які не оподатковувались, зокрема, до таких доходів належать:
доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, тощо;
при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
при отриманні іноземних доходів;
в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Також Марина Вікторівна проінформувала про випадки, в яких декларація не подається, зокрема, від податкових агентів, які згідно з IV розділом ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до IV розділу ПКУ;
у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ.
На завершення зустрічі податківець звернула увагу, що у 2018 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2017 року, податкову декларацію можуть подати впродовж усього року.
Всю необхідну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації можна отримати у Центрі обслуговування платників при ДПІ за адресою: м.Дніпро, вул.. княгині Ольги, 22 та за телефонами : 374-70-13, 370-38-89
«Шановні платники податків! Виконайте свій конституційний обов’язок – декларуйте свої доходи та звітуйте вчасно!», – наголосила Марина Вікторівна на завершення заходу.
Актуальні питання застосування податкового законодавства розглянуто на семінарі в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Фахівцями ДПІ у Центральному районі мДніпра проведено семінар для платників податків на тему: «Зміни у Податковому законодавстві України 2018 року, актуальні питання застосування податкового законодавства».
Захід проведено з метою формування податкової культури населення, обізнаності у змінах Податкового законодавства України та недопущення платниками помилок при його застосуванні.
Відкриваючи семінар, спеціаліст з організації роботи Бодіна Олена зазначила, що з 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 7 грудня 2017 року № 2245 – VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Зміни стосуються як юридичних, так і фізичних осіб – підприємців.
Учасників семінару ознайомлено з основними змінами в адмініструванні податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, єдиного податку, ресурсних платежів та плати за землю.
Фахівці відділу відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування платників ДПІ у Центральному районі м. Дніпра проінформували про початок з 1 січня 2018 року кампанії декларування майнового стану і доходів, отриманих громадянами у 2017 році.
Вони нагадали, що декларація подається до органу державної фіскальної служби за новою формою до 1 травня 2018 року за місцем реєстрації, а сплатити податок необхідно до 1 серпня 2018 року.
Громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, подають декларацію упродовж всього 2018 року.
Під час семінару платникам були надані відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо застосування податкового законодавства. Також усі присутні отримали друковану продукцію, яку підготували фахівці фіскальної служби.
На відновлення навколишнього середовища платники забруднювачі сплатили майже 133,5тис. грн
За січень-лютий 2018 року платники податків Центрального району м.Дніпра перерахували до зведеного бюджету 133,5 тис грн екологічного податку. в т.ч 10 млн 73,4 тис. грн було зараховано до спеціального фонду місцевих бюджетів.
У відомстві зазначили, що на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра перебуває понад 142 платників екологічного податку. Вони здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними або пересувними джерелами забруднення, скидали забруднюючі речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщували відходи тощо.
Додамо, екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист оточуючого середовища, мінімізацію негативного впливу на нього господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.
З Реєстром неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись у Електронному кабінеті
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).
Відповідно до п. 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.
З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua).
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.
У січні – лютому податковий борг платників Центрального району м.Дніпра скоротився на 53,4 мільйонів гривень
За інформацією фахівців сектору стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування ДПІ у Центральному районі м.Дніпра упродовж січня – лютого 2018р. податковий борг до зведеного бюджету скоротився на 53 393,8 тис.гривень або на 18,9 відсотка.
За рахунок вжиття заходів стягнення, передбачених Податковим кодексом України до підприємств-боржників Центрального району м.Дніпра, забезпечено надходження до зведеного бюджету в сумі 928.9 тис.грн. в.т.ч. 120 тис.грн. – надійшло до держбюджету. Решту, сплачено до місцевих бюджетів. Більшу частину заборгованості, після направлення податкової вимоги, платники погасили самостійно та добровільно.
Водночас, за словами фахівців сектору, з метою погашення боргів ДПІ у Центральному районі м.Дніпра крім роз’яснювальної роботи, застосовує й інші заходи. Окрім того, за цей же період на виконання рішень суду, в рахунок погашення податкового боргу з рахунків боржників у обслуговуючих банках стягнуто 560.2 тис.грн.грн.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу платників податків на їх обов’язок нараховувати та сплачувати податки та збори своєчасно та в повному обсязі відповідно до вимог діючого законодавства!
Декларування іноземних доходів
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра нагадує, що з 1 січня 2018 року ДФС України розпочато Кампанію декларування доходів громадян.
Відповідно до норм Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації виникає при отриманні протягом 2017 року, зокрема:
- іноземних доходів (громадянами України);
- доходів з джерелом їх походження в Україні та іноземних доходів, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України.
Декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2017 році, подається до податкової інспекції за місцем податкової адреси платника податку (місцем проживання).до 1 травня поточного року.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що при заповненні декларації платники повинні розрахувати податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (за ставкою 18 %) та військового збору (за ставкою 1,5 %).
При цьому, платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник податку має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкових зобов’язань, зазначених у поданій нею декларації.
Громадянам, які є власниками декількох земельних ділянок та мають право на пільгу, необхідно до 1 травня подати відповідну заяву до фіскальної служби.
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра нагадує, що громадянам, які є власниками декількох земельних ділянок та мають право на пільгу, необхідно до 1 травня подати відповідну заяву до фіскальної служби.
Податківці звертають увагу, що статтею 281 Податкового кодексу визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.
Однак, до цієї статті внесено зміни щодо вибору пільги щодо сплати земельного податку фізичною особою, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання. Так, у разі якщо громадянин, який має право на пільгу, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то йому до 1 травня поточного року необхідно подати письмову заяву до фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Від сплати податку звільняються такі категорії громадян: інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
ПОДАТКОВА ЗНИЖКА НА НАВЧАННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ, ЯКЩО ОПЛАТУ ЗДІЙСНЕНО ЗА ДЕКІЛЬКА ПЕРІОДІВ.
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра нагадує , що з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон №1797, яким внесено зміни, зокрема, до пп. 166.3.3 п.166.3 ст.166 Кодексу, згідно з яким платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Тобто з 1 січня 2017 року скасовано обмеження щодо суми коштів та обмеження щодо навчального періоду, зі який здійснено таку сплату, а враховуватимуться фактично понесені платником податку витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу (пп..166.4.2 п.166.4 ст.166 Кодексу).
Отже, за результатами 2017 року платник податків має право скористатися податковою знижкою за фактично понесеними витратами за навчання незалежно від того, за який період навчання здійснено такі витрати.
Як припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра повідомляє, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, підприємець подає державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за формою12 (Затверджено Наказом Мін’юст України від 18.11.2016 №3268/5) та пред’являє документ, який посвідчує особу (паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання).
У випадку подання документів уповноваженою особою, відомості про яку відсутні в Єдиному державному реєстрі, представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.
За результатом наданих документів, державний реєстратор протягом 24 годин після надходження документів, поданих для реєстрації припинення юридичної особи зобов’язаний внести відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та надсилає цю інформацію до податкової, органів статистики, Пенсійного фонду.
Фіскальний орган зобов’язаний після отримання інформації від державного реєстратора про припинення діяльності фізичної особи-підприємця анулювати статус платника єдиного податку (у випадку наявності його у підприємця). Тому, для зняття з обліку в державній фіскальній службі, ФОП повинен подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування згідно порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (Наказ Мінфін України від 20.12.2011 №1675). У заяві про припинення підприємницької діяльності Заявник зазначає відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності (п.7 пп.298.3.1 Податкового кодексу України).
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Фізична особа-підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу звітність.
Звітність подається в паперовому вигляді, з написом від руки «Ліквідаційна».
При припиненні підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем контролюючий орган призначає і має провести документальну перевірку, але за наявності підстав і з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом. Зокрема, факт припинення такої діяльності і є підставою для організації документальної позапланової перевірки (п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу). Перевірка також можлива за зверненням самого платника. У такому випадку для її ініціювання платнику податків необхідно самому подати відповідну заяву з проханням провести перевірку.
Дотримуйтеся умов перебування на спрощеній системі оподаткування
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра нагадує платникам податків, що у разі бажання відмовитися від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу відповідну заяву.
Проте, звертаємо увагу, що реєстрацію платника єдиного податку може бути анульовано за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з Реєстру не лише при поданні платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом чи припиненні юридичної особи (крім перетворення) згідно із законом.
Таке може статись у випадках, визначених пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, тобто у разі порушення умов перебування на спрощеній системі, а це: перевищення обсягу доходу, застосування недозволеного способу розрахунків, здійснення недозволених видів діяльності або видів діяльності, не зазначених у Реєстрі, наявність податкового боргу.
Отже, для того, щоб підприємства і організації не були примусово виключені з Реєстру платників єдиного податку, їх керівникам необхідно подбати про дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
До уваги платників податку на додану вартість – сільськогосподарських товаровиробників
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра повідомляє, що Державна фіскальна служба України встановила новий ( додатковий ) термін для подання сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість інформаціїї для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ. Та визначила перелік дій, які необхідно здійснити для їх виправлення – повідомляють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області.
Механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих податкових накладних, роз’яснено у листі ДФС від 26.02.2018 № 5715/7/99-99-15-03-02-17.
Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання
ДПІ у Центральному рйоні м.Дніпра нагадує, що право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року зберігається за платником до кінця податкового року, наступного за звітним.
Тобто, для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік, платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи) податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця 2018 року.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься – п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ.
Наведемо алгоритм нарахування податкової знижки на суму коштів, сплачених за навчання платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення:
– На підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки.
– Визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу сум застосованих податкових соціальних пільг та сум витрат, які дозволено включити до податкової знижки (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).
ГУ ДФС у Київській області звертає увагу, що платнику податку повертається не сума витрат, понесена платником податку як сплата за навчання, а податок на доходи фізичних осіб внаслідок зменшення бази оподаткування: сума загального річного оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді заробітної плати зменшується на суму витрат, дозволених до включення до податкової знижки.
Отже, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації до фіскального органу.
Приклад розрахунку:
Батько поніс у 2017 році витрати на навчання сина (чи іншого члена сім’ї першого ступеня споріднення) у розмірі 20000 грн.
За 2017 рік батько отримав 150 000 грн. заробітної плати, з якої утримано 27000 грн. податку на доходи фізичних осіб(18% від отриманого доходу). Податкова соціальна пільга до заробітної плати батька не застосовувалася.
Розраховуємо суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню внаслідок застосування платником права на податкову знижку:
- Визначаємо базу оподаткування, з урахуванням витрат на навчання:
150000 – 20000 = 130000 грн.
- Визначаємо суму податку на доходи фізичних осіб із цієї бази:
130000 х 18% = 23400 грн.
- Визначаємо суму ПДФО, яка підлягає поверненню (шляхом різниці між фактично утриманим податком та податком, який слід утримати внаслідок застосування податкової знижки): 27000 – 23400 = 3600 грн.
Таким чином, сума ПДФО, яка підлягає поверненню внаслідок застосування платником права на податкову знижку, складає 3600 грн.
Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів
Нагадаємо, що підставою для отримання податкової знижки є декларація, яка подається до органів ДФС за місцем проживання (реєстрації) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Щодо сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників порядок справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) регламентується ст.254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування.
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Ставки рентної плати встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у гривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв’язку (п. 254.4 ПКУ).
Слід зазначити, що ставки рентної плати залишаються на рівні 2017 року.
Порядок обчислення та сплати рентної плати у 2018 році також не змінився.
Податкові декларації рентної плати з розрахунками подаються платниками органам фіскальної служби за податковий (звітний) період, що дорівнює місяцю, протягом 20 календарних днів за місцем податкової реєстрації, а сплата податкових зобов’язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
БОРЖНИКА – НЕРЕЗИДЕНТА ВИЗНАНО БАНКРУТОМ: ЧИ ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕКЛАРУВАННЮ ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ?
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра звертає увагу платників, що ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.
Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319), суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
При цьому, Указом №319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.
Отже, валютні_цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра інформує, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Положення п. 57.1 прим. 1.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.
Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування. Наприклад, якщо дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів – 05.02.2018, то останній день надання форми 20-ОПП – 15.02.2018.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Повідомлення за ф. №20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням. Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється, в тому числі, на підставі повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, поданого платником відповідно до розділу VIII Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою №20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, відповідно до вимог п.63.3 ст.63 та п.66.5 ст.66 ПКУ та п.8.5 розділу VIII Порядку № 1588, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
При заповненні розділу 3 «Тип об’єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП, вказується об’єкт оподаткування згідно Рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п.8.7 розд. VIII Порядку).
Типи об’єктів оподаткування, зазначені у Рекомендованому довіднику, є узагальненими, тому у разі відсутності у довіднику відповідних типів об’єктів оподаткування, необхідно обрати той тип об’єкта оподаткування, який за своїм функціональним призначенням найбільш відповідає поняттю, визначеному п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 Кодексу.
У разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів), суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП (п.63.3 ст.63 та пп.170.1.2 п.170.1 ст.170 ПКУ). При цьому потрібно враховувати, що приміщення, які розташовані за одним місцезнаходженням, у повідомленні за ф. № 20-ОПП відображаються у вигляді одного об’єкта оподаткування, а якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно показувати як окремі об’єкти оподаткування.
У разі, якщо основне місце обліку юридичної особи є місце проживання керівника, то така юридична особа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП (п.63.3 ст.63 та п.64.1 ст.64 ПКУ).
У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи (п. 8.1, п. 8.2 та п.8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588).
У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.
Якщо юридична особа в повідомленні за ф. № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів в повідомленні за ф. №20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти по яким сталися зміни.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження (перейменування назви міста, вулиці тощо), платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
Платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних. При цьому у разі, якщо такі зміни підлягають державній реєстрації, то початком перебігу 10-денного строку є дата державної реєстрації змін.
Таким чином, ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП
ДПІ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ЩОДО ВИДАЧІ ЛІЦЕНЗІЙ НА ПРАВО РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ ТА ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481).
Статтею 1 Закону 481 визначення місця торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачає наявність обладнаного реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій.
Разом з цим преамбулою Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон 265) зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Статтею 2 Закону 265 наведено визначення розрахункової операції як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Слід зауважити, що Закон 265 з питань застосування (незастосування) реєстраторів розрахункових операцій є спеціальним Законом.
Таким чином предметом регулювання Закону 265 є в тому числі розрахункові операції як приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України України від 23.08.2000 № 1336 “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336” (набрала чинності 20.12.2017) пункт перший Переліку викладено в новій редакції.
Відповідно до нової редакції пункту першого здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій не передбачено.
На підставі вищевикладеного роздрібна торгівля пивом у пляшках та бляшанках фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Члени фермерського господарства повинні подати заяву за формою № 1- ЄСВ.
Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, – інформує ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана Головою фермерського господарства.
