ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області спільно з ДПІ у Центральному районі м. Дніпра, ДПІ у  Новокодацькому районі м. Дніпра,  ДПІ у  Соборному районі  м. Дніпра, ДПІ у  Чечелівському районі м. Дніпра, ДПІ у  Шевченківському районі  м. Дніпра запрошує відвідати 22 березня 2017 семінар на тему «Основні зміни в податковому законодавстві у 2017році». Семінар відбудеться за адресою: м. Дніпро, Центральний район, вул. Князя Ярослава Мудрого, 42 (колишня Ленінградська), зала засідань Центральної районної у місті Дніпрі ради, 2-й поверх. Початок семінару: о 10-30 годині, реєстрація з 10-00. Реєстрація та довідки за телефоном: 374-70-86 (ДПІ у Центральному районі  м. Дніпра, вул. Княгині Ольги, 22). Вхід вільний.

З початку року платники ДПІ у Центральному районі м.Дніпра спрямували до бюджетів понад 229 млн. гривень

За даними відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за результатами січня – лютого 2017 року від платників податків ДПІ до загального фонду Державного бюджету України надійшло 109,3 млн.грн, що на 60 відс. перевищує надходження аналогічного періоду минулого року, додатково надійшло до бюджету   44,2 млн.гривень.

Найбільшу питому вагу у надходженнях до Державного бюджету України займають: податок на додану вартість 52,6відс. (57,7млн.грн), податок на доходи фізичних осіб –22,6 відс. (24,7млн.грн), військовий збір –13,9 відс. (15,2 млн.грн), податок на прибуток  – 10,2  відсотків (11,2млн.гривень).

До місцевих бюджетів з початку року платниками податків забезпечені надходження у розмірі 120,0 млн.грн, приріст до рівня минулого року склав 43,1млн.грн або 64,1відсотків. Найбільша питома вага надходжень до місцевих бюджетів припадає податок на доходи фізичних осіб –58,5відс. (70,3млн.грн), єдиний податок – 17,3 відс. (20,8млн.грн), плата за землю –16,2відс. (19,5млн.грн), акцизний податок –4,3відсотків (5,1 млн.гривень).

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 0,3 млн. грн податку на додану вартість.

Крім того, платники Центрального району м.Дніпра сплатили до казни 192,7млн.грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

«Завдяки своєчасній і у повному обсязі сплаті платниками податків до бюджету забезпечується у першу чергу добробут пенсіонерів та інвалідів, учителів та лікарів, вчених та військових – всіх, перед ким держава має зобов’язання», – наголосила начальник відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області  Лариса Субчева

На Дніпропетровщині вилучили 8,8 тис літрів фальсифікату елітних марок алкоголю

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками СБУ вилучили майже 8,8 тис літрів фальсифікованих алкогольних напоїв. Про це повідомив перший заступник Голови  ДФС Сергій Білан.

За його словами, в рамках проведення операції “Акциз_2017” та розслідування кримінального провадження встановлено, що на складі, який орендується одним з підприємств, під виглядом відомих брендів зберігається фальсифікований алкоголь.

“В результаті проведених обшуків було вилучено майже 8,8 тис літрів фальсифікату вартістю понад два мільйони гривень. Наразі встановлюється повне коло осіб, причетних до виготовлення, зберігання та реалізації фальсифікату”, – зазначив Сергій Білан.

Слідчі дії тривають.

Бійці «Фантому» запобігли ввезенню на непідконтрольні території готівку на 160 тис грн

Протягом минулої доби співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» у складі фіскального наряду на КПВВ «Майорське» зупинили дві спроби переміщення готівки та банківських карток на тимчасово непідконтрольні території.

У першому випадку на автомобілі Мерседес Бенц Віто 28-річний чоловік перевозив 147 тис. грн. та 13 банківських карток. У другому – 53-річний водій автомобілем Фольцваген Транспортер намагався перемістити через лінію розмежування майже 9,6 тис. грн., 2,6 тис. російських рублів та 15 банківських карток.

Загалом затримано к готівки майже на 160 тис грн та 28 банківських карток.

Про вказані факти повідомлено працівників Нацполіції, правопорушників передано для проведення подальших дій.

Митники упередили спробу ввезення на територію України генетично модифікованої продукції загальною вартістю 0,7 млн. гривень

Оперативною групою Міжрегіональної митниці ДФС у взаємодії з працівниками Дніпропетровської митниці під час проведення контрольних заходів у зоні діяльності Дніпропетровської митниці було проведено митний огляд товару, заявленого до митного оформлення як «корм для тварин: євролак помаранчевий», та здійснено відбір проб (зразків) товару.

Товар імпортовано до України з Нідерландів, одержувач вантажу – фірма з м.Дніпро.

Згідно з протоколом випробувань харчової продукції ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», у зразках продукції виявлено генетично модифіковану ДНК.

Заявлений до митного оформлення товар «євролак помаранчевий» має ознаки порушення вимог ст.163 Закону України «Про державну систему безпеки при створенні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» в частині заборони ввезення на митну територію України ГМО, а також вимог ст. 196 Митного кодексу України щодо заборони переміщення через митний кордон України товарів, на пропуск яких потрібні дозволи інших державних органів.

Таким чином за відсутності відповідних дозволів зазначений товар не підлягає пропуску на митну територію України, а заявлені в товаросупровідних документах дані містять неправдиві відомості щодо якісних характеристик товару.

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією. Товар вартістю близько 0,7 млн. грн. вагою понад 20 тонн  вилучено.

Відтак заборонена до ввезення на митну територію України генетично модифікована продукція під виглядом кормів для тварин мала потрапити на ринок України.

Павло Дроняк: Громадяни вже подали 103 тис. декларацій

За оперативними даними станом на 11.03.2017  громадянами подано майже 103 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, сума податку на доходи фізичних осіб, визначених громадянами до сплати, становить 256,3 млн. грн.

«Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума до сплати зросла на 22,6 млн. грн.., або на 10 відс. Найбільші суми задекларовано громадянами м.Києва, Полтавської та Сумської областей», – зазначив Павло Дроняк.

Посадовець також розповів, що за даними декларацій про майновий стан і доходи громадянами задекларовано до сплати військового збору на суму 47,8 млн. грн., що на  4,5  млн. грн., або на 10 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Правом на отримання податкової знижки скористалися майже 24 тис. громадян. Вони задекларували до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 46,6 млн.грн., що на 5,3 млн. грн. більше ніж за минулий рік.

Павло Дроняк також нагадав, що виконати свій конституційний обов’язок та подати декларацію про майновий стан та доходи платники податків мають до 3 травня. Саме цей день у 2017 році є останнім строком для подання податкових декларацій громадянами та особами, які проводять незалежну професійну діяльність,

Закликаємо усіх громадян не чекати останнього дня та вчасно задекларувати свої доходи.

Увага! Відбувається спам-розсилка вірусних файлів з гіперпосиланням на веб-портал ДФС

Протягом останніх днів зафіксовано велику кількість звернень платників податків до Контакт-центру Державної фіскальної служби України щодо спам-розсилки листів, що містять посилання на веб-портал ДФС.

З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної фіскальної служби України.

Посилання, що міститься у тексті листа та нібито перенаправляє на портал ДФС, насправді є гіперпосиланням, яке веде на сторонню Інтернет-сторінку та призводить до завантаження вірусного файлу (троянської програми).

Звертаємося до платників з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.

Ознайомитися з контактною інформацією Державної фіскальної служби України можна за посиланням http://www.sfs.gov.ua/others/kontakti/.

У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс» («ЗІР») з’явився розділ «Електронний цифровий підпис».

Цей розділ містить:

– актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;

– інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;

– місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;

– можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».

Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.

Щодо правомірності нарахування пені

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон №185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

 Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг) що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, ст. 4 Закону №185 передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми не одержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Так, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово – промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Тобто, з аналізу наведених вище норм встановлено, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Згідно із п. 1 Постанови правління Національного банку України №410 від 13.12.2016 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлено, що в період з 16.12.2016 по 15.06.2017р.р.  розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Індивідуальні податкові консультації з 1 квітня надаються по-новому

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра роз’яснює, що з 01.04.2017 набуває чинності нова редакція статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII).

Зокрема, скорочено термін надання контролюючими органами безоплатної податкової консультації за зверненням платників податків з 30 до 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
При цьому, визначено обов’язкові вимоги до оформлення звернення платників.
З 1 квітня поточного року звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає цим вимогам, податкова консультація не надаватиметься, йому надсилатиметься відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України “Про звернення громадян”.

Приймання документів та видача ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами: зміни – 2017

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 28.02.2017 №150 (далі – Наказ №150) внесено зміни до наказу ДФС від 24.10.2014 №213 (далі – Наказ №213), яким затверджені Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – Рекомендації).

Рекомендації розроблені відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями та визначають механізм приймання документів і видачі ліцензій на вид господарської діяльності – роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – ліцензії) у головних управліннях ДФС.

Наказом №150 внесено зміни до наступних розділів Рекомендацій:
«1. Загальні положення»;

«2. Порядок приймання документів»;

«3.Порядок розгляду та видачі документів».

 Так, зокрема, уточнено, що у заявах про видачу ліцензій додатково зазначаються (п.2.2 розділу 2 Рекомендацій):

• адреса місця торгівлі;
• перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) (книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО)), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:

– модель,

– модифікація,

– заводський номер,

– виробник,

– дата виготовлення;

• реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.

Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ головного управління ДФС у такому порядку (п.3.2 розділу 3 Рекомендацій):

-перевіряє відповідність поданих документів законодавству України;

-здійснює перевірку фактичного надходження коштів за видачу ліцензії (дубліката) до бюджету;

-перевіряє відповідність поданих у заяві даних щодо РРО даним Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

-здійснює обстеження наявності місця торгівлі в новоствореного суб’єкта господарювання або новоствореного місця торгівлі, зазначеного у заяві (за наявності ризиків відсутності місця торгівлі);

-приймає рішення про видачу ліцензії (дубліката) або готує вмотивоване рішення про відмову у видачі ліцензії;

-проводить видачу ліцензії або дубліката;

-вносить відповідні дані до ліцензійного реєстру та направляє відомості до Єдиного ліцензійного реєстру.

Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається у порядку, визначеному чинним законодавством, у разі (п.3.3 розділу 3 Рекомендацій):

-недостовірності даних у поданих заявником документах;

-невнесення плати за ліцензію;

-невідповідності розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи;

-невідповідності поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензується.

Платники податків, зареєстровані на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мають можливість отримати у центрах обслуговування платників адміністративні послуги у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Наказ №150 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/71536.html

 Нові правила оподаткування суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що  Законом  України  від  21 грудня 2016 року № 1797-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на прибуток суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей.
Змінено порядок розрахунку об’єктів оподаткування та суми податку на дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, зокрема:
– дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та суми залишкового призового  фонду  лотереї  станом  на  31 грудня  кожного  року;
– дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за новою ставкою визначеною у п.136.6 Кодексу.
Ставка податку на дохід від суми доходів застосовується  з  урахуванням п. 48 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу:
– з 01 січня 2017 року  – 18 %;
– з 01 січня 2018 року – 24 %;
– з 01 січня 2019 року – 26 %;
– з 01 січня 2020 року – 28 %;
– з 01 січня 2021 року – 30 % .
Прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами ІІІ розділу Кодексу за основною ставкою податку – 18%.
Суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального звітного періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Нарахований суб’єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ ОСОБАМИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою особою за умови, що вона не є працівником в межах підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами 2016 року відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України не пізніше 03 травня 2017 року та зобов’язані самостійно не пізніше 28 липня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

ДОХОДИ 2016 РОКУ, ЯКІ НЕОБХІДНО ЗАДЕКЛАРУВАТИ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує. Податковим кодексом України визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати громадяни.

При цьому з 2017 року громадяни, які у 2016 році отримували доходи від двох і більше податкових агентів, вже не подаватимуть річну декларацію про доходи, оскільки з 1 січня 2016 року пп. «є» п. 176.1 ст. 176, який встановлював такий обов’язок, виключено з Кодексу.

Отже, до доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, зокрема належать:

– доходи одержані від осіб, які не є податковими агентами (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

– дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (п.174.3 ст.174 Кодексу);

– дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб, крім подарунків, отриманих нерезидентами, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих – резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування (п.174.6 ст. 174 Кодексу);

– дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 170.1.5 п.170.1 ст. 170 Кодексу);

– іноземні доходи (пп. 170.11.1 п.170.11 ст. 170 Кодексу);

– інвестиційний прибуток (пп. 170.2.2 п.170.2 ст. 170 Кодексу);

– невикористані та неповернуті кошти, одержані у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п.170.7 ст. 170 Кодексу);

– нецільова благодійна (у тому числі матеріальна) допомога, одержана понад встановлену ПКУ норму (у 2016 році – 1930 грн.) (пп. 170.7.3 п.170.7 ст. 170 Кодексу);

– не погашена при припиненні трудових відносин з працедавцем частина податку з суми, наданої на відрядження або під звіт та не повернутої (пп. 170.9.1 п.170.9 ст. 170 Кодексу);

– сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо анулювання боргу) (пп. «д» 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Кодексу);

– сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн.), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом ІІ Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7 п.164.2 ст. 164 Кодексу);

– сума недоплати податку при припиненні трудової діяльності (пп. 169.4.4 п.169.4 ст. 169 Кодексу);

– кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені  як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п.164.2 ст. 164 Кодексу);

– оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих  податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно з Кодексом (пп. 164.2.6 п.164.2 ст. 164 Кодексу).

Також звертаємо увагу, що за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п.170.10 ст. 170 Кодексу).

ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ТА ПОДАННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ ЗА ФОРМОЮ № 1ДФ.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що підпунктом “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, юридичних осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 ¹підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ (п. 1.3 Порядку). Водночас Порядком не передбачено відображення інформації щодо нарахованих (виплачених) доходів на користь суб’єктів господарювання – юридичних осіб.

Пунктом 3.6 Порядку встановлено, що у графі 5 “Ознака доходу” зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Згідно з довідником ознак доходів під ознакою доходу “118” відображаються суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Таким чином, під “118” ознакою доходу відображаються виключно суми коштів, які згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ підлягають оподаткуванню.

Суми коштів, які стягуються за рішенням суду на рахунки органів виконавчої служби відображаються суб’єктом господарювання, який здійснює таке нарахування (виплату), в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за відповідною ознакою доходу в залежності від виду нарахованого (виплаченого) доходу.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Крім того ст. 163 ⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкові накладні за новою формою реєструються з 16.03.2017 р.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Міністерством фінансів України видано наказ від 23.02.2017 р. № 276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі — наказ № 276).

Вказаним наказом, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної (викладено в новій редакції) та порядку її заповнення.

Відповідно до пункту 5 наказу № 276 він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Враховуючи те, що наказ № 276 опубліковано 28.02.2017 (Урядовий кур’єр), він набрав чинності 01.03.2017 р.

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.

Разом з тим, з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу № 276) починаючи з 16.03.2017 .

До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом № 276).

Продаж продукції власного виробництва можливий без касового апарата.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє. При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємства усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Дозвіл на це надає п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Як нараховується ЄСВ на винагороду за цивільно-правовими договорами.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє про окремі питання трудового законодавства та нарахування ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами.

Так, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати  та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору, отримуючи винагороду, то до бази нарахування ЄСВ за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди.

При цьому, якщо база нарахування ЄСВ буде меншою за розмір мінімальної зарплати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ у розмірі 22%.

Якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, ЄСВ нараховується виходячи з розміру 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Внесено зміни до порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів на надання пільг, субсидій та компенсацій

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 14.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 10.03.2017 №128 (далі – Постанова №128), якою внесено зміни до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі – Порядок), затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 №20.

Постанова №128 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.03.2017 №48.

Як повідомлено на веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» КМУ внесено зміни до зазначеного Порядку для забезпечення належного фінансування видатків державного бюджету на оплату пільг і житлових субсидій населенню.

Документом передбачено, що додатковим джерелом фінансування таких видатків визначається податок на додану вартість (далі – ПДВ), що сплачується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» при розмитненні природного газу. З 1 січня 2017 року з Податкового кодексу України виключено положення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення НАК «Нафтогаз України» на митну територію України природного газу.

Суми ПДВ відносяться до податкового кредиту з ПДВ за податковий (звітний) місяць, в якому відбулось розмитнення природного газу та сплата податку. В результаті у податковій декларації з ПДВ за такий податковий (звітний) місяць зменшується належна НАК «Нафтогаз України» до сплати до державного бюджету сума податкових зобов’язань з ПДВ, яка є одним із джерел перерахування субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню.