ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
Мирослав Продан: ДФС готова до якнайшвидшої імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у митній сфері.
Перше засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Україна – ЄС Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відбулося сьогодні, 15 червня 2017 року, в ДФС за участі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, керівника відділу Директорату В Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської Комісії Петера Ковача, Голови Консультативної ради з міжнародних питань при ДФС Ігоря Тимофєєва, представників делегації ЄС, ДФС та інших міністерств.
«Сьогодні запрацював інституційний орган, який забезпечить координацію всіх наших спільних зусиль по імплементації Угоди про асоціацію. Завдяки йому ми отримали чіткі правила взаємодії між українською стороною та ЄС для ефективної роботи у цьому напрямі», – зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
Він також повідомив, що одночасно з виконанням положень угоди в ДФС відбувається комплексне реформування митних органів України.
«Ми чітко усвідомлюємо, які цілі ми хочемо досягти у процесі реформи. Наші фахівці працюють над створенням сучасних та модернізованих митних органів, спрощенням митних процедур для комфортних умов для бізнесу та громадян, забезпеченням економічної безпеки нашої держави», – розповів очільник ДФС.
У свою чергу Петер Ковач відзначив, що під час зустрічей з представниками українського бізнесу останні неодноразово зазначали про позитивні результати реформ у митній сфері. Однією з таких позитивних новацій, на думку бізнесу, є впровадження автоматизованої системи «Єдине вікно», яка з серпня минулого року працює на митницях. За словами, Петера Ковача, наразі система ще недостатньо розроблена, але в ДФС є всі можливості та потенціал скоординувати роботу інших відомств у цьому напрямі.
На сьогодні в ДФС із застосуванням принципу «Єдиного вікна» оформлюється 30% митних декларацій.
В.о. Голови ДФС також поінформував присутніх про заходи, які вживає служба щодо упередження правопорушень на митному кордоні України. Так, вже підготовлено проект спільного наказу ДФС та Держприкордонслужби щодо обміну інформацією, впровадження якого дозволить вдосконалити взаємодію інформаційних систем двох відомств та посилить контроль за переміщенням осіб і транспортних засобів через митний кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим».
Особлива увага присутніх також була приділена питанню приведення положень Митного кодексу України у відповідність з Митним кодексом ЄС. Так, як повідомив Петер Ковач, український Митний кодекс є досить гармонізованим із митним законодавством ЄС, доопрацювання потребують деякі норми.
Під час засідання учасники обговорили пропозиції щодо організації роботи робочої групи з гармонізації українського митного законодавства, члени якої надаватимуть експертну оцінку та допомогу в цьому процесі.
Одним із важливих питань обговорення стало запровадження попереднього інформаційного обміну між митними органами України та країн ЄС, а також впровадження спільного митного та прикордонного контролю, що прискорить та спростить відповідні процедури на кордоні.
Крім того, учасники розглянули питання застосування конвенції про спільну транзитну процедуру, запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, захист прав інтелектуальної власності, пост-митний контроль та аудит тощо.
За результатами зустрічі будуть підготовлені операційні висновки, виконання яких обговорюватиметься вже на наступному засіданні Підкомітету, яке заплановано на І півріччя наступного року.
Мирослав Продан: До кінця року ми плануємо через Електронний кабінет надавати всі адмінпослуги ДФС
Кроки фіскальної служби у напрямі покращення інвестиційного клімату в Україні, полегшення підприємницької діяльності, розвитку бізнесу та нові сервіси стали основними темами обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Європейської Бізнес Асоціації, яка відбулася 13 червня 2017 року.
Учасники зустрічі перш за все звернули увагу на оперативність отримання відшкодування податку на додану вартість завдяки запровадженим з 1 квітня поточного року змінам.
«З березня ми не маємо жодних проблем з відшкодуванням податку на додану вартість. 95% ПДВ відшкодовується за результатами камеральних перевірок. Це той позитивний результат, на який ми очікували», – підкреслив Мирослав Продан.
Він, зокрема, відзначив, що на сьогодні фахівці ДФС працюють над поверненням заборгованості з ПДВ за попередні періоди. Очільник ДФС також розповів, що з 1 липня повноцінно запрацює система управління ризиками при адмініструванні ПДВ, яка дозволить вирішити питання з так званим «пересортом».
У планах фіскальної служби і вирішення питання щодо повернення переплат з податку на прибуток.
«Сьогодні ми працюємо над розробкою механізму повернення переплат з податку на прибуток. Можливо, буде виділений ресурс на разове повернення цих коштів. Тим більше, що наразі є джерела фінансування, за рахунок яких це можна зробити. Головне для нас – що сума переплат не зростає, а зменшується», – підкреслив Мирослав Продан.
Однією із важливих останніх новацій ДФС, яка є досить корисною для роботи бізнесу, стало впровадження в Електронному кабінеті платника послуги з отримання довідки про відсутність заборгованості, яка необхідна підприємствам для участі у тендерах.
«Ми розробляємо програмний продукт, який автоматично спрямовуватиме довідку про відсутність заборгованості в он-лайн систему публічних закупівель proZorro, що буде досить зручно для суб’єктів господарювання», – розповів очільник ДФС.
Загалом, за словами Мирослава Продана, фіскальна служба планує до кінця року додати до Електронного кабінету платника весь спектр адміністративних послуг, які є в ДФС. Суб’єкт господарювання матиме можливість без особистого звернення до податкового органу отримати усі необхідні йому довідки.
«Це досить амбітні плани. Коли вони будуть реалізовані, ми якісно змінимо відносини з платниками податків та уникнемо приводів до зловживання з боку працівників фіскальної служби», – наголосив Мирослав Продан.
Зацікавленість з боку представників бізнесу викликали зміни, які очікуються на українських митницях.
Як розповів в.о. Голови ДФС, завдяки отриманому фінансовому ресурсу, відрахуванню 10% від перевиконання планових показників з митних надходжень, вже визначено ключові пункти пропуску, які першими матимуть змогу покращити свою інфраструктуру та придбати необхідні технічні засоби для здійснення митного контролю.
«Отримані кошти ми плануємо витратити на придбання стаціонарних скануючих пристроїв, вагових комплексів, системи фото- та відеофіксації з можливістю зчитування номерних знаків та GPS-замків», – зазначив очільник ДФС.
Учасники зустрічі також обговорили питання щодо митного оформлення автомобілів при ввезенні на митну територію України, функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно», Перспективи прийняття порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку контролюючим органам тощо.
Як отримати розстрочку платежів до бюджету: поради ДФС
Протягом 2017 року платникам було надано 7 розстрочок платежів до бюджету на загальну суму за договорами розстрочення 2283,7 млн. грн., з яких на сьогодні вже погашено 1061,2 млн. грн. Усі розстрочки були надані протягом січня-лютого 2017 року. З березня розстрочки платежів до бюджету платникам не надавалися.
По 3 розстрочкам ще не настали терміни сплати, а отже вони залишаються діючими, на суму 981,2 млн. грн. За цими розстрочками держава додатково вже отримала відсотки на суму 120,3 млн. грн. і ще отримає більше 100 млн. гривень до кінця року.
Надані розстрочки були повністю забезпечені ліквідним майном підприємств на загальну суму 3294,2 млн. грн. (нерухомість, автомобілі, виробниче обладнання, тощо), переданим у податкову заставу згідно з вимогами Податкового кодексу України.
При цьому основну суму розстрочок (2004,2 млн. грн., або 84 відс. від загальної суми наданих розстрочок) було надано підприємствам, що мають важливе значення для енергетичної безпеки країни, сприяють прискоренню повної енергонезалежності та забезпечують високі енергетичні соціальні стандарти.
Нагадаємо, що для отримання розстрочки платник має відповідати критеріям, чітко визначеним ст. 100 Податкового кодексу України та Порядком розстрочення. При цьому ДФС розглядає по суті лише ті звернення, які надходять від Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС з відповідним пакетом попередньо перевірених та опрацьованих документів, який містить відповідний висновок про доцільність або недоцільність надання розстрочки.
Надається розстрочка тим платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу. Водночас вони повинні мати задовільний фінансовий стан для спроможності розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку і з огляду на суми розстрочок є значним.
У разі несплати платежів за розстрочкою вона розривається, а сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.
Порядок є загальним і не містить жодних виключень.
Дніпропетровська митниця ДФС з початку року забезпечила понад 179,8 млн. грн. на ремонт доріг
За результатами січня-травня 2017 року в рамках експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення, а також поліпшення дорожньої інфраструктури, Дніпропетровською митницею ДФС до бюджету Дніпропетровської області направлено 179,8 млн. грн.
Нагадуємо, минулого року Кабінетом Міністрів України започатковано митний експеримент, спрямований на розвиток інфраструктурних об’єктів, в тому числі з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг. В рамках експерименту здійснюється перерахування 50% від перевиконання щомісячних планових митних платежів у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.
Завдяки плідній співпраці Дніпропетровської митниці ДФС та Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 2017 році вдалося виконати ремонтні роботи доріг, які понад 15 років не ремонтувалися: Кіровоград – Кривий Ріг – Запоріжжя та Дніпропетровськ – Царичанка – Кобеляки – Решетіловка.
Дніпропетровська митниця ДФС у своїй роботі і надалі докладатиме максимальні зусилля для покращення благоустрою області.
ДФС оновлена інформація по деяких реєстрах
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу ) у розділі «Реєстри» у червні поточного року розміщена оновлена інформація по наступних реєстрах:
– Реєстр форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України станом на 13.06.2017 );
– Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДФС від 07.06.2017 №406 );
– Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності станом на 08.06.2017 );
– Інформація щодо внесених місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 08.06.2017 );
– Інформація щодо внесених місць зберігання оптових виноматеріалів до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 18.05.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/82860.html);
– Інформація щодо місць зберігання спирту у Донецькій області, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 01.01.2017 );
– Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу станом на 01.06.2017 );
– Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 07.06.2017 );
– Єдиний реєстр торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, станом на 01.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–p…/reestri/235648.html).
Спільний внесок у районну скарбницю роблять фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Понад 305,3 мільйонів гривень податкових надходжень отримав бюджет Центрального району м.Дніпра впродовж січня – травня поточного року. Про це проінформував виконувач обов’язків заступника начальника ДПІ – начальник відділу моніторингу доходів та обліково- звітних систем Омельченко Євген Анатолійович, який підкреслив, що це на 92,5 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період 2016 року.
Левову частку, а це 191,3 мільйони гривень, складають надходження податку на доходи фізичних осіб. «Єдинники» внесли до бюджету 42,5 млн. грн, а власники та орендарі земельних ділянок – 47,1 млн. гривень плати за землю. Акцизний податок збагатив місцевий бюджет на 33,5 тис. гривень. Розпочали сплату податку на нерухоме майно фізичні особи, сума якого склала поки 123,2 тис. грн., а от юридичні особи – власники нерухомості уже сплатили з початку року 4,9 млн.гривень.
«Наповнення бюджету – це спільне завдання фіскальної служби району, соціально відповідального бізнесу та громадських інституцій економічного напрямку», – зазначив Євген Анатолійович.
Упродовж січня – травня 2017 року до державного бюджету надійшло понад 10,4 млн. грн. акцизного податку отки з юридичних осіб
Як повідомили в управлінні податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Центральному районі м.Дніпра при прогнозованих на травень 2017 року показниках до загального фонду державного бюджету акцизного податку з реалізації суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 1 535,8 тис. грн., надійшло 1 946,0 тис. грн., що становить 126 % виконання.
При прогнозованих на січень-травень 2017 року показниках до загального фонду державного бюджету акцизного податку з реалізації суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 9 482,0 тис. грн., надходження становлять 10 375,3 тис. грн. або 109,4 відсотки.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2017 № 451 затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку.
Уточнено, що розділ II Розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів заповнюється платниками податку при виправленні або уточненні показників звітності за податкові (звітні) періоди до 01.01.2017 року.
Крім цього, уточнено відображення після 01.01.2017 операцій з роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розділі Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації, показники яких приведено у відповідність до положень Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».
З січня по травень 2017 року ДФС Дніпропетровщини видано понад 5,7 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
За п’ять місяців 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 5714 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Загалом, станом на 1 червня поточного року у Дніпропетровській області діє 12846 ліцензій по 4904 суб’єктах господарювання.
Крім того, ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання за ліцензії на право роздрібної торгівлі. В результаті, з початку 2017 року призупинено дію 1038 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу.
«Слід зазначити, що з початку поточного року, за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових виробів було анульовано 1090 ліцензій, у тому числі 34 ліцензії за порушення законодавства в частині продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18 років», – повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
В ДПІ у Центральному районі м.Дніпра платникам роз’яснили, як визначити об’єкт та базу оподаткування транспортним податком
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що у січні – травні 2017 року власники легкових автомобілів, що згідно з законодавчими нормами підлягають оподаткуванню, спрямували 597,8 тис. гривень транспортного податку до бюджету Центрального району м.Дніпра
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадують, що в Україні кожен власник легкового автомобіля, з року випуску якого минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, щорічно повинен платити транспортний податок у розмірі 25 000 гривень за кожен автомобіль.
Така середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.
У разі продажу транспортного засобу протягом року, податок розраховується попередньому власнику з 1 січня поточного року до початку місяця, коли він втратив право власності, а новому власнику – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Податкові повідомлення-рішення про сплату податку надсилаються громадянам контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня звітного року. Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів від дня вручення їм контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за місцем реєстрації транспортних засобів.
Фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку, розміру ставки податку та нарахованої суми.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Щодо правильності застосування радіокористувачами коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Державна фіскальна служба України у листі від 29.05.2017 р. N13556/7/99-99-12-03-04-17 «Про коригуючі коефіцієнти» надала роз’яснення щодо правильності застосування радіокористувачами понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата).
Законом України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон) запроваджено коригуючі коефіцієнти до ставок Рентної плати, передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст.254 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, примітка 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) застосовується для платників Рентної плати – користувачів радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (далі – Платники Рентної плати).
Однак, в опублікованій 27 січня 2017 року (Відомості Верховної Ради, 2017, N4, стор.33, ст.42) редакції тексту Закону (адреса: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1791-19/page2) у рядку 5 таблиці ставок Рентної плати для Платників Рентної плати застосована ставка у розмірі 26,21 грн. за 1 МГц смуги радіочастот на місяць та наявна примітка у вигляді позначки «1» (перша).
Водночас у оприлюдненій станом на 01 березня 2017 року редакції тексту Кодексу (Відомості Верховної Ради України, 2011, NN 13-17, ст. 112) (зі змінами, внесеними згідно із Законом України N 1791-VIII від 20.12.2016 (Відомості Верховної Ради, 2017, N4, стор.33, ст.42) (адреса: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20170301/page39) у рядку 5 таблиці ставок рентної плати, ставку для Платників Рентної плати зазначено у розмірі 26,211 грн. за 1 МГц смуги радіочастот на місяць та без примітки.
З метою виправлення вказаної редакційної помилки ДФС листом від 18.05.2017 N 1622/4/99-99-12-02-03-13 звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Таким чином, до виправлення зазначеної вище редакційної помилки Платники Рентної плати мають право застосовувати примітку 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) до ставок Рентної плати для обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, керуючись нормою пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу.
При цьому, слід врахувати, що для обрахування податкових зобов’язань по радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижувальний коефіцієнт 0,75 застосовується до 30 МГц, решта 30 МГц оподатковуються за повною ставкою.
У яких розмірах необхідно сплачувати єдиний внесок?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), а саме: з 01 січня 2017 року – 704 грн. (3200 х 22 відсотки).
Для фізичних осіб – підприємців, які відповідно до пп.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу обрали першу групу платників єдиного податку, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складає з 01 січня – 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки). Страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність становить:
з 01 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 х 25);
з 01 травня 2017 року – 42100 грн. (1684 х 25);
з 01 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 х 25).
Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:
з 01 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 х 22%);
з 01 травня 2017 року – 9262 грн. (42100 х 22%);
з 01 грудня 2017 року – 9691 грн. (44050 х 22%).
Змінено правила видачі дозволів на спеціальне водокористування
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра і інформує про те, що з 4 червня 2017 року відповідно до змін, внесених Законом України від 07 лютого 2017 року № 1830 до Водного кодексу України, дозволи на спеціальне водокористування видаватимуться територіальним органом, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства на підставі заяви, яка подаватиметься водокористувачем в паперовій або електронній формі разом із пакетом документів, який містить:
– обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;
– опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;
– нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
– затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
– копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Видача або надання відмови у видачі дозволу здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.
Підставою для переоформлення дозволу на спеціальне водокористування є зміна найменування або місцезнаходження юридичної особи чи зміна прізвища, імені, по батькові або місця проживання фізичної особи, фізичної особи – підприємця.
Переоформлення дозволу здійснюється за заявою, до якої додається дозвіл, що підлягає переоформленню. Строк видачі переоформленого дозволу – 2 робочі дні з дня одержання заяви про його переоформлення.
Отримані до 4 червня 2017 року дозволи на спеціальне водокористування будуть чинні до моменту закінчення строку їх дії.
Чи застосовується РРО при продажу б/у телефонів?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує: згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
Водночас норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Перелік № 231).
Згідно з Переліком № 231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.
При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.
Реєстр отримувачів бюджетної дотації: показники для заповнення заяви
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що з метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності (підпункт «б» пункту 16 прим.1.1 статті 16 прим.1 Закону України від 24 червня 2004 року №1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» (даті – Закон №1877).
Сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника податку на додану вартість заяву.
Форму заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (форма №1-РОБД, далі – Заява) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №275.
Вартість товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів, підлягає відображенню у розділі 6 Заяви.
Для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації питома вага вартості сільськогосподарських товарів має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Для новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, питома вага сільськогосподарських товарів розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду.
У графах 4 та 5 розділу 6 зазначаються операції з постачання сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), визначеної пунктом 2.15 статті 2 Закону №1877.
З метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника (графи 6 та 7 розділу 6) не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Отже, у графі 3 розділу 6 Заяви зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів, здійснених сільськогосподарським товаровиробником протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, у графі 4 – обсяг постачання сільськогосподарської продукції (товарів), визначеної у пункті 2.15 статті 2 розділу 1 Закону, у графі 5 – питома вага (у відсотках) вартості поставленої сільськогосподарської продукції (товарів) у вартості всіх поставлених товарів.
У графі 6 розділу 6 Заяви зазначається обсяг операцій з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільськогосподарського товаровиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, у графі 7 – питома вага (у відсотках) вартості таких основних засобів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником за цей період.
Податкова накладна з помилками – табу для податкового кредиту
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.
У випадку зазначення «невірного» індивідуального податкового номера (далі – ІПН) при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН, платник податку – продавець, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної (з «невірним» ІПН) (далі – розрахунок коригування), який відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням термінів реєстрації в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ(протягом 365 календарних днів з дати складання) та скласти нову податкову накладну (з «правильним» ІПН).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Оскільки у платника податку, на якого складено помилково податкову накладну, відсутній факт придбання товарів/послуг, то відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту за такою накладною.
Враховуючи зазначене, платник податку не відображає у податковому обліку та в податковій декларації з ПДВ помилково складену на нього податкову накладну та розрахунок коригування до неї.
Затверджено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177 (далі – Наказ № 1177) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме викладено у новій редакції Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за ІІ квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом № 1177.
Іноземні доходи потрібно декларувати
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об’єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 161підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Таким чином, особою, відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) з іноземного доходу є фізична особа. При цьому така особа зобов’язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року та легалізовану довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, отриману від державного органу іноземної держави.
Звіт про використання доходів неприбуткової організації – в новій редакції!
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Мінфін наказом від 28.04.2017 р. №469 виклав у новій редакції Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіна від 17.06.2016 р. № 553.
Що зміниться у порядку подання Звіту?
Змінами, які відбулися у порядку подання звіту в 2017 році, можна назвати, по-перше, чітко визначений річний звітний період для неплатників податку на прибуток, і те, що фінансова звітність, яку слід подавати разом із Звітом, стала його обов’язковою невід’ємною частиною. Адже тепер у заголовній частині звіту передбачені лише два варіанти звітних періодів його подання – місяць і рік (раніше – місяць, 1 квартал, півріччя, три квартали і рік). А наприкінці звіту у таблиці «Наявність додатків» з’явилася нова графа «ФЗ», у якій проставляється позначка «+».
Як і раніше, потрібно буде зазначити і види поданої разом зі звітом фінансової звітності. Для цього наприкінці звіту зберегли таблицю із можливими формами фінансової звітності, у якій у відповідних клітинках проставляється позначка „+”. Але тепер ця таблиця містить вже детальніший опис таких форм.
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане в “Офіційному віснику України” № 48 (20.06.2017).
