ДПІ у Центральному районі м. Дніпра інформує

Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі.

Протягом січня – лютого 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 208 кримінальних проваджень, з яких 67 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 17 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 5 кримінальних проваджень, в тому числі: 2 – з обвинувальним актом,  а 3 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, за 2 місяці поточного року за підслідністю направлено 14 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 12.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж двох місяців 2017 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.

Протидія корупції в органах ДФС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII, що набув чинності 24 квітня 2015 року (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.

Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.

Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності  органів Державної фіскальної служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією –  це прозорість та відкритість.

Нагадуємо, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Він працює у вигляді прямої телефонної лінії на номер (044) 284-00-07 за принципом call-back – фахівці не тільки приймають звернення, але й повідомляють платникам про результати перевірки та вжиті заходи.

Протидія корупції в органах ДФС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII, що набув чинності 24 квітня 2015 року (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.

Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.

Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності  органів Державної фіскальної служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією –  це прозорість та відкритість.

Нагадуємо, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Він працює у вигляді прямої телефонної лінії на номер (044) 284-00-07 за принципом call-back – фахівці не тільки приймають звернення, але й повідомляють платникам про результати перевірки та вжиті заходи.

На Дніпропетровщині 12,9 млн. грн. надійшло від ліцензування продажу алкоголю і тютюнових виробів

Саме така сума надійшла за січень – лютий поточного року від плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників регіону.

Усього в області діє 12445 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Наразі, впродовж двох місяців 2017 року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 952 ліцензії, з них 521 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольними напоями та пивом і 431 – тютюновими виробами.

Щоправда, придбати ліцензію – пів справи. За неї слід вчасно розраховуватись та дотримуватись правил торгівлі. Цих вимог не виконували 842 суб’єкти господарювання, за що вони позбавлені ліцензій або дію ліцензій призупинено.

 До речі, серед тих, хто був позбавлений ліцензій – 2 підприємці, що продавали неповнолітнім тютюнові і алкогольні вироби.

Через Електронний кабінет платника направлено понад 130 тис. запитів про суми виплачених доходів та утриманих податків

З початку року все більше громадян використовують можливості Електронного кабінету платника, який став ефективною допомогою під час деклараційної кампанії.

Так, за допомогою цього сервісу направлено понад 130 тис. запитів для отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків. За потребою громадяни можуть отримати відомості про зазначені суми за останні три роки (поквартально). Середня тривалість обробки такого запиту складає до 1 год. Тобто, оперативно, не відвідуючи ЦОП громадяни можуть отримати необхідну їм інформацію для заповнення своєї декларації.

Більше того, для зручності платників у відкритій частині Електронного кабінету розміщено саму декларацію, яку платники можуть заповнити, зберегти та роздрукувати. А вже скориставшись особистим кабінетом фізичні особи можуть подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису.

Для фізичних осіб Електронний кабінет платника пропонує і низку інших послуг. Так, є можливість направити електронного листа до органів #ДФС, отримати доступ до публічної інформації. Крім того, фізична особа може переглянути стан своїх розрахунків з бюджетом.

Наразі фахівці ДФС працюють над впровадженням нових сервісів Електронного кабінету, за допомогою яких можна буде внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та записатися на прийом до посадових осіб ДФС.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що цьогорічна деклараційна кампанія триватиме до 3 травня. Саме цей день у 2017 році є останнім строком для подання податкових декларацій громадянами та особами, які проводять незалежну професійну діяльність.

У ПОТОЧНОМУ РОЦІ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ДФС ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ НАДАНО ПОНАД 46 ТИСЯЧ АДМІНПОСЛУГ

Впродовж січня – лютого 2017 року 36-ти Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпропетровської області надано більше 46 тисяч адміністративних послуг.

З початку року понад 40% наданих адмінпослуг становить видача карток платника податків і внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки – 18,6 тисяч послуг. Також фахівці Центрів надали майже 4 тисячі витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстрували 3,7 тисяч книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку і 3,6 тисяч книг обліку розрахункових операцій тощо.

«З метою вивчення рівня ефективності та якості надання послуг у Центрах обслуговування платників Дніпропетровської області, фахівцями фіскальної служби проводяться письмові опитування за допомогою розташованої біля модератора ЦОП скриньки пропозицій та побажань. Так, за січень – лютий 2017 року через такі скриньки отримано 363 письмові анкети, в яких платниками надано позитивну оцінку роботи Центрів обслуговування платників регіону», – зазначила начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова.

Павло Дроняк: Роботодавцями додатково укладено 8 тис. трудових договорів з найманими працівниками

За перші два місяці цього року роботодавцями додатково укладено 8 тис. трудових договорів з найманими працівниками. Такий результат став наслідком заходів, проведених робочими групами з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, в яких беруть участь фахівці фіскальної служби. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, під час рейдів здійснювалися обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Крім того, з роботодавцями  проводилася роз’яснювальна робота щодо необхідності дотримання податкового законодавства та законодавства про працю.

Посадовець також розповів, що протягом січня-лютого 2017 року фахівцями фіскальної служби в ході контрольно-перевірочних заходів виявлено 79 найманих осіб, праця яких використовувалися роботодавцями без оформлення трудових відносин.

«Загалом з початку року під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачують зарплатню своїм працівникам, порушення податкового законодавства встановлено в 69 відс. До сплати в бюджети донараховано понад 67 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 15 млн. грн.. єдиного внеску та близько 5 млн. грн. військового збору», – зазначив Павло Дроняк.

За два місяці 2017 року платниками Центрального району м.Дніпра перераховано понад 15 млн грн військового збору

Платники Центрального району м.Дніпра ставляться з відповідальністю та усвідомленням до сплати військового збору. Це засвідчує той факт, що протягом двох місяців 2017 року вони сплатили 15,2 млн грн «патріотичного» податку. У порівнянні з відповідним періодом 2016 року надходження зросли на 4,1 млн грн.

Варто зазначити, що платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Військовий збір, який перераховують на модернізацію та реформування української армії, сплачується у розмірі 1,5% від об’єкта оподаткування, що визначений статтею 163 Податкового кодексу України.

Крім заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, до об’єктів оподаткування відносяться і ряд інших. Зокрема – це орендна плата, виграші в державній або недержавній грошовій лотереї, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини тощо.

Відповідальними за нарахування військового збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

У ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за участі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та податкових інспекцій м. Дніпро 22. 3.2017 проведено кущовий семінар для платників – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців “правого берегу” міста Дніпро.

Під час його проведення розглянуті наступні питання:

– новації податкового законодавства щодо адміністрування податку на прибуток та податку на додану вартість;

– легалізація трудових відносин та відповідальність за порушення трудового законодавства;

– право платників на податкову знижку;

– особливості адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Представник ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомив про обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів, діючі сервіси ДФС України, а також нагадав, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо заповнення і подання звітності за минулий рік, роздатковий матеріал та презентаційний номер журналу “Вісник. Право знати все про податки і збори”.

Спадкоємців другого ступеня споріднення звільнено від оподаткування

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  інформує, що Президентом України підписано Закон України № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини», яким спрощується оформлення спадщини для найближчих родичів спадкодавця.

Звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості спадщини, яку від спадкодавця одержують члени його сім’ї другого ступеня споріднення: рідні брати та сестри, баба, дід та онуки. До цього часу чинним Податковим кодексом передбачалося звільнення від оподаткування членів родини спадкодавця лише першої лінії споріднення.

Спадкоємці першого і другого ступенів також звільняються від необхідності проведення оцінки успадкованих об’єктів спадщини для цілей оподаткування. При цьому для всіх інших спадкоємців податок залишається у розмірі 5 %.

Закон набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування, та застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 01.01.2017 р.

Нормативи відрахування частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році господарських товариств

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує ,що Постановою від 01.03.2017 року № 120 Кабінет Міністрів України затвердив у розмірі 50 відсотків базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств.

Для публічних акціонерних товариств “Укргідроенерго” та “Державний ощадний банк України” базовий норматив затверджено у розмірі 30 відсотків.

У разі невиплати до 1 липня 2017 р. суб’єктом господарювання дивідендів за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2016 році, суб’єктам управління корпоративними правами держави доручено вживати заходи до розірвання контракту з керівником такого суб’єкта господарювання.

Для сільськогосподарських товаровиробників запроваджується Реєстр отримувачів бюджетної дотації

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що Законом України від 20 грудня 2016 року               № 1791-VIИ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон), якими запроваджено формування та ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Реєстр) для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції. ДФС України листом від 16.03.2017 № 6429/7/99-99-08-01-01-17 надала відповідні роз’яснення.

Згідно з пунктом 16¹.4 статті 16¹ розділу V¹ Закону порядок ведення та форма Реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарський товаровиробник для внесення його до Реєстру подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – заява). Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017                     № 275, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 268/30136.

Відповідно до пояснень до заяви, така заява заповнюється та подається в електронній формі або у паперовому вигляді протягом п’яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду.

ЄСВ: особливості подання звітності та обов’язкова плата

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами і доповненнями, якщо юридична особа або фізична особа – підприємець не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається.

Варто нагадати, що єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску за місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (704 грн).

Водночас з 1 січня 2017 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку, мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску (352 грн) із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, тобто пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Для підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому,  сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць – 704 грн.

Крім цього, з 2017 року  якщо платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов’язані сплачувати єдиний внесок за місяць в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок (704 грн).

Збільшений розмір добових на відрядження понад встановлені норми, включається до оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118»

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

До оподатковуваного доходу платника податку не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 № 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Отже, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

ДФС України роз’яснила особливості застосування штрафних санкцій за порушення порядку подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що  Державна фіскальна служба України у листі від 10.02.2017р.  № 3282/7/99-99-14-01-02-17 роз’яснила особливості застосування штрафних санкцій за порушення порядку подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення).

До 01.01.2017 року відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п. 120.3 статті 120 Податкового кодекс (далі – Кодекс). Законом України від 21.12.2016 року №1797 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”  статтю 120 Кодексу доповнено новим п. 120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017 року, незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій та застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п. 39.4 ст. 39 Кодексу;

уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Слід зазначити, що склад правопорушень, визначених пунктом 120.3 (неподання звіту про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення) та пунктом 120.4 (несвоєчасне подання вказаної звітності) статті 120 Кодексу, не передбачає одночасного застосування фінансової відповідальності, встановленої вказаними нормами.

Змінено ставки єдиного податку для платників четвертої групи

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017, внесено зміни до Податкового кодексу України у частині єдиного податку.

Так, зокрема, підпунктом 3 пункту 30 розділу I Закону №1791 збільшено ставки єдиного податку для платників єдиного податку четвертої групи (п. 293.9 ст. 293 ПКУ), а саме:

– для ріллі, сіножатей і пасовищ з 0,81 % до 0,95%;

– для багаторічних насаджень з 0,49% до 0,57%;

– для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, розмір ставки єдиного податку складає 6,33%.

Нагадаємо, що відповідно до п.293.9 ст.293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та встановлюється у відсотках до бази оподаткування.

Спрощено реєстраційну заяву платника ПДВ

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що з  20.03.2017 р. набрали чинності зміни, внесені наказом Мінфіну від 21.12.2016р. № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом № 1130. Внесеними змінами скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.

Вдосконалено та спрощено форму реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ.

У новій формі заяви виключено відомості щодо:

• найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;
• місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання));
• контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника;
• кількості працюючих тощо.

Новою формою заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви.

Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність, управителів майна.

Нове в обліку та реєстрації платників

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що з  20.03.2017 р. набрали чинності зміни, внесені наказом Мінфіну від 21.12.2016р. № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» до Порядку обліку платників податків і зборів № 1588 та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом № 1130. Внесеними змінами скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.

Спрощення процедури обліку

Зокрема, платникам надано змогу подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

З дня набрання чинності наказом № 1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контро­люючими органами до набрання чинності зазначеним наказом та є дійсними на дату набрання чинності цим наказом, а саме:

• довідки про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр), а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);
• повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою № 16-ОПП.

При цьому довідки про взяття на облік платників податків за формою № 4-ОПП, що були їм видані, застосовуються як довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП до моменту виникнення змін у даних платника податку, що зазначаються у такій довідці.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку

У новій спрощеній формі заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП зазначаються тільки контролюючі органи, в яких платник бажає стати на облік за неосновним місцем обліку.

Таку заяву може бути подано як до контро­люючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місце­знаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку може здійснюватися на підставі удосконалених:

повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

заяви за формою № 5-ОПП, поданої нотаріусом, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

При цьому у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП, то платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП.

Заява за формою № 1-ОПП

Внесено зміни до заяви за формою № 1-ОПП, згідно з якими при призначенні/зміні особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, необхідно заповнювати тільки розділ щодо даних про таку особу.

Крім того, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Повідомлення за формою № 20-ОПП

Наказом № 1125 також передбачено можливість платникам податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП засобами елект­ронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.