ДПІ у Кіровському районі Дніпропетровська інформує
Особливості подання Податкової декларації екологічного податку
ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що 25 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 17.08.2015 року № 715 “Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку”.
Разом з цим, п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, Податкова декларація екологічного податку за III квартал 2015 року подається за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1010 “Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку”, а за IV квартал 2015 року та наступні податкові періоди – за новою формою, затвердженою Наказом № 715.
Аналогічне роз’яснення надано листом ДФС України від 01.10.2015 №36262/7/99-99-15-04-01-17 “Про подання Податкової декларації екологічного податку”.
Оновлено реквізити рахунків для сплати платежів до державного та місцевого бюджетів у 2015 році
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 “Про затвердження змін до бюджетної класифікації ” внесено зміни до класифікації доходів бюджету в частині виключення кодів бюджетної класифікації, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток. Вищезазначений наказ передбачає єдиний методологічний підхід до обліку податку на прибуток підприємств, тому 05.10.2015 здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток підприємств на рахунки з обліку надходжень до бюджетів податку на прибуток підприємств. Рахунки з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств з 06.10.2015 закрито.
Оновлений перелік рахунків розміщено на офіційному сайті Територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області у рубриці «Бюджетні рахунки».
Учасники АТО звільняються від сплати судового збору
ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська звертає увагу, що 26 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 03.09.2015 № 670-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про судовий збір” щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих”.
Відтепер судовий збір не справлятиметься за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.
Крім того, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника
ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що у рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.
Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп. 2001.6. ст. 2001 ПКУ у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у такому звітному періоді (п. 200№.5 ст.200 ПКУ).
Більш детальні роз’яснення щодо особливостей перерахування до бюджету чи на поточний рахунок платника податку зайво зарахованих коштів на електронний рахунок Державною фіскальною службою України надано у листі від 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17.
Для підприємців на загальній системі оподаткування змінився розмір мінімального та максимального єдиного внеску
ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська інформує, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 1 вересня 2015 року змінився максимальний та мінімальний розмір ЄСВ для фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування.
Відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Тому, максимальна величина бази нарахування ЄСВ із 01.01.2015 р по 31.08.2015 р. становила 20706,00 грн (1218,00 грн. х 17), а з 01.09.2015 р. — 23426,00 грн. (1378,00 грн. х 17).
Мінімальний страховий внесок, згідно з нормами Закону № 2464, – сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Розмір мінімального страхового внеску для підприємців на загальній системі оподаткування і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, із 01.01.2015 р. по 31.08.2015 р. становив 422,65 грн. (1218,00 грн. х 34,7 %),
а з 01.09.2015 р. — 478,17 грн. (1378,00 грн х 34,7%).
Нагадуємо, що відповідно до ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» починаючи з 01.01.2015 р., якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримував доходів (прибутків) у звітному році чи окремому місяці звітного року, він може не визначати бази ЄСВ.
Нюанси утримання військового збору при продажу нерухомого майна
ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська інформує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
З 1 січня 2015 внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 – 173 Податкового кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.
Згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна, при дотриманні вимог п. 172.1 ст. 172 Кодексу не є об’єктом оподаткування військовим збором.
Місцевий бюджет отримав 41,6 мільйонів гривень плати за землю
Протягом 2015 року до місцевого бюджету Кіровського району м.Дніпропетровська надійшло 41,6 млн. гривень плати за землю. Власники та орендарі земельних ділянок відрахували в бюджет майже на 8,4 млн. гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська Таісія Захаренко.
Зокрема, платники земельного податку та орендної плати за землю – юридичні особи спрямували в місцевого бюджету 37,9 млн. гривень, а підприємці – фізичні особи та громадяни – 3,7 млн. гривень. Зростання надходжень по кожній з цих груп платників порівняно з минулорічними показниками становить 7,6 та 0,8 відсотків відповідно.
Нагадуємо, що плата за землю є обов’язковим платежом у складі податку на майно і включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший повинні сплачувати власники земельних ділянок, земельних часток(паїв) та землекористувачі, другу – орендарі земельних ділянок, як фізичні так і юридичні особи.
Оскільки ці платежі є одними з бюджетоформуючих для місцевої громади, фахівці ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська приділяють особливу увагу тому, щоб усі власники та орендарі земельних ділянок, які використовують їх для ведення бізнесу, сплачували плату за землю вчасно та в повному обсязі.
«До бюджету доведеться сплатити належне…»
У цьому переконан начальник відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська Віталій Соломонович.
Як повідомив посадовець, під час цьогорічної кампанії декларування -411мешканця Кіровського району задекларували свої доходи (в т.ч. 318 громадян відзвітували про податкові зобов’язання, а 93- скористалися правом на податкову знижку). Більшість декларантів своєчасно виконали свій податковий обов’язок – відзвітували й сплатили.
«Але кожна кампанія декларування – це своєрідний тест на громадянську свідомість. На жаль, як і кожного року, є декларанти «з примусу», тобто ті, хто звітує через адмінпротоколи та штрафи. . Цей рік,- не виняток. Наразі за результатами перевірок вже донараховано близько 28 тис. грн. податку на доходи. Є напрацювання і на суттєвіші суми…»,- розповів Віталій Олександрович.
«Прикро, що не усі громадяни добровільно задекларували та сплатили належне, адже цьогоріч ми працювали і на упередження,- направляли потенційним декларантам запрошення, нагадували про необхідність відзвітувати, фахівці податкової інспекції надавали допомогу в заповненні декларацій, тому, аргументи на кшталт: «не знав», «не встиг», або «забув»,- не приймаються. Кожен платник, який повинен був відзвітувати, міг просто і легко це зробити, а часу було більш, ніж достатньо»,- зазначив посадовець.
Звітність неприбуткових підприємств, установ та організацій
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
З урахуванням норми абзацу одинадцятого п. 57.1 ст. 57 ПКУ звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Поряд з цим пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених зазначеним пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток
Плата за воду: придбана вода для виробництва та на санітарно-гігієнічні потреби
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності – юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Під терміном “санітарно-гігієнічні потреби” слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Згідно з пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок плати та коефіцієнтів.
Ставки плати за воду, яка входить виключно до складу напоїв, визначені у пп. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Суб’єкт господарювання, який придбаває воду у власника свердловини на підставі договору купівлі-продажу, при використанні обсягів води для виготовлення напоїв є платником плати в частині фактично використаних ним обсягів придбаної мінеральної води для виготовлення напоїв.
У випадку використання суб’єктом господарювання придбаної води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб плата за фактично використані для таких потреб обсяги води не справляється.
«Підводні камені» анулювання банківського боргу
На сьогодні досить поширеною є проблема списання банками боргу, що виник від взятого і своєчасно не сплаченого (або сплаченого не в повному обсязі) кредиту фізичними особами. Мова йде про анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), які були нараховані у результаті порушення термінів сплати.
На перший погляд, здавалося б усе чудово, адже банк вирішив піти на зустріч безнадійному боржнику та списав заборгованість (повністю чи частково) і таким чином не має більше претензій до фізичної особи.
В ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська акцентують увагу на тому, що за так званим «прощенням боргу» криється сплата податку, тому що анульована банком сума вважається доходом, отриманим платником податку.
І платнику у подальшому доведеться ще сплатити податок у розмірі 15 або 17 % (залежно від суми) з суми, яка була прощена банком.
Начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська Віталій Соломонович коментує, – «Відповідно до положень Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов’язаний офіційно повідомити платника податку – боржника прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Екс-боржник самостійно сплачує податок з такого доходу та відображає його у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів ( п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)».
