ДПІ у Кіровському районі Дніпропетровcька інформує

Місцеві податки і збори на території Дніпропетровська

Рішеням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що будуть діяти починаючи з 1 січня 2016 року. З повним текстом документу можна ознайомитися на сайті: dniprorada.gov.ua у розділі «Пошук прийнятих документів».

Внесено зміни до Порядок обліку платників податків та Положення про реєстрацію платників ПДВ

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська інформує, що 16 жовтня 2015 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 “Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”.
З метою удосконалення процедур обліку і реєстрації договорів про спільну діяльність та договорів управління майном, а також окремих положень нормативно-правових актів, наказом № 747 внесено відповідні зміни до Порядку обліку платників податків і зборів (наказ Мінфіну від 09.12.2011 № 1588) та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (наказ Мінфіну України від 14.11.2014 № 1130).
Зокрема, наказом № 747 встановлено, що уповноважені особи за договорами про спільну діяльність та управителі майна за договорами управління майном
, які на дату набрання чинності цим наказом не зареєстровані платниками податку на додану вартість (у розумінні підпунктів 4, 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України), втратили ознаки платників податків за такими договорами:
– з 01 січня 2015 року, якщо вони не були зареєстровані як платники податку на додану вартість за такими договорами або анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість за такими договорами здійснено раніше 01 січня 2015 року;
– з дати анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість за такими договорами, якщо таке анулювання здійснене після 01 січня 2015 року.
Зняття зазначених у цьому пункті договорів з обліку в контролюючих органах здійснюється за самостійними рішеннями таких органів (без подання заяви) відповідно до пункту 11.34 розділу XI Порядку обліку № 1588.

Інформацію про доходи фізичних осіб можна отримтати в електронному вигляді

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує про впровадження нового електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Для надання такої послуги важливо визначити та встановити фізичну особу, якій надається відповідна послуга. У новому електронному сервісі електронний цифровий підпис слугує як аналог власноручного підпису на заяві фізичної особи – платника податків для надання документу юридичної сили. Застосування електронного цифрового підпису дає змогу значно скоротити час руху документів в процесі оформлення запитів.
Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит в електронному вигляді, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та надсилає на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».
За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
З метою формування запиту про доходи використовується «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб – сайті ДФС у рубриці «Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді» та є загальнодоступним для використання ).
В зазначеній рубриці розміщено детальну інструкцію щодо користування програмним забезпеченням «Порядок формування запиту та отримання відповіді».

Яку суму єдиного внеску сплачують підприємці – платники єдиного податку?

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 34,7 відсотка на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Нагадуємо платникам, що оскільки з 1 вересня 2015 року збільшено розмір мінімальної заробітної плати до 1378 гривень, відповідно розмір максимальної величини з якої справляється єдиний внесок заробітної плати – 23 426 гривень, тож мінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, з вересня становить 478 гривень 17 копійок за місяць.

Якщо підприємець – платник єдиного податку змінив податкову адресу

Підприємці-єдинники подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем податкової адреси (місцем проживання). При її зміні останнім звітним періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу відповідну заяву (п. 294.7 ст. 294 ПКУ). За наступні податкові періоди платники подають декларації та сплачують єдиний податок за місцем нової податкової адреси.
При зміні податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, такому підприємцю необхідно у контролюючому органі за новим місцем обліку зареєструвати нову книгу обліку доходів. При зміні податкової адреси в межах одного адміністративного району фізична особа-платник єдиного податку продовжує здійснювати записи у зареєстрованій книзі з наростаючим підсумком.
Нагадаємо, що порядки ведення книг обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 579.
Книга обліку доходів і витрат ведеться за вибором платника в паперовому або електронному вигляді.
Якщо платник обрав паперову форму обліку, то книга має бути прошнурована, пронумерована і зареєстрована в контролюючому органі. Вона засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.
При електронній формі ведення книги необхідно за основним місцем обліку подати відповідну заяву. Після її реєстрації контролюючий орган протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику повідомлення про реєстрацію книги із зазначенням реєстраційного номера та дати її реєстрації.
Облік у книгах заповнюється у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Звітуємо з робочого місця за 5 хвилин!

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує платникам податків, що для якісного обслуговування платників податків, Державною фіскальною службою України запроваджено новий формат відносин з платниками – електронні сервіси.
Скориставшись сервісами ДФС можна економно розподілити свій робочий час та прозвітувати з найвіддаленіших куточків країни. Для цього необхідно отримати в Центрі сертифікації ключів електронний цифровий підпис.
Ключі електронного підпису дають змогу надавати звітність в режимі он-лайн не лише до органів ДФС, а й до органів статистики та Пенсійного фонду України.
Для зручності майбутніх користувачів, в Центрі обслуговування платників ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська розміщено зразки документів, які необхідно подати для отримання послуг ЕЦП.
Зауважимо, що перелік документів для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб відрізняються.
У разі неможливості особистої присутності заявника в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає довіреність, засвідчену підписом керівника підприємства з прикладенням його печатки або у разі відсутності печатки – нотаріально.
Копії та витяги, крім нотаріально засвідчених, засвідчуються підписом керівника юридичної особи та його печаткою. Використання факсимільного підпису не допускається.
До розгляду не приймаються документи, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати.
Додаткову інформацію для користувачів сервісу можна отримати на електронному ресурсі за адресою www.acskidd.gov.ua.

Як визначити початкову дату терміну використання автомобіля з метою оподаткування транспортним податком

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. сантиметрів.
Так, відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 Кодексу першою реєстрацією транспортного засобу вважається реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Новий транспортний засіб – це транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п.14.1.251 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Крім того, платникам слід звернути увагу на те, що відповідно до п.63.3 ст.63 Кодексу платник податків зобов’язаний, зокрема, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, згідно з порядком обліку платників податків. Таке повідомлення подається платником за формою № 20-ОПП до органу фіскальної служби за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття. З переліком типів об’єктів оподаткування, про які слід повідомляти контролюючі органи, платники податків мають можливість ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці «Довідники» ).

Нарахування та утримання ЄСВ у працівників, що працюють на неповну ставку

Найманим працівникам, які працюють за основним місцем роботи на неповну тарифну ставку та отримують заробітну плату за відпрацьований час, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, підприємство має нарахувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць (з 1 січня 2015 року – 1218 гривень, а з 1 вересня – 1378 гривень).
При цьому, утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).
Такі вимоги передбачені нормами Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Додатково додамо, що у октябрь цього року єдиний внесок, нарахований роботодавцями Кіровського району м. Дніпропетровська на суми заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ та на допомогу по тимчасовій непрацездатності склав більше ніж 58,5 млн гривень.

Як розрахувати єдиний податок з доходів підприємця у іноземній валюті

Дохід платника єдиного податку, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).
При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Отже, доходом підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий в іноземній валюті та перерахований у гривнях за офіційним курсом Національного банком України на дату надходження коштів на рахунок.
До слова, впродовж цього року планики єдиного податку Кіровського району м. Дніпропетровська сплатили до бюджету більше ніж 2904,2 млн грн єдиного податку, у тому числі юрмдичні особи -987,7 тис.грн , а фізичні – 1916,5.

Підвищення розміру мінімальної зарплати не впливає на ставки єдиного податку у 2015 році

Згідно з п. 293.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої — другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, і третьої групи — у відсотках до доходу.
Так, п. 293.2 ПКУ зазначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
– для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
– для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 р. затверджено Законом України від 28.12.2014 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із змінами і доповненнями (на 01.01.2015 р. — 1218 грн., з 01.09.2015 р. — 1378 грн.).
Статтею 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок у вигляді авансових внесків не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, або можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Отже, платникам першої — другої груп єдиного податку у зв’язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати не потрібно перераховувати суму єдиного податку, яку було сплачено авансовим внеском до кінця поточного звітного року, оскільки сума єдиного податку за фіксованою ставкою, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, і не підлягає зміні протягом звітного року.

Як виправити помилки у звіті з ЄСВ

Якщо платник самостійно виявив заниження або завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні звітні періоди, то страхувальнику необхідно заповнити в розділі I таблиці 4 додатку 4 звіту з єдиного внеску наступні рядки:
– рядок 6 «Сума, на яку збільшено єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (р. 6.1 + р. 6.2)» – відображається сума рядків 6.1 і 6.2;
– рядок 6.1 «34,7%» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив заниження сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в рядку 3 «Нараховано єдиного внеску, 34,7%» таблиці 4 додатку 4 за попередні звітні періоди;
– рядок 6.2 «2,6%» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив заниження сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в рядку 5 «Утримано єдиного внеску із застрахованих осіб, 2,6%» таблиці 4 додатку 4 за попередні звітні періоди;
– рядок 7 «Сума, на яку зменшено єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (р. 7.1 + р. 7.2)» – відображається сума рядків 7.1 і 7.2;
– рядок 7.1 «34,7%» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відображених в рядку 3 «Нараховано єдиного внеску, 34,7%» таблиці 4 додатку 4 за попередні звітні періоди. Відображається сума надміру нарахованого єдиного внеску в розмірі 34,7%;
– рядок 7.2 «2,6 %» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні звітні періоди в рядку 5 «Утримано єдиного внеску із застрахованих осіб, 2,6%» таблиці 4 додатку 4. Відображається сума надміру нарахованого єдиного внеску в розмірі 2,6%;
– в рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, а також сума та вид нарахування, на яке не нарахований та/або надміру нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При наявності декількох помилок описується кожна.
Якщо платник самостійно виявив заниження або завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за попередні звітні періоди, то розділ II таблиці 4 додатку 4 звіту заповнюється аналогічно розділу I із застосуванням ставок в розмірі 33,2% і 2%.

Виправлення помилок у податковій накладній

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Згідно з п 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (далі – Порядок № 957), при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.
Нагадаємо, що не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець – платник ПДВ при його заповненні зазначає:
– в графі 1 – дату коригування;
– в графі 2 – причину коригування;
– в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;
– в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
– в графах 5.1, 5.2 – одиницю виміру товарів/послуг відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку;
– у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 6 та 7, де вказує:
– у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні),
– у графі 7 – фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;
– у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 8 та 9, де вказує:
– у графі 8 – суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання.
– у графі 9 – фактичну кількість постачання товарів/послуг;
– у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:
– в графі 6 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
– у графі 7 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
– у графі 8 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
– у графі 9 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у рядку 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування.
Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0% чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється одна відповідна графа розрахунку коригування – 10, 11, 12 або 13, а інші три графи залишаються незаповненими.
При заповненні графи 10 або 11 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит

Хто платить за земельну ділянку під багатоквартирним будинком

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.
Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Анулювання платника ПДВ та перехід на спрощену систему

Суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм Податкового кодексу України прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ, можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з реєстру платників податку на додану вартість на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Коли банк несе відповідальність за несвоєчасне перерахуваня податків до бюджету

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 ПКУ).
Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.