ДПІ у Кіровському районі Дніпропетровська повідомляє
Нова декларація з податку на прибуток. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585, яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.
Зокрема:
у графі 2 заголовної частини Декларації з’явилося поле для уточнення базового податкового періоду – квартальний або річний;
в основній частині Декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (пункт 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України);
у новій редакції викладено додатки АВ і ЗП до Декларації;
зазнали змін додатки РІ та ПН до Декларації.
Чи мають право ФОП платники ЄП другої та третьої груп, які перевищили обсяг доходу понад 1000000 гривень, застосовувати РК та КОРО при здійсненні діяльності передбаченої постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336?
Відповідно до норм Податкового кодексу ,реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Згідно зі ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій , а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.
РК не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 Закону.РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону).
Крім того, п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок та які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості платникам єдиного податку другої та третьої груп, обсяг доходу яких перевищив 1000000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Інформацію про зареєстрований конкретний РРО можна отримати на електронному сервісі ДФС
На офіційному порталі ДФС діє електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.
Тобто за отриманим фіскальним чеком можливо перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.
Суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.
Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.
Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».
Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування можна подати не пізніше 15 вересня
В ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадують, суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу, щодо кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Заява зі скаргою на постачальника не є підставою для формування податкового кредиту
Державна фіскальна служба України листом від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника.
У листі зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за вказаною операцією.
При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронного цифрового підпису
Наказом Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм, які діятимуть з 05 вересня 2016 року:- Реєстраційна картка (для юридичної особи); – Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця); – Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки; форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися до 02 вересня 2016 року включно.
Віднесення орендної плати до складу витрат фізичної особи
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
Податковим кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані з провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.
Платники Кіровського району м.Дніпропетровська сплатили до місцевих бюджетів майже 50 мільйонів гривень єдиного податку
За січень- серпень 2016 року місцевий бюджет поповнився на 47,7 млн. грн. єдиного податку, що на 9,2 млн.грн. перевищує прогнозований показник та більше на 17,7 млн.грн. порівняно з надходженнями відповідного періоду минулого року.
Вагома частка з цієї суми сплачена підприємцями – фізичними особами, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування – 30,0 млн. грн., юридичні особи сплатили – 17,7 млн. гривень.
За серпень цього року до бюджету надійшло 10,8 млн. грн. єдиного податку, виконання прогнозного показника становить 118,6 відсотка. Для порівняння, у липні 2015 року надходження цього податку складали 5,3 млн. гривень.
Про актуальні питання законодавства – на сеансі «гарячої лінії»
Новаціям законодавства та актуальним питанням щодо адміністрування і сплати єдиного соціального внеску у 2016 році було присвячено «гарячу лінію», яку провела завідувач сектору адміністрування єдиного внеску ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Інна Сердюкова.
Відповідаючи на запитання, вона акцентувала увагу на Порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, який визначається Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Інна Миколаєвна зазначила, що відповідно до п.4 ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 ст. 9).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків несвоєчасно сплачених сум (п.2 ч.11 ст.25).
Статтею 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та пені, які підлягають сплаті протягом десяти календарних днів після отримання рішення (ст.25).
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, нараховує та сплачує єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9).
Як стати платником податку на додану вартість при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну
Відповідно до п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл.1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п.183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Визначаємо дату складання акцизної накладної при використанні пального у власній господарській діяльності
Платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Відповідно до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, у випадку відвантаження пального для власного споживання також складається акцизна накладна.
Оскільки датою складання акцизної накладної є дата передачі (відпуску, відвантаження) пального, то така вимога розповсюджується і на операції з передачі (відпуск, відвантаження) пального з метою використання його у власній господарській діяльності.
Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.13.03).
Основні положення нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440.
Змінено структуру кодів ознаки неприбутковості. Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до п.п.133.4.6 Податкового кодексу України. Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснюється органами державної фіскальної служби за основним місцем обліку такої організації.
Визначено порядок подання документів для включення до Реєстру. Неприбуткова організація подає до органів державної фіскальної служби: реєстраційну заяву за формою 1-РН; копії установчих документів неприбуткової організації; для житлово-будівельних кооперативів – також копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним кооперативом.
Подані документи розглядаються протягом 14 календарних днів з дня їх отримання. За результатами такого розгляду органами ДФС приймається рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості.
У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів до органів державної фіскальної служби подається реєстраційна заява з позначкою «зміни» з наданням копій документів.
Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитись у листі ДФС України від 25.08.2016 №28602/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440».
В ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відбулась чергова зустріч з представниками бізнес-кіл району
Такі зустрічі вже стали традиційними і проводяться щомісяця.
Як зазначила начальник ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Наталія Болдаш, всі зауваження та пропозиції під час таких заходів опрацьовуються. Також Наталія Юріївна зауважила, що фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням електронних сервісів. Так, вже оновлено сервіс «Електронний кабінет платника», у якому можна працювати з різними операційними системами, у тому числі з Mac OS, при підключенні до Інтернету з використанням браузерів Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera і Google Chrome. Впроваджено новий сервіс «Управління ЕЦП» та спрощена процедура укладання Договору про визнання електронних документів.
«Завдяки сумлінним платникам податків, наповнюється бюджети всіх рівнів, а це, у свою чергу, сприяє соціально-економічному розвитку району», – підкреслила вона.
Так, за 8 місяців п.р. в загальний фонд Держбюджету надійшло понад 307,7 млн.грн., місцеві бюджети поповнилися більш, ніж на 358,5 млн.грн. Зокрема, від платників податків, які працюють на спрощеній системі оподаткування, надійшло понад 47,7 млн.грн. єдиного податку.
Військовослужбовці не будуть сплачувати єдиний внесок, якщо подадуть заяву до податкової протягом 10 днів після демобілізації, або лікування!
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації.
Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває налікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення їїлікування (реабілітації).
Для податкової знижки є ще чотирі місяця
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати у минулому році, можна, реалізувавши право на отримання податкової знижки.
До податкової знижки включаються фактично здійснені витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами. До них належать такі види витрат:
частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, при цьому розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподаткованого доходу за звітний рік;
сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання. Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинні перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення. Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) при страхуванні платника податку – 1710 грн., при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 855 грн.;
сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій. Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Громадяни, які бажають скористатись правом на отримання податкової знижки, можуть його реалізувати до 31 грудня 2016 року шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2015 році. Для цього потрібно звернутись до Центру обслуговування платників ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська за адресою : м.Дніпро , вул.. Княгині Ольги ,22.
До відома, з початку року за податковою знижкою до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулось 76 громадян.
