Особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014  № 957 (далі – Порядок), податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі:здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Так, згідно з Порядком у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) –  покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».

В податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, зазначається загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу, яка відображена у Z-звіті.

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитися  у листі ДФС України від 13.10.2015 №21637/6/99-95-42-01-15.

«Спрощенці» нараховують та сплачують ЄСВ за кожний повний або неповний відпрацьований місяць

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, при припиненні підприємницької діяльності нараховують та сплачують єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності». – повідомляють фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб-підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Підпунктом 2 пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, визначено, що фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.
При цьому, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Зауважимо, що розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, складає 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний розмір єдиного внеску визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Платники перевірте свій РРО в оновленому реєстрі

Наказом від 29.10.2015 № 829 Державна фіскальна служба України затвердила оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. У документі перелічено електронні контрольно-касові апарати із вбудованим модемом, які забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів фіскальньої служби та формування контрольної стрічки в електронній формі.Всі електронні контрольно-касові апарати забезпечують передання контрольно-звітної інформації до податкових органів.

Перевірити відповідність РРО оновленому Реєстру станом на 01.11.2015  можна на  суб-сайті територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Інформація про РРО»

„Анульований” платник ПДВ уточнювати показники з ПДВ не має права

Податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (ст. 46 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, в якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Щодо сплати військового збору підприємцями на загальній системі оподаткування

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нагадує, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб – підприємців.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу (підпункт1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

– фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

– фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

– податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому, об’єктом оподаткування збором є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи та доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 Кодексу.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Отже, фізичні особи – підприємці (крім тих що обрали спрощену систему) за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік. Податкова декларація за 2015 рік підприємцями надається до 10 лютого 2016 року.

Таким чином, термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року.

Щодо термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нагадує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Разом з тим, згідно із п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно, не застосовуються граничні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та встановлюються такі строки реєстрації:

– податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

– податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Особливості подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку

Законом України від 17 липня 2015 року № 652-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), яким внесено зміни до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, зокрема, доповнено новим абзацом наступного змісту: «Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу – з червня-грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя – з вересня-грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали – з грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій».

При цьому, враховуючи те, що положення Закону № 652 набрали чинності 13 серпня 2015 року, а граничний термін подання декларації за півріччя 2015 року настав 9 серпня 2015 року, платники податку на прибуток мають право скористатися вищевказаним правом у 2015 році лише за підсумками трьох кварталів 2015 року.

Детальніше із роз’ясненням щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку можна ознайомитись у листі ДФС України від 21.10.2015 № 38881/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку».

 

Пільги для фізичних осіб при сплаті земельного податку

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об’єктами оподаткування відповідно до статті 270 Податкового кодексу України є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Водночас статтею 281 Податкового кодексу України визначено окремі категорії громадян, які звільняються від сплати податку, зокрема:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для даних категорій громадян, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Відтак, якщо фізична особа відноситься до категорій осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах визначених граничних норм, то їй надано право на звільнення від сплати земельного податку.

Майже 7000 млн.грн  єдиного соціального внеску сплатили страхувальники Кіровського району

Платниками єдиного соціального внеску Кіровськоо району з початку року сплачено 622,7  млн. грн. внеску, що на  226,3 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у жовтні надійшло 65,3 млн. грн. ЄСВ.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі Закон №704), з 1 вересня змінено розмір мінімальної заробітної плати, який становить 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі – 8,29 гривні.

Таким чином, платникам, які за період з 1 вересня 2015 року здійснили нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1218 грн., необхідно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати – 1378 гривень.

Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та їх нарахування проводились до 01.09.2015.

Отже, за період з 1 вересня 2015 року страхувальники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності за жовтень – грудень 2015 року.

У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного  із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом №704,  штрафні санкції за несвоєчасне нарахування єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.

 

Нарахування та утримання ПДФО з доходу у вигляді надміру витрачених коштів, отриманих фізичною особою на відрядження або під звіт

У разі виникнення у фізичної особи доходу у вигляді суми надміру витрачених коштів, отриманих нею на відрядження або під звіт та не повернутої у встановлений строк, податковий агент повинен нарахувати на суму такого перевищення податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167  ПКУ та утримати суму податку за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

При цьому, якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку на доходи фізичних осіб утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Розумний якщо і помилиться – то виправиться

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертає увагу на те, що не звітування з ЄСВ та помилки, допущені роботодавцем в персональних даних найманого працівника можуть згодом обернутися неприємностями як для самого роботодавця – страхувальника, так і для застрахованої особи.

Як роз’яснили у відділі адміністрування єдиного внеску інспекції  виправлення помилок, зокрема, у персональних даних застрахованих осіб регламентується Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. № 435.

Так, у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку. У разі виявлення помилки після закінчення звітного періоду страхувальником формується та подається Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями.

Якщо ж страхувальником взагалі не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), то у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати Звіт за поточний звітний період та у разі потреби окремо за попередній період (періоди).

Слід мати на увазі: до початку перевірки контролюючим органом роботодавець має право подати до відповідного територіального органу ДФС необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб та одночасно початкові документи із зазначенням достовірних відомостей разом з пояснювальною запискою щодо їх зміни.

Одночасно, невірна інформація в раніше поданому звіті за формою №1ДФ є підставою для складання та подання роботодавцем звітного нового або уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Виправлення помилок відображається у розділах І або ІІ  розрахунку (в залежності від виду помилки) у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4.

Шановні роботодавці! Пам’ятайте, що викривлення персоніфікованих даних ваших працівників можуть не тільки призвести до серйозних штрафів для вас, а і негативно позначитися на розмірі пенсій та страховому стажі робітників у майбутньому.

На понад 33  млн. грн. забезпечено ріст надходжень податку на додану вартість бізнес-спільнотою Кіровського району

За інформацією ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська впродовж січня-жовтня нинішнього року надійшло майже 150,7 млн. грн. податку на додану вартість. Порівняно з аналогічним періодом 2014 року цьогорічні надходження зросли на 33,9 млн. грн. Так,  сплата податку на додану вартість складає майже 48,7 відсотки від загальних надходжень до державного бюджету.

Разом з тим, платникам ПДВ, які мали право на отримання бюджетного відшкодування відповідно до чинного законодавства компенсовано з бюджету майже 1,1 млн. грн., що на 0,2 млн. грн. більш , аніж торік.

У податковому відомстві переконані, що значне збільшення надходжень податку на додану вартість в поточному році головним чином зумовлено впровадженням електронної системи адміністрування ПДВ. На сьогоднішній день усі податкові накладні складаються виключно в електронному вигляді та реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) незалежно від розміру ПДВ.

Окрім того, що електронне адміністрування є зручним та скорочує затрату часу, система мінімізує участь працівників податкової у процесі бюджетного відшкодування, що є запорукою об’єктивності та неупередженості.

Також платники мають можливість отримувати від Державної фіскальної служби України інформацію про рух коштів на їхніх електронних рахунках, а саме щодо сум податку, перерахованого з електронного рахунку платника у бюджет та на поточний рахунок платника.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно договору цивільно – правового характеру не подається

Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертають увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно договору цивільно – правового характеру не подається до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Слід зауважити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм Постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 “Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”, органи ДФС лише приймають від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених статтею 24 КЗпП.

Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Більш детально можна ознайомитись у листі ДФС України від 08.10.2015 №37321/7/99-99-17-03-01-17 “Про надання роз’яснення”.

Про подання звітності з ПДВ суб’єктом господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.