ДПІ у Кіровському районі м. Дніпра повідомляє
Не допускайте виникнення податкового боргу. Якщо платник податків не має можливості у визначений термін самостійно виконувати зобов’язання перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), то в такому разі існує загроза виникнення податкового боргу підприємства.
З метою покращення його фінансового стану, недопущення виникнення боргу, платнику податків надається право отримання розстрочення грошового зобов’язання. В разі наявності у нього вже існуючого податкового боргу, платник податків також має право розстрочити всю суму боргу.
Право на отримання розстроченого грошового зобов’язання або податкового боргу мають платники податків – фізичні та юридичні особи. Це передбачено статтею 100 Податкового кодексу України.
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська протягом січня-серпня 2016 року платникам податків всього надано розстрочок на суму 1,9 млн.грн.
Правом отримання розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) з початку 2016 року скористалося більше 15 платників податків, як юридичних так і фізичних осіб.
РРО: актуальні питання
Днями у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Зміни у порядку реєстрації та застосування РРО для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)».
На запитання громадян відповідала начальник відділу обслуговування платників Людмила Пивовар.
Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення заходу:
1. Яким чином здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до органу державної фіскальної служби?
Відповідно до розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2016 року № 547, введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.
Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення із суб’єктами господарювання відповідних договорів забороняється.
Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.
Опломбування РРО здійснюється ЦСО в наступних випадках:
після персоналізації РРО перед його реєстрацією в контролюючому органі;
після ремонту РРО, що потребував доступу до внутрішніх вузлів РРО;
при заміні засобу контролю РРО;
після перевірки РРО на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації (далі – документація) виробника;
при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;
за рішенням контролюючого органу.
Після опломбування ЦСО видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою N 1-ЦСО (додаток 1) (далі – довідка про опломбування).
Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, інший зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.
У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо проведеної персоналізації РРО та переведення його у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.
Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
У разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО копію довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу протягом п’яти робочих днів з дня переопломбування РРО.
2. Чи потрібно, у зв’язку з новими вимогами, замінювати книги обліку розрахункових операцій на нові?
Суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги КОРО за старою формою до першої з подій: закінчення КОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період – протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО, здійснюється реєстрація другої або наступної КОРО за новою формою. При цьому, реалізуючи підакцизні товари, суб’єкти господарювання, які використовують КОРО за старою формою, здійснюють у них записи наступним чином: 1) у назвах граф 6, 7 КОРО за старою формою слід дописати знак “/” та відповідно слова “за ставкою акцизного податку”, “сума акцизного податку”; 2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться: – у графу 6 – суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, “/”, суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку; – у графу 7 – сума ПДВ”, “/”, сума акцизного податку. Але ведення у такий спосіб КОРО є не зручним, і ДФС України рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної КОРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час. У суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 КОРО будуть не заповненими. Відповідно, зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані КОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.
3. Як суб’єкту господарювання, який вирішив змінити адміністративний район, здійснити перереєстрацію РРО?
Згідно пункту 4 розділу 3 Наказу Міністерства Фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.
Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Право на зменшення податкового зобов’язання при поверненні раніше поставлених товарів
Як пояснили у відділі адміністрування податку на додану вартість ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, згідно п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника при зміні суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Згідно з абзацом третім п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.
Постачальник – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Кіровськими платниками податків спрямовано до бюджетів 664,3 млн гривень
Як поінформували у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська за 8 місяців 2016 року до загального фонду державного бюджету від платників інспекції надійшло 305,8 млн.грн, до рівня відповідного періоду минулого року приріст надходжень склав 52,4 млн.грн або 20,5 відсотків. У серпні 2016 платниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська спрямовано до бюджету 47,4 млн.грн.
До місцевих бюджетів за січень – серпень 2016 року спрямовано 358,5 млн.грн, приріст до рівня минулого року склав 43,1 млн.грн. або 13,6 відсотків. У серпні 2016 року надходження склали 53,8 млн.грн.
Надходження єдиного внеску з початку року склали 685,1 млн.гривень.
«Спрощення процедури адміністрування – застосування єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків замість колишніх 15 і 20 відс., системна робота фахівців інспекції у напрямку детінізації зарплат та контроль за своєчасністю перерахування податку надали бюджету Кіровського району додатковий фінансовий ресурс – збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб на 22,8 млн.грн .
Для заощадження часу, скорочення до мінімуму контактів з органами ДФС пропонуємо платникам податків скористатися електронними сервісами
Кількість електронних сервісів, запроваджених ДФС України та розміщених на офіційному веб-порталі ДФС sfs.gov.ua, постійно збільшується, наразі їх налічується близько 40. Зазначене дозволяє платникам отримувати послуги в електронному вигляді, заощаджує їх час, скорочує до мінімуму контакти з органами ДФС.
Не відвідуючи податкову інспекцію, платник податків після подання відповідних документів під час проведення реєстрації власного бізнесу береться на облік в податковій інспекції протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Завдяки електронному сервісу з укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.
Не витрачаючи часу на відвідування податкової інспекції, юридична або фізична особа-підприємець завдяки електронним сервісам має змогу зареєструватись платником ПДВ, анулювати таку реєстрацію, отримати витяг з реєстру платників ПДВ, зареєструватись платником єдиного податку, отримати довідку про відсутність заборгованості, а також низку різноманітних витягів із систем електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального.
Завдяки електронному сервісу «Дані про взяття на облік платників податків» платник може перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо перебування їх на обліку в органах ДФС, із «Реєстру страхувальників» – отримати дані про взяття на облік платника єдиного внеску.
Електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» дозволяє громадянам здійснити перевірку потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету (отримати інформацію щодо наявності/відсутності податкового боргу у юридичної або фізичної особи-підприємця в цілому по Україні).
Через електронні сервіси «Дані Реєстру платників ПДВ» та «Анулювання реєстрації платника ПДВ» можливо перевірити бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником ПДВ або анулювання реєстрації платника ПДВ.
Сервіс «Реєстр платників єдиного податку» дозволяє перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником єдиного податку.
Громадянин, придбавши товар у магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити інформацію щодо реєстрації в органах ДФС касового апарату, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек. Це можливо завдяки електронним сервісам «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».
Через сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлену версію) платники мають змогу не тільки отримати інформацію із реєстрів, бланки звітності, контактні дані та адреси центрів обслуговування, а й листуватись із органом ДФС в електронному вигляді. Оновлений сервіс надає можливість платнику працювати у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.
Отримати інформаційно-довідкові послуги та консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, законодавства з питань сплати єдиного соціального внеску можливо за телефонами, з використанням електронної пошти, факсу, голосового автовідповідача (0 800 501 007 або 044 454 16 13, електронна адреса idd@sfs.gov.ua).
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс дозволяє платнику отримати відповіді з Бази знань щодо застосування норм податкового, митного законодавства або з питань адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними документами (http://zir. sfs.gov.ua).
Для платників функціонує сервіс «Пульс» для цілодобових повідомлень про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС за електронною адресою або за телефоном (044) 284 00 07.
Про прийом працівника на роботу за сумісництвом слід повідомляти органи фіскальної служби
Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська наголошують, згідно з останніми змінами до частини 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, і повідомлення центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 затверджено Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до вищевказаного Порядку повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Враховуючи вищевказане, можна зробити висновок про те, що працівник може бути допущений до роботи при дотриманні таких умов: укладення належним чином оформленого трудового договору та повідомлення про цей факт територіального органу Державної фіскальної служби.
Слід мати на увазі, що законодавство про працю не встановлює будь-яких особливостей чи обмежень щодо порядку укладення трудового договору за сумісництвом.
Таким чином, при укладенні трудового договору за сумісництвом слід дотримуватися вищевказаних норм чинного законодавства та повідомляти у встановленому порядку територіальні органи Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу до початку такої роботи.
Надсилати податкові декларації поштою можна не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку
Фахівці ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадують, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ). Відповідно до п. 6 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 799 із змінами та доповненнями, на поштовому відправленні у нижній правій його частині відправником пишеться найменування одержувача та його адреса в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області. Найменування відправника та його адреса пишеться у лівій верхній частині поштового відправлення в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача. Поштовий індекс на листах пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою (за винятком червоного, жовтого та зеленого кольорів). У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт». Відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
При цьому необхідно звернути увагу, що відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається лише в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надаються лише усні консультації
Роз’яснюють у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська посилаючись на норми з п. 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України. Даною статтею визначено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі – контролюючими органами; у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).
Зарплати «в конвертах» є, а пенсій у конвертах немає!
Як розповіли в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська не секрет, що гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців ігнорує і змушує робітників працювати за невелику зарплату, а часом і зовсім не декларує оплату їхньої праці. Йдеться про «тіньові» заробітки. В результаті маємо втрачені для економіки держави ресурси і низький рівень доходів громадян.
Ухиляючись від офіційного укладання трудових відносин, виплачуючи заробітну плату «в конвертах», роботодавець фактично позбавляє працівника захисту своїх трудових прав. А це і право на основну та додаткову відпустки, і на оплату лікарняного, на отримання допомоги при травмуванні у разі нещасного випадку на виробництві, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та безліч інших.
Податківцями простійцно проводиться робота по легалізації трудових відносин
Порушуючи вимоги, роботодавці наражаються, крім штрафів, ще й на адміністративну та кримінальну відповідальність. Скажімо, за використання найманої праці без юридичного оформлення, а також виплату зарплати «у конвертах» штраф сягає тридцяти мінімальних зарплат.
Разом з тим, нелегальна зайнятість має негативні наслідки для самого роботодавця. Адже відсутність належно оформлених трудових відносин з найманими працівниками веде до втрати можливості вимагати від нього дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи, можливості притягнути працівника до матеріальної відповідальності або ж застосувати до працівника дисциплінарне стягнення.
Тож хотілося б, аби важливість питання легалізації трудових відносин та детінізації заробітних плат знайшла розуміння як серед населення, так і серед тих роботодавців, які не поспішають офіційно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками та збільшувати рівень зарплати своїх працівників.
Актуальні застереження для платників екологічного податку
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська звертає увагу платників екологічного податку на той факт, що Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за 2-й квартал 2016 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме:
1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497) (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2016 року Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» збільшено на 26,7% ставки екологічного податку у порівнянні з тими, що діяли у 2015 році.
2. У випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 «коефіцієнт» додатка 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» (далі – додаток 2) та колонках 5 і 6 «коефіцієнти» додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» (далі – додаток 3) до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».
3. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації коефіцієнт платниками зазначається інший, ніж передбачено Податковим кодексом України (далі – Кодекс), або замість коефіцієнта зазначається ставка податку.
4. У додатках 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» (далі – додаток 1), 2 та 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів).
5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.
6. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.
Враховуючи вищевикладене, платники екологічного податку при заповненні Декларації та додатків до неї повинні дотримуватись вимог Кодексу та порядку заповнення зазначеної звітності, зокрема, у частині правильності заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.
Компенсація вартості «службового» пального: що з акцизом?
Згідно з абзацом другим пп. 14.1.212 ст. 14 Податкового кодексу реалізація пального, зокрема, – це будь-які операції, які здійснюються відповідно до господарських, цивільно-правових та інших договорів за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження тощо.
У разі, якщо працівники підприємства, використовуючи службові автомобілі, самостійно заправляють їх пальним на АЗС та/або АГЗС, а підприємство в подальшому компенсує їм вартість такого придбаного пального на підставі відповідних підтвердних документів, то таке підприємство не здійснює передачу (відпуск, відвантаження) або фізичний відпуск пального.
Отже, оскільки при здійсненні підприємством компенсації вартості пального працівникам не відбувається реалізація пального, то і об’єкт оподаткування акцизним податком відсутній.
Податок на нерухомість зменшує належний до сплати податок на прибуток
Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 137 Податкового кодексу України).
Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Врахування суми податку на нерухоме майно у зменшення податку на прибуток відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Платник податку на прибуток, який подає декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, має право врахувати у зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами такого звітного періоду, суму податку на нерухоме майно, нарахованого за такий звітний період.
Якщо для платника встановлений податковий період – рік, то він враховує нараховану суму податку на нерухоме майно, у зменшення податку на прибуток за підсумками року.
Довідка за формою №4-ОПП: випадки заміни
Відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), при внесенні змін у дані, що вказуються у довідці за формою №4-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №4-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому ж порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою №4-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Нарахування та сплата єдиного внеску громадськими організаціями інвалідів
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Статтею 4 Закону №2464 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.
Відповідно до п.14 статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
Податок на прибуток: право на відображення штрафів та пені
Починаючи з 1 січня 2015, згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці.
Згідно з п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності відображаються у складі інших операційних доходів.
Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», (далі – П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16).
Виходячи з викладеного, доходи у вигляді одержаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати.
