ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє
Ветерани податкової служби допомагають у проведенні кампанії «Декларування – 2016». Консультаційна допомога мешканцям Кіровського району є запорукою своєчасного виконання ними конституційного обов’язку з декларування доходів та наповнення державної казни.
Щороку колишні працівники податкової служби, а нині пенсіонери, долучаються до волонтерського руху в період кампанії декларування. Свій професіоналізм, знання справи та досвід вони передають нинішнім працівникам фіскального відомства.
Цей рік не став виключенням і в кожну податкову інспекцію столиці прийшли на допомогу колишні наставники. Помічники – волонтери завжди в курсі діючого законодавства тому надають фахові консультації у місцях, які найбільше відвідуються громадянами, розповсюджують друковану продукцію, допомагають заповнювати декларацію, яка подається у цьому році за новою формою.
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська закликає громадян не зволікати, звернутись до податкових інспекцій за місцем реєстрації та подати декларацію про майновий стан і доходи.
Оподатковуємо доходи у разі обміну об’єктів нерухомості
Як пояснила начальник управління ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Оксана Бабкіна , при обміні об’єктів нерухомості – квартири (сторони 1) на квартиру (сторони 2) з грошовою компенсацією (доплатою) базою оподаткування у разі недотримання вимог абз. 1 п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України є вартість кожного об’єкта обміну, а також дохід фізичної особи (сторони 1) у вигляді отриманої ним грошової компенсації (доплати), яка підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Зокрема, згідно з п.172.1 ст.172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (крім майна, отриманого у спадщину) не оподатковується.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Відповідно до п.172.3 ст.172 Кодексу у разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження такого нерухомого майна не оподатковується. У разі обміну об’єкта нерухомості платником частіше одного разу протягом звітного податкового року, дохід у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Кодексу (5 відсотків). Такий дохід оподатковується також військовим збором (1,5 відсотка).
Не подав звітність – чекай перевірки
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нагадує платникам податків, що п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначені обставини, за яких може проводитися документальна позапланова перевірка.
Зокрема, документальна позапланова перевірка здійснюється при не поданні платником податків в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або направлення поштою копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому-восьмому п. 82.2 ст. 82 Кодексу, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.
Отже, при неподанні або несвоєчасному поданні суб’єктами господарювання або фізичною особою податкової звітності в установлений законом строк, керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки.
Для платників єдиного податку нормами ПКУ встановлено низку «обмежень»
У ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська роз’яснюють, хто з платників і за яких умов має право обрати спрощену систему оподаткування першої, другої та третьої груп. Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень. (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Особливості декларування доходів від продажу власної продукції тваринництва
У ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська роз’яснюють, статтею 165.1.24 Податкового кодексу України передбачено, що при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2015 -121 800 грн.) Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
До цієї продукції належать живі тварини, м’ясо, їстівні субпродукти, риба, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, їстівні продукти тваринного походження, жири та олії рослинного або тваринного походження, готові харчові продукти, шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Оподатковується такий дохід за ставкою 15% (або 17% – у випадку перевищення суми доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).
Таким чином, продавці власної продукції тваринництва, які отримували торік доходи що підлягають оподаткуванню згідно норм ПКУ, зобов’язані до 1 травня 2016 року подати до фіскальної служби декларацію про майновий стан і доходи. Консультаційну допомогу щодо її заповнення можна отримати в Центрах обслуговування платників місцевих податкових інспекцій.
Заповнення декларації про майновий стан і доходи можливо і в електронному вигляді.
У разі неповного робочого дня працівник має право на податкову соцпільгу
Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська наголошують, якщо працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату, яка у 2016 році не перевищує 1930 грн. на місяць, він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 689 грн.
Нагадуємо, шо кожен платник ПДФО має право на застосування до свого доходу податкової соціальної пільги (далі – ПСП), якщо розмір його місячної зарплати не перевищує суми, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2016 року становить 1378 грн. Таким чином, розмір доходу (заробітної плати), що дає право на ПСП у 2016 році, становить 1930 грн. на місяць (1378 грн. х 1,4).
Слід знати, якщо нарахована зарплата працівника дорівнює або менше 1930 грн., то до такого доходу може бути застосована ПСП у розмірі 689 грн. (50% від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).
У разі перевищення місячної зарплати понад цей розмір питання надання ПСП не розглядається.
Таким чином, якщо працівник працює неповний робочий день та отримує у зв’язку з трудовими відносинами заробітну плату, яка у 2016 році не перевищує 1930 грн. на місяць, він має право на застосування ПСП у розмірі 689 грн. Звісно, за умови дотримання вимог ст. 169 ПКУ.
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська закликає власників земельних ділянок вчасно заявляти про наявність пільг
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Разом з цим, надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ). Право платника податку на подання заяви щодо повернення надміру сплачених коштів виникає і застосовується протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання (протягом трьох років) (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).Отже, фізична особа – власник земельної ділянки, яка має документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (пенсійне посвідчення, посвідчення інваліда тощо), звільняється від сплати податку за умови подання до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяви про надання пільги. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право.Фізична особа, яка відноситься до пільгової категорії та своєчасно не повідомила контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки про право на звільнення від сплати земельного податку, може звернутись до контролюючого органу щодо отримання пільги протягом 1095 днів від дня виникнення такого права.
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України.Так, від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи (п.п. 281.1.1 п. 281.1 ст. 281 ПКУ); фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років (п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 ПКУ); пенсіонери (за віком) (п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 ПКУ); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п.п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПКУ); фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.п. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПКУ).
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як2 гектари(п.п. 281.2.1 п. 281.2 ст. 281 ПКУ); для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.2 п. 281.2 ст. 281 ПКУ); для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.3 п. 281.2 ст. 281 ПКУ); для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара (п.п. 281.2.4 п. 281.2 ст. 281 ПКУ); для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.п. 281.2.5 п. 281.2 ст. 281 ПКУ). Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
На офіційному порталі ДФС України оприлюднюються реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська зазначає, що реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість оприлюднюються на офіційному порталі ДФС України.
Ззгідно підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового Кодексу України запроваджено: ведення 2-х реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, формування у хронологічному порядку відповідно до черговості включення таких заяв до реєстрів та щоденна публікація таких реєстрів .
Кабінет Міністрів України 22.02.2016 прийняв постанову №68, яка затверджує Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість .
ДФС України оприлюднює оновлені з урахуванням автоматизованої перевірки та новоприйнятих заяв Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ
Платник податку самостійно у заяві зазначає про відповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу (Реєстр 1), чи невідповідність критеріям (Реєстр 2) (пункт 200.7 статті 200 Кодексу).
Підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ такого платника до Реєстру 1 (підпункт «а» підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Кодексу) є одночасна відповідність критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Кодексу.
З даною інформацією можна ознайомитися у розділі «Діяльність» / «Відшкодування ПДВ» за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/reestri-vidshkoduvannya-pdv/
Суми бюджетного відшкодування, не повернені до набрання чинності змін, відшкодовуються без використання реєстрів заяв, у порядку, який діяв до 1 лютого 2016 року.
Інвестиційний прибуток оподатковується за ставкою 18 відсотків
Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформують, згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються операції, зокрема, повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Ставка податку інвестиційного прибутку становить 18 відсотків (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Варто зауважити, що відповідно до п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто у 2016 році – 1930 гривень.
Враховуючи викладене вище, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді часток статутного капіталу чи паїв у господарських товариствах, які не є акціонерними, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому, фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Нецільова благодійна допомога – чи потрібно нараховувати ЄСВ
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) для платників, які згідно з п.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 визначено види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ.
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до пункту 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄВ.
Відпустка або лікарняний у приватного підприємця: нюанси
Підприємці, які знаходяться на єдиному податку першої і другої групи та не використовують працю найманих працівників, протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів звільняються від сплати єдиного податку (п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України).
Для того щоб уникнути порушення терміну щодо сплати авансових платежів, які здійснюються не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, рекомендується заяву щодо періоду щорічної відпустки подавати до територіального органу ДФС до початку відпустки. А заяву щодо терміну втрати працездатності, з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності, доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.
Порядок складання акцизних накладних
Відповідно до п. 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України (далі ПКУ) акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального. Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на такі операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне).
У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунка, отриманого фізичною особою від юридичної особи
Відповідно до підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 ПКУ (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ). Водночас, підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50%. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто в 2014, 2015 роках – 609,0 грн., в 2016 році – 689,0 грн., за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку – фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18% у джерела виплати, з урахуванням вимог підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська консультує:Які витрати включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування?.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:
– витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
– витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
– обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
– суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
– інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають декларацію за 2015 рік до 1 травня 2016 року
ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нагадує, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою особою за умови, що вона не є працівником в межах підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.
Особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами 2015 року відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України до 1 травня 2016 року та зобов’язані самостійно не пізніше 29 липня 2016 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації.
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
