Диво, яке наповнює життя приємними митями
Майстри – ветерани сцени… Їм гучно аплодували глядацькі зали, шанувальники дарували вишукані квіти будь-якої пори, їх наслідували, а дехто з них ставав легендою, кумиром для кількох поколінь прихильників Мельпомени!
Та, однак, по-різному складалися долі цих відомих свого часу людей. «Зірки» теж ставали ветеранами і декому на схилі літ, на жаль, випадали самотність і надто скромне матеріальне буття. Тепер мало хто пам’ятає Марію Гурьянову, відому у 70-80-х роках минулого століття музикознавицю та ведучу обласної філармонії. У поважному віці захворіла, потрапила до лікарні, рідних не було, а без додаткового піклування не вижила б. На допомогу тоді прийшов молодий колега по сцені – конферансьє Іван Шепелєв. Сам купував ліки, продукти, відвідував у лікарні, залучав інших. Пані Марія, на щастя, одужала…
А скільком іще потрібна була подібна підтримка? Невдовзі з актрисою Мариною Проценко, іншими членами Національної спілки театральних діячів України створили своєрідну «картотеку допомоги», в якій були десятки імен тих, хто скромно не нагадував про себе, навіть бідуючи. Намагалися нікого не оминути…
Відтоді минуло 35 років! І усі ці роки за особистої благодійної допомоги та підтримки нині вже народного артиста України Івана Васильовича Шепелєва, регіонального осередка НСТДУ, профспілки працівників культури, відомих діячів мистецтва, підприємців, громадських організацій щороку, напередодні Різдва і разом зі святим Миколаєм відбуваються традиційні Різдвяні зустрічі ветеранів сцени. Їх чекають, хвилюються, бо є що пригадати,чим поділитися, врешті-решт, так важливо просто побачитись!.. І подякувати за щиру увагу та доброчинність.
«За всі ці роки разом підтримали, допомогли майже 500 ветеранам сцени,- розповідає Іван Шепелєв.- Приємно бачити, як на очах світлішають обличчя наших ветеранів, які своїм талантом дарували і, попри роки, залюбки продовжують дарувати людям радість, переживати глибокі емоції, натхненні стани душі. У нас давно створена і діє громадська рада «Ой, роде наш прекрасний», до якої залучають авторитетних, відомих людей. Обговорюємо, як краще організувати ці Різдвяні зустрічі. Адже неодмінно ветеранів очікує подарунок – зазвичай це фрукти, продуктові набори, цукерки. Аби вистачило усім, залучаємо підприємців, кошти благодійників, організацій – усе відкрито і прозоро. Завжди готуємо святкову концертну програму, в якій беруть участь яскраві вокалісти, музиканти, молоді актори – наступна наша театральна зміна! Перед тим, упродовж року, даємо свої концерти та виступи, кошти від яких спрямовуємо на підтримку старших, уже непрацюючих колег. Усіх благодійників та добродіїв згадуємо, дякуємо, відзначаємо».
Іван Шепелєв додав, що до заходів приєднуються обласна та міська ради, учасники проєктів та програм, таких, наприклад, як «Культурна столиця». Звичайно, завжди у таких різдвяних урочистостях є місце щемним спогадам про тих, хто пішов за обрії вічності.
«Вони незабутні, хоч би скільки часу минуло! Бо саме ці плеяди митців, корифеїв сцени формували і наш власний духовний світ! – каже народний артист України. – Це десятки імен, і непросто всіх перелічити! А пам’ять об’єднує нас! Цього року також 18 грудня традиційно у театрі Драміком збиралися ветерани і, як завжди, були приємні сюрпризи, відзнаки, мистецькі дарунки, зокрема від акордеоніста Володимира Зубаня, оперної співачки Ольги Вороніної, актриси Вероніки Моршиніної, інших акторів, творчої молоді міста. Ці прекрасні зустрічі дніпровської театральної родини – теж диво, яке реально наповнює життя приємними митями спільного щастя, віри, гуманізму, добра та наближення бажаного миру».
ВАЛЕНТИНА ОРЛОВА
