Екскурс в історію: що було в дніпровському музеї рівно 100 років тому (Фото)

Рівно сто років тому музей імені Дмитра Яворницького носив назву Обласний музей імені Олександра Поля. Попри те, що 1917 рік ознаменувався бурхливими подіями – Перша світова війна, що тривала вже третій рік поспіль, вибух революційної активності населення всієї країни, падінням монархії, сплеск національно-визвольного руху, утворенням самостійних держав та урядів) – музей продовжував свою повсякденну роботу.

Він приймав відвідувачів, удосконалював експозицію – заміна етикеток та рамок; реставрував музейні предмети – стіл з інкрустацією, живопис, сволок з української хати; проводив профілактику речей, щоб врятувати від шкідників; комплектував музейну колекцію різними предметами – опудалами птахів, археологічними матеріалами, медалями, газетами, етнографічними матеріалами та ін. речами; листувався з приватними кореспондентами та офіційними організаціями. Для цього необхідні були папір, пера для ручок, конверти, нафталін, скипидар, камфора, гуміарабік. А скільки було господарських проблем!? Музей треба було опалювати й охороняти, прибирати й проводити ремонтні роботи, наймати працівників і платити їм гроші за роботу.

Вже в березні з центру Яворницькому приходить депеша щодо участі музею в охороні й збереженні пам’яток історії та культури. В червні ліквідаційна комісія розшукує документи Царства Польського.

У січні 1917 року Катеринославська губернська земська управа асигнувала на утримання музею, зберігання колекцій, збільшення утримання службовців музею та жалування директору всього на 1 січня 1917 р. – 31943 крб.06 коп., до кінця місяця – 38681 крб. 39 коп. , у тому числі отримано музеєм від продажу 1256 вхідних квитків, за прокат 28 каталогів.

Витрати грошей у музеї складалися з наступного: доставка пошти; купівля 3-х слоновим кісток для реставрації столу з інкрустацією; свічному заводу за оливу для змащування сволока, за гуміарабік (смола певних видів акації, привозилася з Судану, використовувалася як розчин для надання фарбам еластичності, підсилення їх блиску та прозорості); на трамвай; за чучело ящірки; за купівлю фаянсового супника й ручної декоративної вишивки; аптеці – за скипидар, нафталін, камфору; за поштовий папір та 100 конвертів; за телефон; слюсарю за ремонт мишоловки; за пачку паперу великого формату – усього: 124 крб. 49 коп.

Ось так архівні документи 100-річної давнини зберегли інформацію про те, яким був січень в одному з найцікавіших музеїв Дніпра.