Громадянське суспільство в Україні: Національна стратегія
Становлення демократичної держави є неможливим без формування в країні громадянського суспільства. І оскільки сьогодні цей процес в Україні відбувається поступово, дана тема є досить актуальною.
У статті розглядаються основні проблеми формування та становлення певного осередку, в якому громадяни вирішують конкретні проблеми, представляють свої інтереси, ведуть суспільно значущу діяльність, тобто беруть на себе відповідальність за спільне благо.
Революція Гідності відкрила новий етап в історії розвитку громадянського суспільства, продемонструвала вплив громадськості на суспільно-політичні перетворення, стала поштовхом для оновлення та переформатування влади. 26 лютого 2016 року указом Президента України № 68/2016 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» була затверджена Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки. Її затверджено, «ураховуючи підвищення ролі громадянського суспільства в різних сферах діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема щодо впровадження реформ, на підтримку ініціативи громадськості, а також з метою налагодження ефективного діалогу та партнерських відносин органів державної влади, органів місцевого самоврядування з організаціями громадянського суспільства, передусім з питань забезпечення прав і свобод людини і громадянина, керуючись частиною другою статті 102 Конституції України та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України».
Розроблення Національної стратегії було обумовлено змінами основних тенденцій розвитку громадянського суспільства, зростанням його ролі в різноманітних сферах – від просування реформ на державному і місцевому рівнях, європейської інтеграції та розвитку електронного урядування до надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, проведення антитерористичної операції, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам. Національна стратегія спирається на базові цінності відносин між демократичною державою і громадянським суспільством, зумовлена становленням такого суспільства як основи народовладдя та прагненням створити належні умови для ефективної взаємодії держави, громадянського суспільства та бізнесу задля модернізації України, підвищення добробуту і створення рівних можливостей для всіх.
Досвід демократичних держав показує, що розвиток громадянського суспільства за системної державної підтримки дає змогу залучати додаткові людські, організаційні, фінансові та технічні ресурси для надання соціальних та інших суспільно значущих послуг, сприяння процесу децентралізації державного управління і підвищенню його якості, а також скоротити державні видатки і запобігти корупційним ризикам.
Так, відповідно до пп. 2 п. 6 Національної стратегії обласні державні адміністрації мали, в установленому порядку, розробити та забезпечити затвердження регіональних цільових програм сприяння розвитку громадянського суспільства.
