Інфляція в Україні сповільнюється швидше прогнозів: що буде з цінами
Інфляція в Україні сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. У червні вона знизилася до 12,8% у річному вимірі, а загалом за підсумками першого півріччя – більш ніж удвічі. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на підсумки засідання Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП) 26 липня, під час якого було підтримано знизити облікову ставку з 25 до 22%.
Крім того, упродовж останніх місяців помітно поліпшилися інфляційні та курсові очікування більшості респондентів (за винятком домогосподарств у травні-червні).
Важливим чинником стрімкішого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції були заходи НБУ. Серед них – утримання високої облікової ставки, підвищення вимог до обов’язкових резервів банків, а також заходи НБУ з фінансового моніторингу та валютного нагляду. Все це посприяло зростанню привабливості гривневих активів і стійкому поліпшенню ситуації на валютному ринку, зазначили в НБУ.
Ураховуючи ці та інші чинники, НБУ у липні суттєво поліпшив прогноз цінової динаміки. Наприкінці цього року інфляція очікується на рівні 10,6%, порівняно з 14,8% у попередньому макропрогнозі. Зниження інфляції триватиме й надалі: до 8,5% у 2024 році та до 6% – у 2025 році.
Облікова ставка
Усі члени КМП очікують подальшого зниження ставок, однак їхні думки щодо швидкості пом’якшення процентної політики суттєво різняться.
Сім учасників дискусії з 11 очікують зниження ставки до 18-19% наприкінці 2023 року. На їхню думку, ураховуючи очікуване зниження інфляції, такий рівень облікової ставки дасть змогу забезпечувати достатній захист гривневих заощаджень.
Два члени КМП бачать передумови для стрімкішого зниження облікової ставки. На їхню думку, дезінфляційний тренд є сталим, а спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість – високою, особливо враховуючи очікувані обсяги міжнародної допомоги в наступні роки.
Водночас два інші члени КМП очікують повільнішого пом’якшення процентної політики – до 20% на кінець цього року. Вони вважають, що збереження достатньої привабливості гривневих активів вимагає обережнішого підходу, тим більше з огляду на значну кількість ризиків, пов’язаних передусім із перебігом війни.
фото з відкритих джерел
