Інженер-конструктор і кандидат наук став командиром взводу ППО у 108-й бригаді
Дмитро «Хват»… Товариші назвали його так, тому що це псевдо співзвучне з прізвищем, а ще, кажуть, характер у їхнього командира хвацький: все, що розпочав, доводить до кінця.
У мирний час Дмитро закінчив Харківський авіаційний інститут. Почав трудову діяльність у КБ «Луч». Захистив кандидатську. Розробляв та успішно довів до виробництва певні елементи для комплексів «Стугна» та «Корсар». Нині Дмитро «де-юре» залишається директором приватного конструкторського бюро, що спеціалізується на енергетиці.
До лав територіальної борони приєднався з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Вивіз сім’ю з небезпечного району, і вже 26 лютого добровільно прибув до ТЦК. Йому відмовили, адже мав доволі специфічну військову спеціальність: технік авіаційних двигунів. Чекав на виклик. На початку літа 2022 року запропонували йти служити у 108 бригаду ТрО на посаду командира взводу, на що чоловік одразу ж погодився.
Що мотивувало? Каже, що не роздумував ні про що – була лише одне прагнення: захистити країну, свою родину. Така була обстановка, що потрібно було діяти, і тоді 42-літній «Хват» не сидів, склавши руки.
У взводі роботи виявилося дуже багато. Колектив підрозділу складається з людей різного фаху. Це й шахтарі, й електрики, й бухгалтера, й вчителі… Їх потрібно було згуртувати, навчити, мотивувати… Зрештою навіть добитися, аби усвідомили, що вони – ППО, захисники неба. Нині ці люди, які ще вчора працювали за напрямками, далекими від армії, професійні воїни. Вони знають та мужньо виконують свої службові обов’язки, каже «Хват». Зараз це – еліта, адже війна великою мірою стала протистоянням безпілотників.
-Бойова робота затягує і вимагає постійного вдосконалення, адже й ворог не стоїть на місці, й ми маємо постійно розвиватися та бути на крок попереду, – ділиться Дмитро. – Ця необхідність гуртує людей, породжує навіть гарний азарт: «Ми повинні бути кращими за москалів!».
На запитання, наскільки успішно вдається боротися з «шахедами», комвзвод відповідає, що це доволі копітка робота, яка вимагає злагодженості різних бойових фахівців. У бригаді ця система успішно працює. Загалом цілі ППО нелегкі. Зазвичай вони йдуть уночі – і одиночні, і групові. Від оперативності мобільних вогневих груп залежить левова частка успіху, тому ми постійно тренуємося, стараємось зменшувати час реагування на отримання цілевказівок. Головна задача: не допустити враження важливих об’єктів у смузі відповідальності нашої частини. Повітряні сили російських окупантів вже давно знають: «У нас працює ППО! Все, що летить буде піддане вогневому впливу». Ми ж намагаємося зробити так, щоб їхні повітряні засоби враження навіть не долітали до нашої смуги.
Серед чергових важливих кроків вдосконалення: збиття «шахедів» з реактивними двигунами. Тут стрілецька зброя малоефективна, тому триває набуття навичок бійців роботи з ПЗРК. З цією метою вже отримано відповідний навчальний стенд.
Що у майбутньому? Дмитро без вагань говорить, що бачить лише одне: перемогу над ненависними окупантами. Настрій бойовий: «На те я й «Хват», щоб доводити розпочату справу до завершення!».
Підтримуйте захисників України та приєднуйтеся до лав 108 бригади ТрО. Телефон нашого рекрутингового центру 0 800 337 803. Докладнішу інформацію можна почитати на сайті МО України «Будь собою», army.gov.ua.
