Історія першого післявоєнного пам’ятника у Дніпрі

Пам’ятник визволителю Дніпропетровська генерал-лейтенанту Юхиму Пушкіну став першим у місті пам’ятником воїнам, загиблим у Другій світовій війні. Розповідає портал “Дніпро Культура”.

Уперше питання про благоустрій могил та увічнення пам’яті воїнів, які загинули у боях з німецькою навалою, на засіданні облвиконкому обговорювалося 21 квітня 1944 року. Постанова з цього питання передбачала взяття на облік військових цвинтарів, братських та індивідуальних могил убитих радянських воїнів, занесення могил до спеціальної книги пам’яті, благоустрій місць поховань, встановлення пам’ятників на великих братських могилах, а на малих чи індивідуальних – «добре витесаних каменів чи чавунних дощок» із довговічними написами, зазначивши прізвища та звання похованих. Відповідальність було покладено на очільників міських і районних рад і комітетів КП(б)У.

На додаток до цієї постанови 8 травня облвиконком оголосив обласний «конкурс на створення проектів пам’ятників і монументів героям Великої Вітчизняної війни на місцях боїв із німецькими окупантами, на братських та індивідуальних могилах». Причому термін подання проектів був дуже коротким – до 20 травня 1944 року, тобто всього дванадцять днів. Зрозуміло, що цього було недостатньо для якісного проведення конкурсу. Та й постанову від 21 квітня важко було виконати з багатьох об’єктивних і суб’єктивних причин. Тому в наступні роки та десятиліття раз-по-раз виникала необхідність для прийняття на засіданнях облвиконкому нових постанов із цього ж питання. Проте маємо свідчення і про позитивні зрушення у даній справі у важкі роки післявоєнної відбудови.

Першим спорудженим у Дніпропетровську пам’ятником загиблим воїнам став пам’ятник Герою Радянського Союзу генерал-лейтенанту Юхиму Григоровичу Пушкіну. Така шана герою цілком справедлива. Досить почитати будь-яку працю про оборону і визволення Дніпропетровська та області від німецько-фашистських загарбників, аби зустріти в ній прізвище Ю.Г. Пушкіна, зрозуміти, які кровопролитні бої відбувались у нашому стратегічно важливому краї, та з’ясувати внесок воєначальника у перемогу над ворогом. Про Ю.Г. Пушкіна багато написано, матеріали про його життєвий і бойовий шлях зберігаються в Дніпропетровському національному історичному музеї. Тому наводимо тут лише короткі відомості про людину, ім’я якої відоме кожному мешканцеві нашого міста й області.

Юхим Григорович Пушкін народився 28 січня 1899 року в селі Крутець Саратовської губернії (Росія). В роки громадянської війни воював у лавах Червоної Армії, а після її закінчення обрав життєвий шлях військового. Був командиром кінного ескадрону. Але майбутнє армії було не за кіннотою, а за могутньою бронею танків. Юхим Григорович став танкістом і вже напередодні Другої світої війни був полковником. Зустрів ворога, стримуючи його натиск на західних рубежах країни. Як і інші патріоти своєї країни, пережив гіркоту відступу. У серпні 1944 року 8-ма танкова дивізія, якою він командував, прийняла на себе головний удар ворога, який прагнув якомога швидше захопити Дніпропетровськ, бо це відкривало йому, перш за все, шлях на Донбас. Саме за оборонні бої на підступах загарбника до Дніпропетровська Ю.Г. Пушкіну 9 листопада 1941 року було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу, як зазначено в Указі Президії Верховної Ради СРСР, «за зразкове і вміле керівництво, особисту мужність».

11 березня 1944 року на Миколаївщині, поблизу села Казанка, керуючи тривалим боєм проти танкових сил противника, Юхим Григорович загинув від осколка німецької авіабомби.

Поховали Ю.Г. Пушкіна на меморіальному кладовищі Дніпропетровська. У «Реєстрі пам’яток культури, старовини і Великої Вітчизняної війни всесоюзного і республіканського значення», затвердженому 17 лютого 1947 року у кількості 51 одиниця, під № 5 значиться на Жовтневій площі захоронення Ю.Г. Пушкіна, на якому у 1944 році встановлено дерев’яний пам’ятник із написом.

… У лютому 1945 року РНК УРСР ухвалила Постанову про увічнення пам’яті воїнів, які загинули у боях з німецько-фашистськими загарбниками. На її підставі на місцях були прийняті рішення про заходи з впорядкування могил, спорудження пам’ятників і виготовлення меморіальних дощок. Дніпропетровський облвиконком 29 квітня 1945 року ухвалив рішення «Про спорудження у Дніпропетровську пам’ятника Герою Радянського Союзу генерал-лейтенанту Пушкіну Ю.Г.». У рішенні говориться, що до 10 травня відповідальним особам належало визначити місце спорудження та укласти договір на проектування і виготовлення пам’ятника зі скульптором І.С. Знобою (до речі, нашим земляком – Г.Ш.). Проект він мав зробити до 15 липня, аби подати його на обговорення і затвердження облвиконкому. Облфінвідділ мав надати кошти у сумі 30 тисяч карбованців.

Місце для пам’ятника було обране гідне – на перехресті проспектів К. Маркса та Ю. Гагаріна. У 1946 році тут уже стояв на постаменті танк Т-34. У 1967 році пам’ятник-танк було реконструйовано. А короткий напис: «Юхиму Григоровичу Пушкіну» передбачає, що будь-які пояснення вже зайві.

Що ж стосується могили Героя, то вона впорядкована разом із іншими майже вісьмома десятками поховань 1917–1957 років за проектом скульптора Ю. Павлова та архітектора І. Мигая. Однотипні надмогильні плити на Жовтневій площі – це наше «Марсове поле», поле слави та доблесті борців за свободу рідної землі.