Клавдія Крещук: «На Дніпропетровщині громадська рада повинна виконувати свою роботу»

Одне з головних завдань громадської ради при Дніпропетровській  обласній державній адміністрації – контроль владного органу через співпрацю із департаментами та вивчення документів, які питання порушують члени громадської ради перед владою, як допомагають людям та скільки часу займає така робота – в ексклюзивному інтерв’ю «вістям» розповіла голова комітету з питань аграрної політики, землекористування, соціального розвитку села, розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та розвитку територіальних громад Клавдія Крещук.

Діалог із владою

– Клавдіє Василівно, розкажіть, будь ласка, чому вирішили займатися громадською діяльністю? Чим вона Вам близька?

– У мене великий досвід роботи в управлінській сфері, а також я деякий час очолювала профспілку працівників сфери підприємництва в нашому регіоні. Коли були вибори до громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації, мене на них делегувала наша профспілка.

– З яким бажанням Ви йшли до громадської ради?

– Під час голосування, коли обирали представників громадських організацій, особисто я голосувала за молодь, хотілося, щоб у раді було більше людей, які тільки починають свою діяльність. Мала бажання їх навчити. Демократія – це передусім закони, а не можливість робити, що заманеться. На початку роботи  громад­ської ради тривали часті перемовини із різними представниками громадськості стосовно діяльності та контролю ради. Ми розподілились на 11 комітетів.

– До якого комітету Ви увійшли?

– Я увійшла до складу комітету з питань розвитку місцевого само­врядування, ОТГ і земельних відносин. Він дуже об’ємний, до нього входять фактично всі комітети, які є в громадській раді. Ми одразу почали збирати інформацію про те, як будуються об’єкти, як просуваються справи щодо створення ОТГ, чи оформлена земля для зведення нових шкіл, садочків та амбулаторій. Ми дуже вдячні головам ОТГ і депутатам за розуміння і плідну співпрацю з цих питань. І хоч було важко, та ми впорались. Проте дехто розчарувався у громадській раді й пішов, а для декого така робота стала трампліном – зараз деякі члени ради працюють у Комітетах Верховної Ради.

– Як налагодили діалог із владою?

– Ми вибудували нашу діяльність так, що представники влади виконували свої дії, а громадська рада – власні напрацювання. У нас не виникало конфліктів, нам ніхто не пере­шкоджав. Спочатку траплялись певні непорозуміння із департаментами – наприклад, нам не надавали інформацію для моніторингу витрачених коштів. Та через спілкування вдалося налагодити діалог. Також при ОДА створено багато дорадчих органів, у тому числі до них увійшли і ті громадські організації, які не потрапили до ради, і нас залучили до цих дорадчих органів. Тож ми мали змогу отримувати ту ж інформацію, що і дорадчі органи.

Паспорт ­програми

– Із якими департаментами найчастіше доводилося співпрацювати?

– Питання розвитку місцевого самоврядування та створення ОТГ потребують комунікацій та співпраці майже з усіма департаментами, що є в облдержадміністрації. Це фінанси та економіка – перед тим, як створити громаду, департамент прораховує, настільки доцільно буде об’єднувати території та який бюджет вони матимуть у майбутньому. Також це охорона здоров’я – будуються та оновлюються багато амбулаторій, що теж потрібно контролювати. Ще співпрацювали із департаментом освіти і науки стосовно підбору спеціалістів для роботи в ресурсних кімнатах – надзвичайно важлива тема. Працювали із транспортниками щодо подорожчання проїзду та роботи міжміських перевізників, а також з обласним архівом.

– Які основні функції виконують члени громадської ради?

– Усі, хто був обраний до органу, повинні проводити моніторинг і здійснювати контроль за діяльністю ОДА. Облдержадміністрація витрачає кошти на заходи і програми, які затвердила рада. Наше завдання – моніторинг за цільовим використанням бюджетних коштів. Також як експерти намагаємося залучати членів тих громадських організацій, які не потрапили до ради, але вони надають допомогу, консультують щодо вирішення вузьких питань.

– Як відбувається цей процес?

– До кожного рішення обласної ради є паспорт бюджетної програми. Наприклад, у програмі зазначено, що слід провести певний захід, що для цього потрібно і скільки коштів буде витрачено. При кожному управлінні чи департаменті є тендерні комітети, тобто можна подивитись, як відбуваються торги, обирається переможець тощо.