Командир артилерії “Сержант” святкує день народження на фронті з мрією про перемогу
32-річний військовослужбовець на псевдо “Сержант”, родом з-під окупованого міста Лисичанська, що на Луганщині, мріє після війни оселитися в місті Тернополі, щоб відпочити і надихнутися після тривалих випробувань на фронті. А прибути туди планує разом із коханою дівчиною, з якою познайомився під час першої відпустки у місті Дніпро!
На даний момент командир гарматного розрахунку 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола нищить російських окупантів на фронті, де й відзначатиме черговий день народження.
Служить в українському війську артилерист із 2016 року. Тоді, маючи, як він каже, “елітну професію” шахтаря, підписав трирічний контракт замість строкової служби, потім другий, був інструктором самохідної артилерії на Львівщині. А з 2020-го – в протитанковому дивізіоні у тернопільській артбригаді, де після звільнення залишився до повномасштабного наступу росії, і, автоматично, дотепер.
– 24 лютого 2022 року я був на Львівщині, – пригадує початок війни кадровий військовослужбовець. – Якраз мав отримати документи про проходження служби в зоні АТО/ООС, але нас направили на Житомирщину. Бувало, спав на соснових гілках, прикрився спальником, а зранку сніг струшував. Дуже допомагали волонтери, привозили спальники, лопати, бензопили…
Та на цьому напрямку наші гармаші участі в активних бойових діях не брали, справжнє пекло почалося у квітні, коли передислокувалися під Гуляйполе, що в Пологівському районі Запорізької області. Там довелося в реальній бойовій обстановці зрозуміти логіку роботи рашистських дронів і як ефективно діяти за таких обставин. Влучними пострілами наші артилеристи відправили на “концерт Кобзона” не одного окупанта разом із технікою та озброєнням. І загарбники заклякли на місці.
Зараз “Сержант” – командир гармати у «важкій артилерії». Він уже знає фактично все про зброю ворога, особливо про дрони, як-от “Ланцети”, які можуть літати на значні відстані.
– Це ще гірше, ніж артобстріл, – пояснює він. – Збиваємо навіть із автоматів.
Тільки їхній підрозділ, за словами “Сержанта”, знищив понад 20 ворожих дронів! А один із бійців, професійний мисливець, який особливо влучно стріляє, так він ліквідував із десяток літальних апаратів, хоча й сам від БпЛА постраждав: уламок впав поруч…
З позитивного “Сержант” відзначив техніку, на якій працюють хлопці, мовляв “не радянська”. Залюбки розповів про їхнього “бойового коня” – гармату FH-70, здатну завдавати снарядами калібру 155 мм прицільних ударів по ворогові на відстані до 30 км, про різновиди боєприпасів, які вона посилає в бік загарбників, про знищену техніку, піхоту окупантів.
– Працює на гідравліці, тиха, швидка, точна, – хвалить свою “ефгашку” співрозмовник. – З нею можемо замінувати поле, дорогу, можемо і касетами стріляти: був випадок, що касетним снарядом спалили ворожий танк із боєкомплектом. Снаряди – різні, про все не можна розповідати, лише скажу, що ворога треба бити усіма можливими засобами і способами. Що ми й робимо.
Найбільше “Сержанта” вражає та мотивує підступність ворога.
– Ми – військові, воюємо проти військових. Це війна, — говорить гармаш. – Але вони б’ють по мирних: жінки, діти… Це дуже болісно.
Чи просто гетьманцям-артилеристам на війні? Складно. Але навіть за таких умов бліндажі в них теплі, є можливість прийняти душ…
– Зараз мороз підступає, а влітку спека доходила до 43 градусів, – згадує “Сержант”. – Шолом, бронежилет, і снаряди вагою до 50 кілограмів: тисячі таких перенесли за війну.
Для командира гармати контроль за процесом – це буденна робота. Він добре знає ворожі цілі.. Найбільшим викликом є САУ “Гіацинт” – їхня дальність стрільби перевищує можливості нашої артилерії, і щоб влучити, доводиться під’їжджати ближче, що створює додатковий ризик… Але хлопці справляються!
– Найкраще в нашій історії, це те, що ворога б’ємо твердо, – стверджує “Сержант”, – Яку б ціль нам не дали, усе знищуємо: швидко і точно.
Попри усю буремність війни, молодий воїн знайшов своє кохання. З дівчиною познайомилися випадково через соціальні мережі, вона родом з міста Дніпро, зараз живе в Австрії. Вперше зустрілися в її рідному місті, Військовослужбовець там провів свою першу відпустку, а наступна, вже спільна, була вже у місті Львові. Однак, після Перемоги постійно проживати хоче саме у місті Тернополі. Файне місто, каже, парки, озеро, молодіжна атмосферою. Сподівається, і дівчина буде не проти.
Незабаром у “Сержант” день народження. Про що мріє?
– Мрія незмінна і усім відома: Перемога над російськими окупантами та повернення до мирного життя. А з найближчого – мати можливість… скуштувати торт і від душі поспівати…
Для охочих долучитися до лав тернопільських гармашів у 44 ОАБр надають контактний номер телефону: +380984821003.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід”.
Фото Відділення комунікацій 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола та з відкритих джерел.
