Конституція України у часи незалежності
Починаючи з червня 1991 р., Конституційна комісія зайнялася розробленням проекту Основного Закону, що було складним і дуже відповідальним процесом, який тривав понад п’ять років. Поряд із розробленням нової Конституції України також вносилися зміни у чинну на той час Конституцію 1978 року.
У 1992 році відбулось усенародне обговорення проекту Конституції України і 26 жовтня 1993-го вироблено її остаточний варіант. У листопаді 1994 р., після дострокових президентських і парламентських виборів, було створено ще одну Конституційну комісію. Черговою віхою стало підписання 8 червня 1995-го Конституційного Договору між Президентом і Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.
Попри локальні успіхи, процес затягнувся. Україна була останньою із держав колишнього СРСР, яка не мала власної Конституції.
Ситуація загострилася наприкінці червня 1996-го. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Президент призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада прийняла Постанову «Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні». І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 – без будь-якої перерви.
О 9.18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову Конституцію.
Конституція 1996р. стала першою Конституцією незалежної України, закріпивши правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-та стаття Конституції, згідно з якого «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ».
Власне, конституційний процес не завершився прийняттям Конституції 28 червня 1996 р. Він триває весь час, поки існує держава і розвивається суспільство.
