Мешканка Дніпропетровщини на один день стала професійною моделлю

Напевно, кожна дівчина ще з дитинства мріє стати моделлю, вважаючи, що це – робота-мрія. Але, переконавшись на власному досвіді, хочу внести певні корективи щодо цього. Недавно мені випала нагода на один день стати професійною моделлю і пережити ті найяскравіші моменти, які спіткають їх на думку соціуму.

Благородна мета

6 травня у Кам’янському в одному з ресторанів міста відбувся благодійний показ, організатором якого стала стиліст-перукар Лоліта Манафова. Захід тривав за участі дизайнера нижньої білизни  Ірини Кісельової та дизайнера вечірніх суконь Анни Стецьки. Його мета – зібрати гроші для облаштування ігрової гірки в міському Будинку ­дитини. На щастя, знайшлися небайдужі люди, які взяли участь у цьому проекті. Зокрема, його спонсорами стали: вищезгадані Анна Стецька, Ірина Кісельова, а також Вікторія Подгорна та Анастасія Станченко – студія флористики «Бутон», астролог Анна Гаврик, шугарт-майстер, викладач власної студії  шугарінгу Ольга Тараксина, викладач перманентного макіяжу, косметолог і масажист Олена Чуприна, керівник страхової компанії «Глобус» Катерина Гашко, керівник Дому моди «Імперія» Ірина Коваленко. А допомагали створювати креативні образи Лоліті перукарі-стилісти Людмила Черняк та Яна Сепареко, візажисти Наталія Немченко та Яніна Берко. Алла Блотни­цька виготовила прикраси для зачісок зі  штучних квітів, каміння та бісеру. Ну і, звичайно, який же показ без красунь-моделей. Ними були: Анастасія Артеменко, Агнеса Пронько, Таміла Парфір’єва, Яро­слава Вечірко, Евеліна Князєва, Яна  Браковенко, Марина Ярко, Марина Гряненко, Яна Амінєва, Єлизавета Зборець, Єлизавета Підгурна, Міла Пономаренко. На запрошення моєї землячки – модельєра Анни Стецьки я також ­взяла участь у цьому показі як модель та  внесла свій посильний внесок у реалізацію даного проекту.

Важка робота

Я обіцяла один день із  життя моделей? То ж розпочну. 6 травня,  зранку я сіла в маршрутне таксі й поїхала до міста Кам’янське. По приїзді у салоні мене радо зустріла Лоліта. І відразу, не гаючи часу, мені почали робити макіяж. Я сиділа нерухомо, боячись зіпсувати його зайвим рухом. Далі, хвора, з температурою, терпляче чекала своєї черги  на зачіску. Згодом, коли усі моделі були готові, ми вирушили на сам показ. Цілий вечір повинні були вправно ходити на підборах та посміхатися публіці, незважаючи ні на що. І лише після цієї життєвої практики, відчувши усе на власному досвіді, я зрозуміла: настільки це важка робота – бути професійною моделлю. Але згадавши,  заради чого ми це робимо, відразу відкинула усі песимістичні думки і, зосередившись, знову й знову гарною й сміливою ходою демонст­рувала дефіле. Мені довелося представити два образи – вечірня сукня та спідня білизна.

Після показу Лоліта Манафова  поділилася власними враженнями і зазначила  у своєму інтерв’ю мені: «Захід відбувся просто на «ура». Я хвилювалася, щоб усе було, як належить. Щиро вдячна своїм партнерам за організацію та підтримку моєї ініціативи. Усім моделям показу – велике спасибі. Крім того, велику вдячність надсилаю своєму чоловікові – Олександрові Манафову. Адже саме він завжди підтримує мене у роботі. Він – найкращий…»

Завершуючи свою розповідь, хочу зазначити, що результатом нашої роботи стала  придбана гірка за 12 000 тис. грн. Тож тепер вона тішитиме малечу в Будинку дитини.

Анастасія Данилюк