Незаконні платіжки: як комунальники нав’язують українцям “тепло” за неіснуючі послуги
В умовах політичної та економічної напруги в Україні сфера житлово-комунальних послуг залишається одним із найболючіших питань для суспільства. Особливо гостро ця проблема постала для власників квартир з індивідуальним опаленням, яким комунальні підприємства почали виставляти рахунки за опалення місць загального користування.
Завдяки юридичному аналізу, проведеному юрисконсультом міжнародної виробничої компанії В’ячеславом Лісовським, стало відомо, що такі дії є незаконними та не мають жодних правових підстав. Пропонуємо розібратися, чому ж комунальні підприємства вдаються до подібних маніпуляцій і як захистити себе від свавілля.
Неіснуюча послуга: як комунальники користуються необізнаністю громадян
На початку року власники квартир, які перейшли на індивідуальне опалення, почали отримувати листи від тепломереж із вимогою укласти договір про надання послуг з опалення місць загального користування (МОП). Після цього без жодного укладеного договору, почали надходити щомісячні квитанції на оплату цієї “послуги”.
В’ячеслав Лісовський, проаналізувавши норми чинного законодавства, констатує, що це є спробою нав’язати населенню неіснуючі послуги та стягувати за них необґрунтовану плату. Він зауважує, що комунальники користуються низькою юридичною обізнаністю громадян та відсутністю доступу до оперативної правової допомоги.
Що говорить закон?
Юрист акцентує увагу на кількох важливих законодавчих актах, які регулюють сферу житлово-комунальних послуг.
- Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (від 24 червня 2004 року № 1875-IV). Згідно з ним, послуги поділяються на комунальні, серед яких є централізоване опалення.
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення…” (від 21 липня 2005 року № 630). Вона визначає, що централізоване опалення — це послуга, яка має забезпечувати нормативну температуру повітря саме в приміщеннях квартири (будинку), а не в місцях загального користування.
Також, пункт 12 цієї постанови чітко зазначає, що у випадку відсутності заходів з утеплення місць загального користування будинку, споживач не повинен платити за їх опалення.
Іншими словами, чинне законодавство не передбачає окремої послуги з централізованого опалення місць загального користування.
Договірні відносини: правова основа або примус?
Згідно зі статтею 19 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками ринку ЖКГ мають здійснюватись винятково на договірній основі. Таку ж норму містить стаття 11 Цивільного кодексу України. Відсутність договору означає відсутність правових підстав для вимоги оплати.
Таким чином, якщо договір не був укладений, тепломережа не має права вимагати гроші, надсилати квитанції чи вимагати стягнення заборгованості. Це прямо суперечить Конституції України, яка гарантує, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Підсумки та рекомендації
Дії комунальних підприємств, які нав’язують фіктивні послуги та виставляють рахунки за опалення МОП, є грубим порушенням законодавства. Це лише один із прикладів зловживань у сфері ЖКГ, серед яких:
- запровадження платних послуг без інформування населення;
- непрозоре формування тарифів;
- ігнорування обов’язку утеплювати місця загального користування.
Єдиним ефективним засобом захисту своїх прав у цій ситуації є звернення до суду. В’ячеслав Лісовський радить усім, хто зіткнувся з подібною проблемою, не зволікати й відстоювати свої законні інтереси.
Наразі залишається сподіватися, що профільні державні органи звернуться до цієї проблеми та усунуть прогалини в законодавстві, щоб покласти край свавіллю комунальників.
Матеріал підготовлено на основі публікації В’ячеслава Лісовського “Теплые отношения”, розміщеної на сайті pravo.ua.
фото з відкритих джерел
