Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Новомосковська об’єднана ДПІ інформує про організаційні питання, що стосуються порядку надання предметів прокату, оформлення видачі їх у прокат, розрахунків з наймачами, а також взаємовідносини сторін — наймача прокату, з однієї сторони, і наймодавця — суб’єкта господарювання, з другої сторони, регулюються Порядком № 46.

ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

Інструкцією № 8 при оформленні речей напрокат передбачено такі форми первинних документів:

№ та назва форми	Призначення
ПО-П1 «Замовлення- зобов’язання»	Заповнюється при видачі предметів прокату громадянину — наймачеві прокату і підписується наймачем і наймодавцем. Зазначена форма одночасно виконує функцію договору, тому крім традиційних реквізитів, характерних для будь-якого первинного документа (дата документа, термін прокату, найменування предметів, виданих напрокат, вартість отриманих предметів тощо), у цій формі містяться зобов’язання наймача про повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих предметів, умови повернення предметів, відповідальність за порушення строків прокату і несвоєчасну оплату послуг і оплату заборгованості та пені. Розмір пені встановлюється суб’єктом господарювання у відсотках від суми прострочення за кожний прострочений день, але не більше облікової ставки Нацбанку України. Також наймач ставить свій підпис про те, що він з порядком надання у тимчасове користування предметів і правилами їх технічної експлуатації ознайомлений. Заповнюється у двох примірниках. У першому примірнику представник наймодавця робить відмітки про оплату за продовження терміну прокату та доплату при несвоєчасному поверненні. При поверненні предмета прокату у формі робиться відповідна відмітка, де вказуються кількість одиниць повернутих предметів, їх загальна вартість. Якщо предмет повернуто в несправному стані, то вказуються номер і дата дефектного акта
ПО П2 «Квитанція»	Призначена для’прийняпя коштів від громадян плати за прокат, за продовження терміну прокату, пені за порушення договору прокату, оплати вартості неповернутих предметів прокату, ремонту (у разі встановлення несправності з вини наймача). Заповнюється форма П0-П2 у двох примірниках: перший залишається у суб’єкта господарювання, другий видається наймачеві

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Згідно з пп. 5.2.6 ПБО 7 предмети прокату як інші необоротні матеріальні активи у власника відносяться до основних засобів. Отже, при бухгалтерському обліку операцій з предметами прокату слід пам’ятати про особливості формування первісної вартості, нарахування зносу (амортизації), вибуття з різних причин (списання після закінчення терміну служби, списання технічно несправних предметів тощо). Відповідно до Інструкції № 291 витрати підприємства на придбання предметів прокату, як і решти інших необоротних активів, обліковуються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Згідно з цією Інструкцією облік наявності та руху цінностей, призначених для видачі напрокат, ведеться на субрахунку 116 «Предмети прокату». При цьому слід мати на увазі, що для цілей бухгалтерського обліку не має значення, перевищує чи ні вартість предметів прокату вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення малоцінних необоротних матеріальних активів.

Аналітичний облік предметів прокату, як і інших необоротних матеріальних активів, ведеться в розрізі кожного з предметів. Для більш повного забезпечення обліку та контролю за кожним окремим з предметів прокату доцільно використовувати субрахунки другого порядку: 1161 «Предмети прокату на складі», 1162 «Предмети прокату в користуванні у наймачів». Порядок нарахування амортизації предметів прокату, як і інших необоротних матеріальних активів, регулюється п. 27 ПБО 7. Згідно із зазначеним пунктом амортизація на предмети прокату нараховується із застосуванням таких методів:

• прямолінійного, за яким вартість предмета прокату ділиться на термін корисного використання (в роках) для визначення річної суми амортизації, а далі діленням на 12 визначається місячна сума;
• виробничого, згідно з яким вартість предметів прокату ділиться на передбачуваний обсяг послуг прокату від використання даного предмета прокату. Так визначається виробнича ставка амортизації. Такий розрахунок можна робити як у розрізі кожного інвентарного об’єкта (предмета прокату), так і в розрізі груп (наприклад, окремо пральні машини, меблі, відеоапаратура, комп’ютерна техніка тощо) або взагалі в цілому з предметів прокату. Множенням виробничої ставки амортизації на фактичний місячний обсяг послуг і визначається місячна сума амортизації. Обраний метод нарахування амортизації необхідно відобразити в наказі про облікову політику підприємства.

Для обліку нарахування зносу використовується субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», за Кт відображається його нарахування зносу (амортизації), за Дт — зменшення суми нарахованого зносу.

Для обліку доходу від надання послуг прокату використовується загальновідомий субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт (послуг)».

Для обліку розрахунків з наймачами з нарахованої та сплаченої пені, передбаченої договором прокату у випадках несвоєчасної сплати або несвоєчасного повернення предмета прокату, рекомендується застосовувати субрахунок 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки». Згідно із загальними вимогами дохід визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 ПБО 15). При наданні послуг прокату дохід визнається у момент нарахування, а за пенею — у момент її сплати.

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

Податок на додану вартість

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання, зокрема, товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, згідно зі ст. 186 цього Кодексу.

Під постачанням послуг відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачанням товарів відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу вважається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Таким чином, надання послуг з прокату товарів, місце постачання яких визначається на митній території України, відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ.

База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, який використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Зауважимо, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), З % річних та інфляційні, отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. Тобто суми пені, які надійшли за прострочення сплати за послуги прокату, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг вважається дата події, що відбулася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок в оплату товарів (послуг) при оплаті готівкою: дата оприбуткування коштів у касі або інкасації в банку (за відсутності каси);
• дата відвантаження товару при експорті — дата оформлення митної декларації, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (п. 187.1 ст. 187. Податкового кодексу).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

• придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
• придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
• отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
• ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу).

Отже, при придбанні/ввезенні платником ПДВ товарів для подальшого використання їх в операціях з надання послуг прокату платник включає суми ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної/митної декларації.

Податок на прибуток підприємств

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату, розрахованого у фінансовій звітності згідно з ПБО або МСФЗ, на податкові різниці (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу). При здійсненні операцій з предметами прокату слід мати на увазі, що можуть виникати податкові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів, до яких відносяться предмети прокату.

Зауважимо, що у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу йдеться про мінімально допустимі строки корисного використання — для предметів прокату (група 15) цей строк становить п’ять років.

Ці строки використовуються з урахуванням такого:

• у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта 03 в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації 03 та інших необоротних матеріальних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом;
• у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта 03 в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта 03, встановлені в бухгалтерському обліку.

Ліцензування

ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ПІДАКЦИЗНИМИ ТОВАРАМИ

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481.

ТОРГІВЛЯ СПИРТОМ

Статтею 14 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюється за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форм власності. Кабінет Міністрів України веде реєстр зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання зооветеринарного постачання.

Імпорт та експорт спирту коньячного і плодового здійснюються за наявності відповідних ліцензій суб’єктами господарювання, які забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного і плодового, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного і плодового, коньяку і алкогольних напоїв за коньячною технологією та мають ліцензії на виробництво спирту коньячного та/або плодового. Оптова торгівля спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракцій) і плодовим здійснюється суб’єктом господарювання на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією. Кабінет Міністрів України визначає порядок ведення реєстру зазначених суб’єктів господарювання.

Оптовий продаж спирту-сирцю виноградного і спирту-сирцю плодового здійснюється їх виробниками суб’єктам господарювання, які одержали ліцензію на виробництво спирту етилового ректифікованого виноградного або спирту етилового ректифікованого плодового.

Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій.

Статтею 14 цього Закону передбачено, що суб’єкти господарювання — виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам через державні підприємства (організації), спеціально уповноважені на це Кабінетом Міністрів України, які отримали ліцензію на право оптової торгівлі.

ТОРГІВЛЯ АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ ТА ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами у розмірі 500 000 грн.

Річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються ДФС України терміном на п’ять років, а плата за ліцензії зараховується до місцевих бюджетів.

Крім того, не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб’єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Суб’єкти господарювання первинного виноробства здійснюють поставку виноматеріалів суб’єктам господарювання вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.

ТОРГІВЛЯ ЧЕРЕЗ ФІЛІЮ

Відповідно до ст. 18 Закону № 481 у разі якщо суб’єкт господарювання здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії.

Додаток видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.

КОНТРОЛЬ ЗА СПЛАТОЮ РІЧНОЇ ПЛАТИ ЗА ЛІЦЕНЗІЇ

Згідно зі ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється ДФС України. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Такі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії має бути вказано підставу для відмови.

ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ЛІЦЕНЗІЇ

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

ПЕРЕОФОРМЛЕННЯ ЛІЦЕНЗІЇ

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

ДУБЛІКАТ ЛІЦЕНЗІЇ

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

За видачу дубліката ліцензії на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю або імпорт, або експорт справляється плата у розмірі 780 грн, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

ТОРГІВЛЯ БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ

Посадові особи і громадяни за порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до ст. 17 зазначеного Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій — 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн.

МІСЦЯ ЗБЕРІГАННЯ СПИРТУ, АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ І ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

Статтею 2 Закону № 481 встановлено, що внесення даних до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі — Єдиний реєстр) проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, коду ЄДРПОУ, для фізичних осіб — суб’єктів господарювання — прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Довідка про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається суб’єкту господарювання протягом п’яти календарних днів від дати подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Держбюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; для фізичних осіб — підприємців — прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб’єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Держбюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

ВИКЛЮЧЕННЯ МІСЦЬ ЗБЕРІГАННЯ

Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється контролюючим органом, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб’єкту господарювання відповідно до Закону № 481, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Контролюючий орган повинен надати суб’єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

ЗВІТНІСТЬ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДСТАВІ ОПТОВИХ ЛІЦЕНЗІЙ

Статтею 16 Закону № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Наказом № 49 затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення. Ці звіти подаються щомісяця протягом дії відповідної ліцензії, навіть якщо не здійснювався рух алкогольних напоїв та на залишках не було продукції.

Додаток 18

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження

платежів за призначенням

Новомосковська ОДПІ нагадує, що при сплаті платниками  податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється  з урахуванням  вимог наказу  Мінфіну  від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження  Порядку заповнення  документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами та доповненнями).

Окремо повідомляємо, що застосування коду виду сплати 140 «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску» буде можливим після затвердження  ДФС відповідного Порядку взаємодії структурних підрозділів органів ДФС у процесі визначення напряму сплати сум платниками, які мають податковий борг.

Звертаємо увагу платників на  недопущення випадків  неправильного заповнення реквізитів платіжного документа для оперативного надходження платежів за призначенням.

З наказом Міністерством фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» можна ознайомитись за посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15

Щодо рівномірності самостійної сплати податкових зобов’язань

Новомосковська ОДПІ нагадує, що згідно ст. 200¹.6 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.