Новомосковська об’єднана ДПІ інформує
Заробітна плата — це грошова винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 31 Закону про оплату праці).
Починаючи з 01.01.2017 р. розмір мінімальної заробітної плати працівника за повністю виконану норму праці не може бути менше 3 200 грн.
ВИПЛАТИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ ЗАРПЛАТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ
- Основна зарплата, зокрема винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками та посадовими окладами
- Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) за:
суміщення професій (посад);
виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
розширення зон обслуговування; інтенсивність праці;
класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
керівництво бригадою; високі досягнення в роботі;
виконання особливо важливої роботи на певний строк;
знання та використання в роботі іноземної мови;
допуск до державної таємниці;
дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь;
за роботу в святкові і вихідні дні тощо
- Премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди,
в тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер
- Винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи)
- Індексація
ВИПЛАТИ, ЩО НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ ЗАРПЛАТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ*
- Виплати, визначені частиною другою ст. 31 Закону про оплату праці:
доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
доплата за роботу у нічний час;
доплата за роботу в надурочний час;
виплати за роз’їзний характер роботи;
премїї до ювілейних і святкових дат
- Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати:
відпускні;
компенсація за невикористану відпустку;
лікарняні;
декретні
- Виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:
матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально- побутових питань);
сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору
- Інші виплати:
винагорода за ЦПД;
зарплата на роботі за внутрішнє сумісництво
*Такі виплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати.
ДОПЛАТА ДО МІНІМАЛЬНОГО РІВНЯ
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець повинен провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати.
Така доплата розраховується в кінці кожного місяця, коли відома сума заробітної плати за відпрацьований час, а виплачується одночасно із заробітної платою за другу половину місяця. Тому при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) розраховувати та виплачувати доплату до рівня мінімальної заробітної плати не потрібно.
У разі укладання з працівником трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, роботодавець розраховує і виплачує мінімальну заробітну плату пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу).
ЗВЕРНІТЬУВАГУ
Доплата до рівня мінімальної заробітної плати проводиться лише працівникам, які працюють за трудовим договором. За договорами цивільно-правового характеру така доплата не проводиться.
Слід зазначити, що час простою не з вини працівника оплачується відповідно до норм ст. 113 КЗпП не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), при цьому роботодавець не проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати.
ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Податок на доходи фізичних осіб
Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу визначено, що доходи платника податку у вигляді заробітної плати (інші прирівняні до неї згідно з законодавством виплати, компенсації та винагороди), нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового» договору (контракту) (далі — заробітна плата), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника і оподатковуються за основною ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, — 18 %.
Крім того, ст. 169 цього Кодексу передбачено право платників податку на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), яка надає змогу платникам податку на доходи фізичних осіб зменшити нарахований загальний місячний оподаткований дохід у вигляді заробітної плати. Сума ПСП, на яку зменшується заробітна плата, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (далі — ПМ), тобто протягом звітного податкового року розмір ПСП залишається незмінним.
Статтею 7 Закону про Держбюджет-2017 установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 р. становить 1 600,00 грн, отже, розмір «загальної» ПСП, на яку має право будь-який платник податку, становить 50 % ПМ — 800,00 грн (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу).
ПСП для багатодітних платників податку — 800,00 грн (пп. 169.1.2 зазначеного пункту).
Розмір підвищених ПСП:
150 % — 1 200,00 грн (пп. 169.1.3 цього пункту);
200 % – 1 600,00 грн (пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).
Граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, до якого може застосовуватись ПСП, — 2 240,00 грн (розмір ПМ х 1,4 та округлений до найближчих 10 грн), за виннятком особливостей, встановлених ст. 169 Податкового кодексу для багатодітних платників податку (пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті).
ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
У разі перевищення нарахованої місячної зарплати понад установлений Податковим кодексом розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.
Військовий збір
Крім податку на доходи фізичних осіб, Податковим кодексом передбачено тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України, справляння військового збору за ставкою 1,5 %, зокрема, з доходів у вигляді заробітної плати (п. 16ˡ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджетів здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу, тобто вони сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку та збору до бюджетів.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку та збору із заробітної плати платника податку до бюджетів є податковий агент – роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника.
Форма № 1ДФ
Варто також нагадати про подання у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Згідно з Довідником ознак доходів (додаток до Порядку № 4) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), зазначаються за ознакою «101».
У формі № 1ДФ також відображаються ознаки ПСП згідно з Довідником ознак ПСП, наведеним у додатку до Порядку № 4, — у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги», що заповнюється тільки фізичними особами, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).
Загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору в грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях та копійках), відображаються у рядку «Військовий збір» розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» форми № 1ДФ. При цьому відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Єдиний внесок
Крім виконання функції податкового агента при нарахуванні заробітної плати своїм працівникам, роботодавці незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску (п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).
Єдиний внесок для роботодавців — 22 % до бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць (з 01.01.2017 р. — 3 200,00 грн), за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22 %) застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина п’ята ст. 8 Закону про ЄСВ).
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату нарахування.
МАКСИМАЛЬНА ВЕЛИЧИНА БАЗИ НАРАХУВАННЯ ЄСВ
3 01.01.2017 р. —40 000 грн
3 01.05.2017 р. —42 100 грн
3 01.12.2017 р. —44 050 грн
Єдиний внесок нараховується на суми заробітної плати, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються згідно із законом або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
Частиною другою ст. 9 Закону про ЄСВ установлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із цим Законом нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою нарахування, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску — роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники єдиного внеску — роботодавці під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з виплатою зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, коли внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачено у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнано переплату єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважаються отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Періодом, за який платники єдиного внеску — роботодавці подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць. Звіт з ЄСВ роботодавцями подається згідно з Порядком № 435 за формою № Д4.
ВИМОГА ЩОДО НАРАХУВАННЯ ЄСВ З МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ
| Застосовується | Не застосовується |
| Якщо працівника прийнято з першого робочого дня та звільнено останнім робочим днем звітного місяця | До заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи (базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру) |
| Якщо працівник (за основним місцем роботи) працює на умовах неповного робочого часу | До заробітної плати (доходу) працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 % |
| Якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати* (база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати) | До заробітної плати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3 % |
| Для працівників, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) (оскільки це є основним місцем роботи) | До заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5 % (для працюючих інвалідів) |
| Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума зарплати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної зарплати | До працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО |
| Для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід) | Якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця |
| Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру | Якщо працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження заробітної плати (база нарахування ЄСВ відсутня) |
| Для працівників, які перебували у щорічних відпустках (на дітей, чорнобильських), у разі якщо фактична база нарахування ЄСВ менше мінімальної зарплати | Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується |
| Якщо сума допомоги по вагітності та пологах (відноситься до місяців, за які її нараховано) у якомусь місяці менше** | за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності) |
| У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи за умови відпрацювання ним усіх робочих днів звітного місяця за графіком роботи | Якщо нараховується заробітна плата зовнішньому суміснику (неосновне місце роботи) (ЄСВ нараховується на фактичний дохід) |
| Якщо працівник — інвалід, який працює у ФОП (ставка
ЄСВ — 22 %) |
|
| Якщо працівник частину місяця перебував у
відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку |
|
| Якщо у працівника протягом місяця були прогули | |
| Якщо працівник частину місяця хворів і не надав
роботодавцю лікарняний лист |
|
| Якщо працівник частину місяця хворів, а допомогу
по тимчасовій непрацездатності нараховано в розмірі 50 (60,70) % середньої заробітної плати |
|
*Крім відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО.
** Якщо листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами відкрито у минулому році, а дата його закриття припадає на поточний календарний рік, і періоди перебування на лікарняному по вагітності та пологах припадають на зміну розміру мінімальної зарплати, а базу нарахування ЄСВ суми допомоги по вагітності та пологах розраховано виходячи з розміру мінімальної зарплати, що діяв на дату нарахування таких сум, необхідно у місяці, у якому змінено розмір мінімальної зарплати, здійснити донарахування ЄСВ виходячи зі зміненого розміру мінімальної зарплати за місяці, за які нараховано суми допомоги по вагітності та пологах.
ДОДАТКОВА БАЗА НАРАХУВАННЯ У ЗВІТІ З ЄСВ
Особливі випадки застосування вимоги щодо сплати єдиного внеску з мінімальної зарплати:
- сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої у поточному місяці заробітної плати незалежно від її розміру (у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи);
- при оподаткуванні доходів внутрішніх сумісників, осіб, які отримують винагороди за договорами ЦПХ (до уваги береться загальна сума оподатковуваного доходу);
- якщо відпустка припадає на майбутній місяць і сума відпускних нараховується не за повний місяць та після відпустки працівнику нараховуватиметься заробітна плата, то в поточному місяці єдиний внесок нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо у наступному місяці загальний дохід (заробітна плата і сума відпускних) за місяць менше мінімальної зарплати, єдиний внесок розраховуватиметься виходячи із мінімальної заробітної плати;
- якщо у працівника початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу лікарняного у наступному місяці загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати.
На суму допомоги по вагітності та пологах за останній місяць, якщо ця її частина менше мінімальної зарплати, у місяці нарахування допомоги єдиний внесок нараховується на фактичну суму допомоги, адже остаточний дохід за останній місяць ще невідомо.
Норма частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41, 5,5 або 5,3 %. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітної плати, єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування.
Коригування додаткової бази нарахування в таблиці 6 Звіту за формою № Д4 (далі — форма № Д4) потрібно показувати у разі, якщо помилку допущено в місяцях починаючи з травня 2015 р. До цього місяця форма № Д4 не припускала зазначати додаткову базу і нарахований на неї єдиний внесок в таблиці 6. Тому виправлення додаткової бази нарахування до травня 2015 р. показуємо тільки в таблиці 1.
Таке можливо, якщо помилково визначено/не визначено суму додаткової бази нарахування. В такому випадку визначаємо додаткову базу нарахування за минулий звітний період та донараховуємо єдиний внесок. Коригування відображаємо в таблицях 1 і 6 форми № Д4.
Якщо у звітному місці виникає потреба нараховувати єдиний внесок з додаткової бази нарахування, стосовно працівника в таблиці 6 форми № Д4 заповнюватимуться два рядки:
- у першому рядку зазначається фактична база нарахування єдиного внеску;
- у другому рядку зазначається сума додаткової бази нарахування — різниця між фактичною базою нарахування єдиного внеску і розміром мінімальної заробітної плати. Наприклад, якщо працівник частину місяця у лютому був у відпустці без збереження заробітної плати, то у звітності за лютий буде заповнено два рядки: основна заробітна плата і додаткова база нарахування. Якщо ж працівник у лютому частину місяця хворів, то за цей місяць буде заповнено рядок з інформацією про основну заробітну плату, а суму додаткової бази нарахування буде відображено у наступному місяці.
Сума додаткової бази нарахування відображається в таблиці 6 з кодом категорії застрахованої особи, що й основна база нарахування. Але якщо йдеться, наприклад, про донарахування лише з лікарняних — «29», допомоги по вагітності та пологах — «42» тощо. Решта реквізитів заповнюється таким чином:
- реквізит 10 — завжди код типу нарахування «13»;
- реквізит 11 — місяць і рік, за який визначаємо суму додаткової бази нарахування;
- реквізит 15 — не заповнюється, якщо дані зазначено в рядку із основною базою оподаткування;
- реквізит 19 — сума додаткової бази нарахування;
- реквізит 21 — сума єдиного внеску, нарахована на суму додаткової бази нарахування;
- реквізит 22 — позначка «1» («так»).
Інші реквізити в цьому рядку — 13, 14, 16, 17, 18, 20 — не заповнюються.
У таблиці 1 форми № Д4 сума додаткової бази нарахування відображається в рядку 2.5 «Додаткова база нарахування єдиного внеску (22,0 %)», а сума нарахованого на неї єдиного внеску — у рядку 3.5 «На суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22,0 %)». До рядка 1 «Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, усього» сума додаткової бази нарахування не включається, оскільки не нараховується на користь працівників (табл.).
Таблиця
ВІДОБРАЖЕННЯ СУМ НАРАХОВАНОЇ ВИНЯТКОВО ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
| Таблиця 1 | Таблиця 6 |
| форми № Д4 | форми № Д4 |
| Занижено суму ЄСВ | |
| Заповнюємо рядки: | На застраховану особу заповнюється: |
| 4,4.1,4.1.1 (для травня — | у реквізиті 9 — код категорії |
| грудня 2015 року — 4.1.2,4.1.3 | застрахованої особи, що відповідає |
| та 4.1.8) — зазначаємо суму | доходу, щодо якого визначено додаткову |
| донарахованого ЄСВ; | базу нарахування; |
| 4.4 — зазначаємо суму | у реквізиті 10 — код типу нарахування |
| додаткової бази нарахування, | «2»*; |
| наякудонарахувалиССВ | у реквізитах 17 та 18 — сума доходу, на яку донараховано ЄСВ; у реквізиті 21 — сума донарахованого ЄСВ (для періодів починаючи з травня 2015 р.) |
| Завищено суму ЄСВ | |
| Заповнюємо рядки: | На застраховану особу заповнюється: |
| 5,5.1,5.1.1 (для травня — | у реквізиті 9 — код категорії |
| грудня 2015р. —5.1.2,5.1.3 | застрахованої особи, що відповідає |
| та 5.1.8) — зазначаємо суму | доходу, щодо якого визначено додаткову |
| надміру нарахованого ЄСВ; | базу; |
| 5.4 — зазначаємо суму доходу, | у реквізиті 10 — код типу |
Код типу нарахування «13» застосовується тільки в звітному місяці за звітний період. У разі донарахування сум до мінімальної заробітної плати за минулий період донарахування відображається з кодом типу нарахування «2».
У таблиці 1 обов’язково зазначається зміст помилки (донарахування сум до мінімальної заробітної плати).
