Новомосковська об’єднана ДПІ інформує
Наказом № 276, який набрав чинності 01.03.2017 р„ форму податкової накладної та її додатків (у тому числі форму розрахунку коригування), затверджених наказом № 1307, викладено в новій редакції. При цьому загалом змін зазнав лише розділ Б табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування.
Так, відповідно до вимог пп. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП) є обов’язковими реквізитами податкової накладної.
З метою реалізації наведеної норми Кодексу розділ Б табличної частини податкової накладної доповнено новими графами 3.2 «Ознака імпортованого товару» та 3.3 «Код послуги згідно з ДКПП» (відповідно графи 4.2 та 4.3 розрахунку коригування).
Крім того, з метою реалізації ст. 16ˡ Закону № 1877 щодо надання сільськогосподарським товаровиробникам бюджетної дотації цей розділ податкової накладної також доповнено новою графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» (відповідно графа 13 додатка до податкової накладної та графа 14 розрахунку коригування).
Особливості заповнення зазначених граф розглянемо нижче.
ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ
Змінено порядок заповнення другої частини (після знака дробу) порядкового номера податкової накладної. Відтепер платники ПДВ, включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16ˡ.3 ст. 16ˡ Закону № 1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2» (п. 6 Порядку).
У разі складання оператором для інвестора в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції податкової накладної відповідно до пп. «а» п. 337.4 ст. 337 розділу XVIII Податкового кодексу такий оператор, як і раніше, у другій частині порядкового номера такої податкової накладної зазначає код «5».
Також змінами передбачено уніфікацію з правилами, визначеними п. 11 Порядку для складання податкової накладної у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, правил складання податкової накладної у разі здійснення окремих операцій з товарами/послугами, придбаними або виготовленими до 01.07.2015 р., під час придбання або виготовлення яких суми податку було включено до складу податкового кредиту та за якими не було нараховано податкові зобов’язання, а саме у разі:
- здійснення операцій з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання;
- використання товарів/послуг в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування;
- використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
- визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Зокрема, в таких податкових накладних відтепер у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000» (на відміну від умовного ІПН «400000000000», що було передбачено п. 12 Порядку до внесення змін наказом № 276).
Таким чином, відповідно до Порядку з урахуванням внесених зазначеним наказом змін:
- умовний ІПН «400000000000» проставляється у випадку складання податкової накладної за операціями з:
———————————————————————————————————————
ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
———————————————————————————————————————
переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;
———————————————————————————————————————
постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку;
———————————————————————————————————————
- умовний ІПН «600000000000» проставляється у випадку складання податкової накладної у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, в тому числі у разі здійснення операцій з товарами/послугами, придбаними або виготовленими до 01.07.2015 р., під час придбання або виготовлення яких суми податку було включено до складу податкового кредиту та за якими не було нараховано податкові зобов’язання, а саме у разі:
———————————————————————————————————————
здійснення операцій з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання;
———————————————————————————————————————
використання товарів/послуг в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування;
———————————————————————————————————————
використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
——————————————————————————————————————–
визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
———————————————————————————————————————
Також порядок складання податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу; перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, передбачений п. 15 Порядку, приведено у відповідність із вимогами п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, згідно з яким платники податку у разі здійснення постачання таких товарів/послуг можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Враховуючи наведене, Порядком запроваджено єдиний тип причини (15 — складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання) відповідно до п. 8 Порядку, що зазначається у верхній лівій частині таких податкових накладних, на відміну від трьох типів (15 — 17), які було передбачено цим Порядком до внесення змін наказом № 276. Таким чином, типи причин 16 та 17 із п. 8 Порядку виключено.
У зв’язку з наданням Податковим кодексом права на складання вказаних зведених податкових накладних пп. 1 п. 16 Порядку передбачено, що у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної крім номенклатури товарів/послуг також зазначається: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».
Далі розглянемо особливості заповнення графи 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» та нових граф 3.2 «Ознака імпортованого товару» та 3.3 «Код послуги згідно з ДКПП» податкової накладної.
У разі постачання товару обов’язковою для заповнення є графа 3.1 податкової накладної, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД, як і раніше, зазначається суцільним порядком без будь- яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Слід звернути увагу, що УКТ ЗЕД не містить вичерпного переліку товарів, які, зокрема, постачаються на митній території України. З метою врегулювання цього питання у Порядку передбачено норму, відповідно до якої Державна фіскальна служба визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до ст. 201 Податкового кодексу (пп. 2 п. 16 Порядку).
У разі постачання послуги обов’язковою для заповнення є графа 3.3 податкової накладної, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається відповідно до Митного тарифу України на рівні:
- позиції (чотири перші цифри коду);
- підпозиції (шість перших цифр);
- категорії (вісім перших цифр);
- підкатегорії (10 цифр коду).
Платники податку у випадку постачання підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України, зазначають повний код товару згідно з УКТ ЗЕД (10 цифр коду).
При цьому у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «X».
Щодо особливостей заповнення графи 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» слід зазначити таке.
До графи 11 вносяться дані щодо коду виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника відповідно до підпунктів 16ˡ.3.1 — 16ˡ.3.16 п. 16ˡ.З ст. 16ˡ Закону № 1877, за результатами якої виготовлено товар, що постачається, у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716, такі коди відповідно тотожні підпунктам: 16ˡ.3.1, 16ˡ.3.2, 16ˡ.З.З, 16ˡ.3.4, 16ˡ.3.5, 16ˡ.З.6, 16ˡ.3.7, 16ˡ.3.8, 16ˡ.3.9, 16ˡ.3.10, 16ˡ.3.11, 16ˡ.3.12, 16ˡ.3.13, 16ˡ.3.14, 16ˡ.3.15, 16ˡ.3.16 п. 16ˡ.З ст. 16ˡ цього Закону.
——————————————————————————————————————————-
Підпункти п.16ˡ.3 Види діяльності, передбачені відповідним Код виду
ст.16ˡ Закону №1788, підпунктом, які дають право на одержання діяльності, що
які передбачають бюджетної дотації зазначається у
види діяльності графі 11 податкової
накладної
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.1 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів 701
і бульбоплодів 01.13 КВЕД у частині:
вирощування листкових і стеблових овочів, таких як:
артишоки; аспарагус; капуста; цвітна капуста та броколі;
салат-латук і цикорій; шпинат;
вирощування баштанних культур, таких як:
огірки та корнішони; баклажани; помідори; кавуни;
мускусні дині; інші види баштанних культур (кабачки,
гарбузи столові тощо);
вирощування коренеплідних, цибулинних і бульбоплідних
овочів, таких як: морква; турнепс; часник; цибуля (у тому
числі шалот); цибуля-порей та інші види цибулинних;
інші коренеплідні, цибулинні та бульбоплідні овочі
(буряк столовий тощо);
вирощування грибів і трюфелів; вирощування цукрового
буряку;
вирощування інших овочів;
вирощування коренеплідних і бульбоплідних культур,
таких як: картопля; солодка картопля; маніок; ямс;
інші коренеплідні та бульбоплідні культури
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.2 Вирощування винограду 01.21 КВЕД у частині: 702
вирощування винограду для виробництва вина та
винограду столових сортів на виноградниках
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.3 Вирощування зерняткових і кісточкових 703
фруктів 01.24 КВЕД у частині: вирощування
зерняткових і кісточкових фруктів: яблук;
абрикосів; вишень і черешень; персиків і
нектаринів; груш і айви; слив і терну; інших
видів зерняткових і кісточкових фруктів
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.4 Вирощування ягід, горіхів та інших фруктів 704
01.25 КВЕД у частині:
вирощування ягід: чорниці; смородини;
аґрусу; ківі; малини; суниці та полуниці; інших
видів ягід;
вирощування їстівних горіхів: мигдалю; кеш’ю;
каштанів; фундука (ліщини); фісташок;
волоських горіхів; інших видів їстівних горіхів
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.5 Розведення великої рогатої худоби молочних 705
порід 01.41 КВЕД у частині: вирощування та
розведення великої рогатої худоби молочних
порід; одержування сирого молока корів, у
тому числі м’ясних порід, і буйволиць
16ˡ.3.6 Розведення іншої великої рогатої худоби та 706
буйволів 01.42 КВЕД у частині: вирощування
та розведення великої рогатої худоби та буйволів
для одержування м’яса;
одержування сперми бугаїв для запліднення
16ˡ.3.7 Розведення коней та інших тварин родини 707
конячих 01.43 КВЕД у частині: вирощування та
розведення коней, віслюків, мулів і лошаків;
одержування сирого молока кобил і ослиць
16ˡ.3.8 Розведення овець і кіз 01.45 КВЕД у частині: 708
вирощування та розведення овець і кіз;
одержування сирого молока овець і кіз;
одержування вовни овець і кіз
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.9 Розведення свиней 01.46 КВЕД у частині: 709
відтворювання поголів’я свиней;
вирощування свиней;
одержування сперми кнурів
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.10 Розведення свійської птиці 01.47 КВЕД у частині: 710
розведення та вирощування свійської птиці
(курей, індиків, качок, гусей, цесарок);
одержування яєць свійської птиці;
діяльності інкубаторних станцій з вирощування
свійської птиці
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.11 Розведення інших тварин 01.49 КВЕД у частині: 711
вирощування та розведення напівсвійських та інших
тварин:
страусів;
інших видів птиці, наприклад, перепелів;
комах;
кролів та інших хутрових тварин з цінним хутром;
одержування шкур хутрових сільськогосподарських
тварин, шкіри плазунів і птахів у результаті
діяльності з їх розведення на фермах;
діяльності ферм із розведення хробаків,
равликів, молюсків тощо; розведення шовкопряда,
одержування коконів шовкопряда; бджільництва,
одержування меду та бджолиного воску
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.12 Вирощування тютюну 01.15 КВЕД у частині: 712
вирощування тютюну і махорки (крім первинного
оброблення листя тютюну — сушіння, сортування тощо)
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.13 Виробництво м’яса 10.11 КВЕД у частині: 713
забою худоби, оброблення та фасування м’яса:
яловичини, свинини, баранини, кролятини,
верблюжатини тощо;
виробництва свіжого, охолодженого або
замороженого м’яса в тушах;
виробництва свіжого, охолодженого або
замороженого м’яса у відрубах;
одержування щипаної вовни;
одержування щетини свиней
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.14 Виробництво м’яса свійської птиці 10.12 КВЕД 714
у частині:
забою, оброблення та фасування м’яса свійської птиці;
виробництва свіжого, охолодженого або
замороженого м’яса (тушки та окремі частини
тушок)
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.15 Перероблення молока, виробництво масла та 715
сиру 10.51 КВЕД у частині:
виробництва незбираного молока визначеної
жирності, пастеризованого, стерилізованого,
гомогенізованого, топленого;
виробництва напоїв на основі молока (кефіру,
ряжанки тощо);
виробництва вершків з незбираного молока,
пастеризованого, стерилізованого та гомогенізованого;
виробництва сметани
———————————————————————————————————————
16ˡ.3.16 Виробництво інших харчових продуктів 10.80 КВЕД 716
у частині:
виробництва яєчних продуктів, яєчного альбуміну,
яєчного порошку
———————————————————————————————————————
Графа 11 заповнюється винятково платниками ПДВ — сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16ˡ.З ст. 16ˡ Закону № 1877 (податкові накладні, в яких у другій частині порядкового номера зазначено код «2» відповідно до п. 6 Порядку).
При цьому в податкових накладних, складених у разі:
- нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу (особливості заповнення яких викладено у п. 11 Порядку), — графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються;
- постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (особливості заповнення яких викладено у п. 15 Порядку), — графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 не заповнюються.
Усе вищезазначене стосується і порядку заповнення розрахунку коригування, оскільки відповідно до п. 25 Порядку показники у графах 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5, 6, 8, 9, 11 — 14 розрахунку коригування заповнюються в аналогічному порядку, передбаченому для податкових накладних.
ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ У ЗВІТІ З ЄСВ
Згідно із ст. 1 Закону про оплату праці заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 3ˡ цього Закону розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто якщо працівником виконано місячну норму праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Якщо розмір зарплати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної зарплати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
Частиною другою ст. 3ˡ Закону про оплату праці визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру: доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Усі інші складові заробітної плати, які не перелічені в цій частині, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.
ПОНЯТТЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Зауважимо, що фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.
Таке господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа — підприємець. Господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі статуту.
При цьому якщо фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, то воно має статус сімейного фермерського господарства за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до ст. З Сімейного кодексу.
А якщо фермерське господарство не має статусу юридичної особи, тобто організовується на основі діяльності фізичної особи — підприємця, то воно має статус сімейного фермерського господарства за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа — підприємець та члени її сім’ї.
Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї.
Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян відповідно до ст. 27 Закону № 973 (за трудовим договором (контрактом)) може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок (ст. 1 цього Закону).
Статтями 3 та 4 зазначеного Закону надано визначення голови та членів фермерського господарства.
ДОБРОВІЛЬНА УЧАСТЬ
Членів фермерського господарства (далі — фермери) не віднесено до переліку платників єдиного внеску, визначеного частиною першою ст. 4 Закону про ЄСВ. Водночас вони мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина перша ст. 10 цього Закону).
Зазначені особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ
Особи, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Отже, фермерське господарство є платником та страхувальником для осіб, які працюють у ньому на зазначених умовах.
Єдиний внесок за найманих працівників сплачується страхувальниками на умовах і в порядку, визначених Законом про ЄСВ.
СУМА ЄСВ
Для фермерів єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 % суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2017 р. — 704 грн). Єдиний внесок зазначені особи сплачують щомісяця в розмірі, встановленому в договорі про добровільну участь, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, за який він сплачується.
МАКСИМАЛЬНА ВЕЛИЧИНА БАЗИ НАРАХУВАННЯ ЄСВ
з 01.01.2017 р. —40000 грн
з 01,05.2017 р. —42 100 грн
3 01.12.2017 р. — 44050 грн
МАКСИМАЛЬНА СУМА ЄСВ
з 01.01.2017 р. — 8800 грн
з 01.05.2017 р. —9262 грн
з 01.12.2017 р. —9691 грн
Звіт з ЄСВ
Фермери формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору. Звітним періодом є тривалість дії договору. Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 435.
Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання цього звіту (пп. З п. 2 розділу V Інструкції № 449).
Таким чином, голова фермерського господарства не має права на добровільну сплату єдиного внеску. Право на добровільну участь мають лише члени фермерського господарства. В такому разі якщо фермерське господарство є юридичною особою (голова є засновником) без найманих працівників, то він має право на нарахування єдиного внеску (на свою заробітну плату) задля зарахування періоду до страхового стажу. Якщо голова є фізичною особою — підприємцем, то він зобов’язаний сплачувати єдиний внесок.
