Новомосковська об’єднана ДПІ інформує
Благодійна діяльність визначається як добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 частини першої ст. 1 цього Закону).
Благодійник — дієздатна фізична або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 бенефіціар — набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.
Отже, суб’єктами благодійної діяльності можуть бути:
- благодійник (хто надає пожертву);
- бенефіціар (хто отримує пожертву).
ПОРЯДОК НАДАННЯ
Відповідно до ст. З Закону № 1934 Міноборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, до складу яких входять з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації. Тобто Міноборони України, військові частини є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій (далі — Реєстр).
При наданні благодійної допомоги армії слід розуміти, що вона надається конкретній організації (військовій частині тощо), яка є окремою юридичною особою.
Підприємство може надати благодійну допомогу безпосередньо кожній окремій військовій організації (наприклад, військовій частині) у разі, якщо така організація зареєстрована як неприбуткова.
Якщо військову організацію не включено до Реєстру, то, враховуючи норми Закону № 5073, підприємство не може надати їй таку допомогу напряму, а лише через благодійну організацію, оскільки відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 зазначеного Закону бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом. Причому в документах, якими оформлятиметься надання благодійної допомоги, має бути зазначена мета: сприяння обороноздатності тощо.
Поняття «армія» включає всі військові формування, наприклад, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну прикордонну службу України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України тощо. Водночас діяльність кожної з цих структур регламентується окремими законодавчими актами, які в цій статті не аналізуються. Тому якщо підприємство плануватиме надавати благодійні пожертви на користь інших військових формувань, слід керуватися нормативними документами, які регламентують їх діяльність, тому що можливі особливості отримання благодійних пожертв.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1934 фінансування Збройних Сил України може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Це означає, що армія може прийняти благодійну допомогу від підприємства за умови, що така допомога надається згідно з Порядком № 339, яким установлено такі особливості.
Отримувати кошти благодійних пожертв можна тільки на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Інформація про реквізити таких рахунків розміщується військовими організаціями на власних офіційних веб-сайтах або письмово повідомляється підприємству, яке бажає допомогти. Для організації збору благодійних пожертв Міноборони України може залучати благодійні організації шляхом укладання договору про співпрацю. Тобто підприємство-благодійник може надавати допомогу армії не обов’язково напряму, а й через благодійну організацію. При цьому слід враховувати вимоги ст. 7 Закону № 5073. Наприклад, від імені благодійної організації безпосередньо збором пожертв можуть займатися особи (юридичні чи фізичні), які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності керівника благодійної організації. Це можуть бути також особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від власного імені, але на користь благодійної організації. Вони повинні мати контракт про благодійну діяльність з такою благодійною організацією.
Пунктом 8 Порядку № 339 передбачено можливість благодійних пожертв і в натуральній формі. Причому Порядком не встановлено особливих вимог до первинних документів, якими оформляється така пожертва. Це означає, що оформляти слід у загальному порядку, прийнятому для документального оформлення відповідних операцій. Наприклад, якщо передаються запаси (товари, продукція тощо — те, що раніше називали товарно-матеріальними цінностями), їх оформляють накладними (приміром, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, типовою формою № М-11), ТТН тощо. Якщо передаються об’єкти основних засобів, складається акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1).
ПУБЛІЧНИЙ ЗБІР ПОЖЕРТВ
Підприємство, яке бажає надати армії благодійні пожертви, може зіткнутися з варіантом публічного збору благодійних пожертв. Із проханням пожертвувати на армію до підприємства можуть звернутися фактично будь-які юридичні та/ або фізичні особи. Займатися публічним збором пожертв можуть не тільки благодійні організації, а й будь-які комерційні підприємства, організації. Публічний збір пожертв є одним із видів благодійної діяльності.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону № 5073 публічним збором благодійних пожертв визнається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема, з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, у тому числі благодійного телекомунікаційного повідомлення, для досягнення цілей, визначених цим Законом.
Такий збір пожертв може здійснюватися:
- особами, які діють від імені благодійної організації (в них повинна бути нотаріально посвідчена довіреність керівника благодійної організації) або від власного імені на користь благодійної організації (у цьому разі має бути контракт про благодійну діяльність з благодійною організацією);
- особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь Міноборони України (повинен бути договір про благодійну діяльність, укладений з цим Міністерством; інформація про всі укладені договори оприлюднюється на офіційному веб-сайті вищезазначеного Міністерства);
- уповноваженими посадовими особами Міноборони України з використанням засобів масової інформації.
Як зазначено в п. 5 Порядку № 451, збір пожертв може здійснюватися готівкою в опломбовані або опечатані благодійною організацією скриньки. Проте така операція не може бути підтверджена документально. Тому підприємство-благодійник не може скористатися таким способом надання допомоги, оскільки витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку.
Збір благодійних пожертв може здійснюватися з використанням рухомого (мобільного) зв’язку (п. 8 Порядку № 451, статті 7 та 7¹ Закону № 5073). У такому разі між Міноборони України та оператором телекомунікацій укладається договір про благодійну діяльність. Повідомлення про проведення такої акції цим Міністерством розміщується у ЗМІ. На сьогодні таких договорів немає, а отже, здійснити передачу благодійних пожертв через мобільного оператора неможливо.
Бухгалтерський облік
Витрати, пов’язані з благодійною діяльністю, в бухобліку підприємства благодійника відображаються на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (табл.).
| №
з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський
облік |
Сума, | |
| Дебет | Кредит | грн | ||
| 1 | Перераховано грошові кошти як благодійну пожертву на відкритий в Казначействі спеціальний реєстраційний рахунок військової організації | 949 | 311 | 50 000 |
| 2 | Придбано бронежилети для передачі військовій організації | 281 | 631 | 100 000 |
| 3 | Сплачено за придбані бронежилети | 631 | 311 | 100 000 |
| 4 | Передано бронежилети військовій організації | 949 | 281 | 100 000 |
ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК
Податок на прибуток підприємств
У податковому обліку об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу). Причому в .зазначеному підпункті наведено критерії, при виконанні яких платники податку можуть не здійснювати коригування фінрезультату до оподаткування.
У фінансовій звітності фінрезультат враховує зменшення на суму витрат, пов’язаних з благодійною діяльністю. Тому ті платники податку, які не застосовують коригування фінрезультату на різниці, беруть саме такий фінрезультат для розрахунку податку на прибуток.
Тим платникам податку на прибуток, які здійснюють коригування на різниці, слід враховувати норму пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу: фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів, вартість товарів (робіт, послуг), перерахованих (переданих) протягом звітного періоду неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування (передачі) (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика згідно із законом), у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас відповідно до п. 33 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, зазначені коригування не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту:
- касок;
- бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів;
- технічних засобів спостереження;
- лікарських засобів та медичних виробів;
- засобів особистої гігієни;
- продуктів харчування;
- предметів речового забезпечення;
- інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за Переліком № 758, які добровільно перераховані (передані) для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції:
Збройним Силам України;
Національній гвардії України;
Службі безпеки України;
Службі зовнішньої розвідки України;
Державній прикордонній службі України;
Міністерству внутрішніх справ України;
Управлінню державної охорони України;
Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;
іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів держбюджету.
У разі надання пожертви всім іншим особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу, крім осіб, зазначених у пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, фінрезультат збільшується на всю суму наданої пожертви (пп. 140.5.10 цього пункту).
Податок на додану вартість
Безоплатна передача товарів/послуг.
Відповідно до ст. 186 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання (у тому числі безоплатного) товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України (п. 185.1 ст. 185 Кодексу).
При цьому згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Крім того, постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).
Водночас п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).
Отже, операції платника податку з безоплатної передачі товарів є об’єктом оподаткування ПДВ, які оподатковуються у загальновстановленому порядку.
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при безоплатній передачі товарів є момент їх відвантаження, послуг — момент підписання документа (акта), що підтверджує факт їх надання (пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу).
У ДЕНЬ ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЛАТНИК ПОДАТКУ МАЄ СКЛАСТИ ДВІ ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ:
- першу — виходячи з ціни постачання
- другу — на суму перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової вартості над фактичною ціною із зазначенням типу причин «15». У графі 2 розділу Б такої податкової накладної «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання» (пп. 1 п. 16 Порядку № 1307)
За бажанням платника суми податку, які мають бути відображені у другій податковій накладній, можуть бути включені ним до зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.
При цьому при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів/послуг податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу додатково не нараховуються.
Звільнення від оподаткування. Оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги здійснюється у порядку, визначеному пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу.
Відповідно до цієї норми Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ:
- операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства;
- операції з надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
У такому випадку під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
Згідно з визначенням, наведеним в Законі № 5073, благодійна організація — це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або кількох сферах, визначених Законом, як основну мету його діяльності.
Таким чином, пільговий режим оподаткування відповідно до пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу поширюється на операції з надання благодійної допомоги, яка надається у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами — її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст. З Закону № 5073.
Також слід зазначити, що на товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, установленими вищезазначеною статтею, поширюються правила маркування. Так, товари, призначені для благодійності, підлягають обов’язковому маркуванню шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або зовнішню/внутрішню упаковку товару, щоб напис було чітко видно. Відповідальність за маркування «благодійних» товарів покладається на підприємства і організації, які надають таку допомогу.
Отже, операції з безоплатного постачання товарів/послуг набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу у разі дотримання умов, передбачених цим підпунктом та Законом № 5073.
На всі звільнені від оподаткування операції платник податку складає податкові накладні. У графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини такої накладної проставляється позначка «Без ПДВ» (п. 17 Порядку № 1307).
У рядку IX розділу А табличної частини податкової накладної зазначається загальний обсяг постачання товарів/послуг, рядки І — VIII та рядок X розділу А не заповнюються.
До розділу Б табличної частини податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема:
- до графи 8-у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, зазначається код ставки 903;
- до графи 9 — код пільги згідно з довідниками податкових пільг, затвердженими ДФС станом на дату складання податкової накладної;
- до графи 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
У разі якщо отримувач допомоги — неплатник ПДВ, то податкова накладна складається з типом причини «02», у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (пункти 8 та 12 Порядку № 1307).
У декларації з ПДВ обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, відображаються у рядку 5 розділу І «Податкові зобов’язання» декларації. При цьому для платників податку, які заповнюють рядок 5 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ, обов’язковим є подання додатка 6 до декларації. Зазначений додаток заповнюється у розрізі операцій, зокрема, звільнених від оподаткування ПДВ у частині «Операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Податкового кодексу, підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу, міжнародні договори (угоди))» таблиці 1 додатка (Д6).
Слід зазначити, що згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, у звільнених операціях (пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу). При цьому база оподаткування визначається відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу.
У зведених податкових накладних, складених у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, в графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (ПІБ), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається тип причини «09» (п. 11 Порядку № 1307).
ПРОДУКЦІЯ ОБОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Згідно з п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема, продукції оборонного призначення, визначеної такою відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 464, що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:
- 3601, 3602, 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях);
- 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);
- 8702 — 8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);
- 8710 00 00 00;
- 8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);
- 8804 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);
- групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);
- групи 93, крім включених до товарних позицій 9303 — 9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303 – 9304), 9306 90 90 00 та 9307. Таким чином, пільговий режим оподаткування ПДВ поширюється на операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення (у тому числі виробленої на митній території України), визначеної такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 464, та/або комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва зазначеної продукції, за умови, що така продукція та/або комплектуючі вироби:
- класифікуються за УКТ ЗЕД та відповідають групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТ ЗЕД, визначеним у п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу;
- постачаються винятково для цілей АТО.
Тобто якщо продукція оборонного призначення (у тому числі вироблена на митній території України), визначена такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 464, та/або комплектуючі вироби, які використовуються для виробництва зазначеної продукції, відповідають іншим групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТ ЗЕД, ніж ті, що визначені у п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, то операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України такої продукції та/або комплектуючих виробів підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.
Аналогічно, якщо платник податку здійснює постачання продукції оборонного призначення та/або комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва зазначеної продукції, за кодами УКТ ЗЕД, які визначені у п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, але постачаються не для цілей АТО, то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %. Тому з метою застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ у договорі на постачання продукції оборонного призначення та/або комплектуючих виробів, які використовуються для її виробництва, слід зазначити, що така продукція та/або комплектуючі вироби постачаються для використання в оборонних цілях при проведенні АТО та/або при запровадженні воєнного стану.
Щодо питання визначення бази оподаткування ПДВ операції платника податку з постачання на митній території України виготовленої ним продукції оборонного призначення, якщо при її виготовленні використовувалися складові /частини, що придбавалися на митній території України та/або ввозилися на митну територію України як з ПДВ так і без нього (звільнені від оподаткування ПДВ), то слід зазначити таке.
База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Отже, ставка податку (20 та 7 %) застосовується до бази оподаткування ПДВ, а не окремих її складових частин.
Таким чином, при реалізації платником ПДВ продукції оборонного призначення, визначеної згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 464, на митній території України об’єктом оподаткування ПДВ буде операція з її постачання, у тому числі якщо така операція звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу.
При цьому база оподаткування ПДВ за операцією з постачання продукції оборонного призначення, передбаченої згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 464, визначатиметься виходячи з договірної вартості такої продукції незалежно від того, які складові (комплектуючі) використовувалися при її виробництві (операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ чи оподатковувані ПДВ).
Як оподатковується нерухомість
БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ОБ’ЄКТА/ОБ’ЄКТІВ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ,
В ТОМУ ЧИСЛІ ЇХ ЧАСТОК, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВЛАСНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
ПЛАТНИКА ПОДАТКУ, ЗМЕНШУЄТЬСЯ
(ПП. 266.4.1 П. 266.4 СТ. 266 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ):
на 60 м2 – для квартири/квартир незалежно від їх кількості
на 120м2 – для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості;
на 180 м2 – для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток).
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування (пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу).
Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. ЗО Кодексу).
Отже, Податковим кодексом передбачено надання пільги з податку на нерухомість у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, в тому числі учасників АТО та членів родин загиблих учасників АТО.
Крім того, такі особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для звірки даних щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють місцеві ради.
