Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Новомосковська об’єднана ДПІ інформує про реалізацію пального всіма суб’єктами господарювання.

Щодо цього слід зазначити, що згідно з абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 зазначеного Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Щодо реалізації пального суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі слід зазначити, що відповідно до абзацу третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Визначення таких понять, як «автозаправна станція» та «автомобільна газозаправна станція» передбачено:

• п. 1.2 Інструкції № 376, згідно з яким автозаправна станція — це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);
• п. 2.1 Правил № 285, відповідно до якого автомобільна газозаправна станція зріджених вуглеводневих газів (автогазо-заправна станція) — це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (самостійно оператором або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газорозда- вальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (пункти 34 та 35 Правил N° 1442).

Згідно з пп. 212.3.1ˡ п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу особи — суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ АКЦИЗНИМ ПОДАТКОМ

Об’єктом оподаткування акцизним податком при реалізації пального згідно з пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

• отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН);
• ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
• вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування згідно з пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Відповідно до пп. 213.1.9 зазначеного пункту операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Таким чином, у вищенаведених ситуаціях суб’єкт господарювання (посередник) не здійснює операції з реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, тобто операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального або фізичний відпуск пального з автозаправної та/або автомобільної газозаправної станції, тому такий посередник не є платником акцизного податку з реалізації пального та з роздрібного продажу підакцизних товарів (пального) і, відповідно, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та з роздрібного продажу підакцизних товарів у нього відсутній.

Слід також зазначити, що продавець пального у разі здійснення фізичного відпуску споживачу пального з автозаправної та/або автомобільної газозаправної станції (заправлення автомобілів споживача) зобов’язаний згідно з пунктами 231.1 та 231.3 ст. 231 Податкового кодексу скласти в електронній формі акцизну накладну (в день проведення відпуску пального) та зареєструвати її в ЄРАН.

При цьому в акцизній накладній, яка не надається отримувачу пального або складена за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, у рядку «Особа — отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа — код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» вноситься згідно з п. 6 розділу II Порядку № 218 умовний код «1000000000».

ПЕРЕОБЛАДНАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Датою виникнення податковихзобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 68 Митного кодексу ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 69 Митного кодексу контролюючі органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, відповідно до УКТ ЗЕД.

У разі неможливості платнику податку самостійно визначити код згідно з УКТ ЗЕД переобладнаного вантажного транспортного засобу та суми акцизного податку, що підлягає сплаті до здійснення реєстрації такого транспортного засобу, такий платник меже звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації і, крім заяви довільної форми, надати документи про переобладнання транспортного засобу, зокрема документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

При цьому платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (пп. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу).

Також слід зазначити, що відповідно до п. 7.2 ст. 7 цього Кодексу під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Водночас визначені пунктами 213.2 та 213.3 ст. 213 зазначеного Кодексу операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню та які звільняються від оподаткування, не містять будь-яких підстав для звільнення від оподаткування ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль. Отже, пільги зі сплати акцизного податку Податковим кодексом не передбачено.