Новорічні забобони у різних країнах

Хай що кажуть скептики і циніки, Новий рік — особливе свято. Ну з яким іще дійством пов’язано стільки прикмет і забобонів?! Жителі нашої планети зустрічають його по-різному: з вимкненим світлом; поспіхом ковтаючи 12 виноградин, поки відбиває годинник; цілуючись із першим зустрічним; перестрибуючи через підпалені діжки, що котяться вулицями… Та всіх нас, незалежно від того, в кого віримо — Діда Мороза чи Санта Клауса, і куди кладемо подарунки — під ялинку чи в шкарпетки над каміном, це свято спонукає вірити в дива.

Мокра удача
Щоб новий рік був чистим і світлим, кубинці входять у нього мокрими… Так, у переддень свята мешканці острова наповнюють водою весь посуд в домі. А рівно опівночі виливають її з вікон на перехожих. Так, за народними повір’ями, змивають усі минулі невдачі. Висновок: чим більше води 31 грудня на тебе ви¬хлюпнуть, тим більше щастя очікує в прийдешньому році. До речі, святковий годинник на Кубі відбиває лишень 11 ударів. Оскільки 12-й відкриває двері року новому, ходикам дають час відпочити і спокійно зустріти його разом з усіма.

Мотлох із вікна
На батьківщині пасти і піци гуляння починаються з 13 грудня — Дня святої Лючії. Цього дня відзначають свято світла. 24-го приходить Баббо Натале — місцевий Дід Мороз. Останньою з казкових персонажів італійців відвідує Бефана — маленька відьма, яка приносить слухняним діткам шоколадні ласощі. Саме за її «наполяганням» у переддень Нового року не позбавлені почуття гумору мешканці сонячної Італії викидають різний мотлох, що накопичується за рік. При чому, роблять вони це у доволі незвичний спосіб — через вікна. Так, на голову роззявам можуть звалитися як старі джинси або оббита каструля, так і більш габаритні предмети — наприклад, комод чи фортепіано. Для забобонних італійців також дуже важливий ранок 1 січня, а точніше — перший перехожий, який зустрінеться на шляху. Поганий знак, якщо це буде маленька дитина або священник. А от побачити горбаня — на щастя.

Скляні поросята
Жителі Австрії Новорічної ночі йдуть шукати… сажотруса. Існує повір’я: якщо доторкнутися до нього і трохи забруднитися сажею, це подарує щасливий і безбідний рік. На святковому столі австрійців обов’язково мають бути страви з ракоподібних. Вірять: якщо не з’їсти хоча б шматочок такого наїдка, задкуватимеш увесь рік. Серед новорічних презентів розповсюджені порцелянові чи скляні поросятка, найчастіше виготовлені як скарбнички. Такі милі свинки, вважають австрійці, принесуть багатство тому, хто отримає їх під ялинку.

Коропи -перевізники
У В’єтнамі все «не як у людей». Новий рік тут називають «Тет», зустрічають його між 21 січня та 20 лютого (дата залежить від місячного календаря — Прим. ред.). В’єтнамці не встановлюють звичну для нас ялинку, не чекають снігу, не просять подарунків у Діда Мороза і не їдять олів’є. Замість гірлянд вулиці в цій різнобарвній країні прикрашають паперовими драконами, а власне святкування триває чотири дні. Традиційним новорічним обрядом є випускання в річку живих коропів, куплених заздалегідь. Звичай пов’язаний із місцевою легендою, в якій йдеться, що ця риба перевозить на своїй спині бога, який у святкову ніч відправляється на небо, щоб розповісти, як минув рік для людей на землі. Також у перший день нового року в’єтнамці дарують кожному стрічному квітучу гілочку персика, що символізує прийдешні свята.

Золоті усмішки
В Японії переддень Нового року називають Золотим тижнем. У цей час тут не працюють установи, фірми, урядові організації, великі універмаги. Навіть банки зачиняють опівдні 31 грудня і відпочивають перші три дні січня. Обов’язковим у мешканців Країни Вранішнього сонця є звичай проводів Старого року, що полягає в організації прийомів і відвідуванні ресторанів. У момент настання Нового — японці починають сміятися, бо вірять, що це принесе їм удачу. Щоб відігнати злих духів, перед входом до будинку вішають пучки соломи. А всередині оселі на видноті кладуть рисові коржі, поверх яких — мандарини, що символізують щастя, здоров’я і довголіття.

Ватра від лиха
Еквадорці, напевно, у Новий рік входять найбільш екзотично, й до того ж прагматично, як й італійці. Так, у святкову ніч кожна місцева родина спалює перед своїм будинком опудало з соломи, одягнуте в старі, непотрібні речі. Обов’язковою умовою є те, що кожен із членів сімейства має дати «страшкові» щось із власного гардеробу. «Відлякувача» круків садять на стілець, дають люльку, тростину і підпалюють. Поки він палає, глава родини читає опудалові перелік усіх нещасть і неприємностей, що трапилися з сім’єю впродовж року. Коли від страшка лишаються самі жаринки, вважається, що разом із ним зникло й усе погане, і відтепер у новому році на родину очікують міцне здоров’я, щастя і достаток.

Чотири сезони
Індія — єдина країна, де Новий рік зустрічають більше чотирьох разів на рік. Так, у березні свято відзначають на півдні, у квітні веселяться на півночі країни, а в липні і серпні яскраві дійства проводять в окремих регіонах. Зовсім нещодавно тут стали зустрічати Новий рік за традицією слов’янських народів — у ніч із 31 грудня на 1 січня. Скажімо, північні індійці цього дня одягають яскравий святковий одяг, прикрашений квітами. Південні — зранку дарують близьким таці з фруктами. Традиційні для всіх регіонів країни — стрибання через багаття, танці, запалювання вогнів у вікнах будинків, символічні чоловічі й жіночі змагання.

Марина Соломко

Добавить комментарий