Оподаткування майна: що потрібно знати жителям Дніпропетровської області
Новомосковська об’єднана ДПІ інформує про оподаткування майна. Зокрема, податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість), плати за землю та транспортного податку фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (далі — ППР), яке надсилається (вручається) платникам контролюючими органами до 1 липня.
У випадках, передбачених Податковим кодексом, обчислення суми транспортного податку та надсилання (вручення) ППР можливе також і після 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).
Який контролюючий орган і куди надсилає ППР, наведено у табл. 1.
Таблиця 1
| Податок | Хто нараховує податок | Куди надсилаються | Граничний термін надсилання ППР | Строк сплати податку | Де сплачувати | |
| Податок на нерухомість | Контролюючий орган за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості |
За місцем реєстрації платника |
За місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності нерезидентів | До 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним)періодом (роком) |
Протягом 60 днів з дня вручення ППР |
За місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування* |
| Плата за землю | Контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки | За місцезнаходженням земельної ділянки |
До 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) |
|||
| Транспортний податок | Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку | За місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів | ||||
*Фізичними особами у сільській та селищній місцевості податок на нерухомість та земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів
ВРУЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
Відповідно до наказу № 1204 ППР вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу.
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків ППР через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти ППР, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, ППР вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити ППР неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, ППР вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні ППР помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ
Платниками податку на нерухомість є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу).
У разі якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, постає питання, хто повинен сплачувати податок на нерухомість (табл. 2).
Таблиця 2
| Форма власності нерухомості | Платник |
| Спільна часткова власність кількох осіб |
Платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку |
| Спільна сумісна власність кількох осіб, поділена між ними в натурі | |
| Спільна сумісна власність кількох осіб, не поділена в натурі | Платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом |
Що є об’єктом оподаткування
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу).
Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, визначено у пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу. До них, зокрема, належать:
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
- будівлі дитячих будинків сімейного типу;
- гуртожитки;
- житлову нерухомість, непридатну для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнану такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
- будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
- об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, в яких виховується п’ять та більше дітей.
Крім того, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, у період з 14.04.2014 р. по 31 грудня року, в якому завершено проведення АТО.
База оподаткування
Базою оподаткування податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу).
Слід зауважити, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.
На 01.01.2017 р. мінімальна заробітна плата становила 3 200,00 грн. Отже, максимальний розмір ставки з податку на нерухомість не повинен перевищувати 48,00 грн (З 200,00 грн х 1,5 %).
Пільги
Податковим кодексом передбачено пільги зі сплати податку на нерухомість у вигляді:
- зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку (табл. 3).
Таблиця 3
| Вид нерухомості | Кількість квадратних метрів, на які зменшується база оподаткування |
| Квартира/квартири незалежно від їх кількості | На 60 м² |
| Житловий будинок/будинки незалежно від їх кількості | На 120 м² |
| Різні типи об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) |
На 180 м² |
Зауважимо, що зменшення бази оподаткування надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу);
- додаткових пільг, що встановлюються місцевими радами та сплачуються на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Для фізичних осіб пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Порядок обчислення
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) у такому порядку:
- якщо платник є власником одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної на 60 або 120 м2 (залежно від типу такого об’єкта або його частки) та відповідної ставки податку;
- якщо платник є власником більше ніж одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 60 або 120 м2 (залежно від типу такого об’єкта або його частки) та відповідної ставки податку;
- якщо платник є власником об’єктів житлової нерухомості різних типів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 м2 та відповідної ставки податку.
Якщо платник є власником більше ніж одного об’єкта житлової нерухомості одного типу або об’єктів різних типів, у тому числі їх часток, сума податку на нерухомість розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Новостворена нерухомість
За новостворений (нововведений) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою — платником податку починаючи з місяця, в якому було набуто право власності на такий об’єкт.
Коли право на пільгу втрачається
ПІЛЬГА З ПОДАТКУ НА НЕРУХОМІСТЬ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ, ЯКЩО:
площа квартири/квартир—300м² і більше
площа будинку/будинків — 600 м² і більше
загальна площа різних типів таких об’єктів (квартир або будинків) — 900 м² і більше
Крім того, якщо власник нерухомості, яка є об’єктом оподаткування, здає її в оренду, лізинг, позичку або використовує у підприємницькій діяльності, тобто використовує нерухомість з метою одержання доходів, він також втрачає право на застосування пільги.
При цьому за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2 (для будинку), сума податку збільшується на 25 000,00 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)
Плата за землю
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У разі якщо на земельній ділянці знаходиться будівля, що перебуває у спільній власності кількох фізичних осіб, постає питання, хто повинен сплачувати податок.
Зауважимо, що за таку земельну ділянку податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожній з таких осіб:
- у рівних частинах — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
- пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
- пропорційно частці, належній кожній особі, — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі (п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу).
За земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, що перебуває у користуванні кількох фізичних осіб, податок нараховується кожній з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площу під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Об’єкт і база оподаткування
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу).
Базою оподаткування є:
- нормативна грошова оцінка (далі — НГО) земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Кодексу;
- площа земельних ділянок, НГО яких не проведено.
Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Ставки земельного податку
Верховна Рада АР Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
За земельні ділянки, НГО яких проведено, ставка податку встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх НГО, для земель загального користування — не більше 1 % від їх НГО, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 1 % від їх НГО.
Ставка податку у розмірі не більше 12 % від їх НГО встановлюється за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
За земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, ставка податку встановлюється у розмірі не більше 5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.
Розмір орендної плати
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, НГО яких проведено, — у розмірі не більше 3 % їх НГО, для земель загального користування — не більше 1 % їх НГО, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 1 % їх НГО;
для земельних ділянок, НГО яких не проведено, — у розмірі не більше 5 % НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 5 % НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області;
- не може перевищувати 12 % НГО;
- може перевищувати граничний розмір орендної плати у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
Податкове зобов’язання із земельного податку нараховується індивідуально кожній фізичній особі та за окремою земельною ділянкою відповідно до НГО земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, цільового (господарського) призначення та ставки земельного податку на підставі даних Державного земельного кадастру.
Кому надаються пільги
Від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої груп;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Якщо минулого року пільги для фізичних осіб поширювалися на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, то цього року таке обмеження знято.
Таким чином, звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
ГРАНИЧНІ НОРМИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК:
■ для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 га
■ для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 га, у селищах — не більш як 0,15 га, у містах — не більш як 0,10 га
■ для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 га
■ для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га
■ для ведення садівництва — не більш як 0,12 га
При цьому якщо платник податку, який користується пільгами з цього податку, надає в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу).
Якщо у пільговика кілька ділянок
Якщо фізична особа, яка належить до пільгової категорії та звільняється від сплати податку, має у власності кілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву.
Виникнення права на пільгу посеред року
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 Податкового кодексу).
Особливості сплати
Фізичні особи сплачують податок через установи банків або поштові відділення.
У разі якщо фізичні особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податок через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форму якої затверджено наказом № 799.
Плата за землю сплачується за місцем розташування земельної ділянки і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу.
Перехід права власності
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника — фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув права власності.
У такому випадку контролюючий орган надсилає (вручає) ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо ж такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове ППР, а попереднє вважається скасованим (відкликаним).
Транспортний податок
Хто є платником
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу є об’єктами оподаткування.
Об’єкт та база оподаткування
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Ставка податку
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу.
Авто придбано посеред року
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо право власності передано
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Якщо авто п’ять років
У разі закінчення п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, що настає за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (включно).
Наприклад, у травні з року випуску авто пройшло п’ять років, отже, податок потрібно сплатити за п’ять місяців (січень — травень): 25 000,00 грн : 12 х 5 = 10 416,67 грн.
Коли авто викрадено
У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий автомобіль не сплачується з місяця, що настає за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
При цьому у разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Як звіряються дані
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою для проведення звірки даних (табл. 4).
Таблиця 4
| Податок | Куди звертатися | Що звіряти |
| Податок на нерухомість | До контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) | Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності платника податку;
Розмір загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою щодо сплати податку; розмір ставки податку; нараховану суму податку |
| Плата за землю | До контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки | Розмір площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
право на користування пільгою щодо сплати податку; розмір ставки податку; нараховану суму податку |
| Транспортний податок | До контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку | Об’єкти оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
розмір ставки податку; нараховану суму податку |
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, користування пільгою), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППР, а попереднє вважається скасованим (відкликаним).
Стосовно фізичних осіб — нерезидентів, то вони повинні звертатися за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕСПЛАТУ
Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
РОЗМІР ШТРАФУ:
- при затримці до ЗО календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу
- при затримці понад ЗО календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу
При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу).
На суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Податкового кодексу, коли її розмір не встановлено, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).
Для наочності види порушень, за які застосовуються штрафні санкції, та розмір штрафів наведено у табл. 5.
Таблиця 5
| Обов’язок платника | Порушення | Відповідальність | Норма Податкового кодексу | Сума штрафу (грн) | |
| Суть порушення | Приклад порушення | ||||
| Сплачувати плату за землю, податок на нерухомість, транспортний податок протягом 60 днів з дня вручення ППР | Несплата узгодженої суми грошового зобов’язання протягом 60 днів з дня вручення ППР | Фізичній особі вручено ППР 11 квітня, така особа сплатила узгоджену суму грошового зобов’язання після граничного терміну сплати – 17 червня (тобто затримала сплату до 30 к.д.) | Штраф | Пункт 126.1 ст. 126 | 10 % погашеної суми податкового боргу |
| Фізичній особі вручено ППР 11 квітня, така особа сплатила узгоджену суму грошового зобов’язання після граничного терміну сплати – 21 вересня (тобто затримала сплату більше ніж на 30 к.д.) | Пункт 126.1 ст. 126 | 20 % погашеної суми податкового боргу | |||
| Несплата податкового зобов’язання у строки, встановлені Податковим кодексом у разі не надіслання (вручення) ППР контролюючим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком)* | Фізична особа не сплатила/несвоєчасно сплатила податок за умови, що контролюючий орган не надіслав (не вручив) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), ППР з податку | Штрафні санкції не застосовуються | Пункт 126.3 ст. 126, пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 | — | |
*У деяких випадках, передбачених Податковим кодексом, обчислення суми транспортного податку та надсилання (вручення) ППР можливе також і після 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).
