Павлоградський водозабір: конфлікт загострюється
Протистояння, яке виникло після спроби розпочати забудову ділянки, розташованої на території другої санітарної зони Павлоградського водозабору, стає дедалі гострішим. На початку минулого тижня з цього приводу відбулася зустріч за круглим столом. У ній взяли участь власник ділянки, представники влади і громадські активісти. Але сторони так і не дійшли згоди.
За кілька днів по тому, 31 березня відбулося засідання громадської ради при Павлоградському міськвиконкомі, де головною темою обговорення також став конфлікт навколо спроби забудови частини другої санітарної зони місцевого водозабору.
Запрошений на засідання начальник Придніпровської гідрогеологічної партії казеного підприємства «Південукргеологія» Сергій Держак розповів присутнім про унікальність Павлоградського родовища прісної ультра-чистої води, яка за якістю відповідає таким водам, як «Дніпропетровська», «Бірюзова» і т.п. Але це підземне озеро розташоване дуже близько від поверхні – в якихось п’яти метрах. Тому заради збереження чистоти води господарська діяльність у санітарних зонах родовища суворо регламентована.
Члени громадської ради після бурхливого обговорення цієї теми вирішили ініціювати проведення спільної сесії міської та районної рад із залученням депутатів обласної ради задля вироблення спільної позиції і дій щодо збереження унікального Павлоградського родовища води. Крім того активісти ухвалили рішення звернутися до президента і уряду з проханням втрутитися і допомогти містянам врятувати цю природну перлину.
«ВП» вже писали нещодавно про конфлікт, який виник між громадськими активістами і власником ділянки, розташованої на території другої санітарної зони водозабору. Господар заявив, що має намір збудувати там реабілітаційний центр для воїнів АТО та дітей-інваладів з басейном та іподромом. Активісти ж (у тому числі місцеві ветерани АТО) виступають проти будь-якого будівництва у санітарній зоні без відповідних дозвільних документів, яких власник ділянки не надав. Саме тому правоохоронні органи, які ведуть розслідування з цього приводку, висунули вимогу призупинити будь-які будівельні роботи до його завершення.
Власник ділянки, начебто, з цим погодився. Але потім почав встановлювати бетоновані стовпи. Це обурило активістів і вони закликали павлоградців до чергової акції протесту, яка відбулася 2 квітня. У ній взяли участь представники різних громадських організацій і просто не байдужі громадяни. Було багато поліціянтів.
З ними у активістів мало не виник серйозний конфлікт, коли правоохоронці спробували силоміць забрати з собою одного з учасників акції, запідозривши його у тому, що це він звалив один з 23 забетонованих стовпів (дивись відео). За чоловіка заступилися інші учасники протесту і після нетривалої суперечки зрештою переконали силовиків залишити його у спокої.
Активісти громадського формування «Павлогадська самооборона» привезли з собою 1400 саджанців сосни, які придбали у лісгоспі, і почали засаджувати ними ділянку, навколо якої точиться боротьба. Свої дії вони пояснювали тим, що містяни воліють бачити на цьому місці ліс, а не забудову.
Учасники мітингу також склали акт, де задокументували наявність 23 забетонованих стовпів, аби передати його в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю. Адже, як пояснила виконуюча обов’язки начальника відділу містобудування і архітектури Олена Бондаренко, для того, аби побудувати капітальний паркан, слід мати відповідні дозволи.
Ігор Захарук
Для довідки
Павлоградський водозабір – одне з небагатьох великих підземних родовищ дуже чистої води, які ще збереглися в Україні. За радянської доби він розглядався як резервне джерело забезпечення питною водою значної частини Дніпропетровщини і обласного центру у разі екологічного лиха чи війни. Павлоградські активісти ще й досі згадують, що після Чорнобильської катастрофи, коли виникла загроза забруднення Дніпра, в обласний центр постачали воду саме з Павлоградського підземного озера.
