Пильність, швидкість і готовність до каверзних питань – яким має бути дніпропетровський поліцейський
Вже зовсім скоро 1100 поліцейських вийдуть у свій перший патруль. Кандидати пройшли фінальну співбесіду, щоб приступити до двомісячних тренувань. Рома – один з таких хлопців. Він вже чекає результатів співбесіди. Про те, як відбирали кращих з кращих – ми у нього і дізналися.
Ромі – 23. Велетень з добрим поглядом і лагідною вдачею. Коли дивишся на нього, з’являється впевненість – якщо таких наберуть у «копи», у місті стане спокійніше. Зараз він чекає результатів співбесіди. Від них залежить – почне навчання чи ні. «Подав заявку в липні, в серпні прийшло запрошення на тестування загальних знань. 60 питань з математики, логіки, асоціації», – каже Рома.
Кілька днів потому запросили на медкомісію. Звідти у нашого кандидата перші гарні спогади: «Я думав, буде як завжди – довга черга і злі лікарі, – зізнався він. – А зіткнувся з люб’язними медиками і пройшов комісію за годину. Фахівці, як регулювальники на дорогах, розподіляли нас по кабінетах».
Фізпідготовку перевіряли на плацу університету МВС. Для хлопців – біг 100 метрів, 1000 метрів і підтягування. «Нам не давали нормативів. Але я читав в Інтернеті, що на «п’ятірку» потрібно було 12 разів підтягнутися, 100 метрів пробігти за 13,6 секунди, а кілометр – за 3,30 хвилини. Нормативи не найскладніші. Я стометрівку здав за 13,3, кілометр гірше – 3,46, а ось підтягнувся 18 разів», – розповів Рома.
Найнезвичайнішим, за його словами, було психологічне тестування. 566 питань на найдивніші теми: «Питання про ставлення до батька та служби в армії – це добре, – зазначив Рома. – Але були й такі: «Чи влаштовує вас статеве життя?». Або: «Хотіли б ви носити дорожчий одяг?». Я чесно відповів – «так» в обох випадках. Взагалі, сенс цього тесту в тому, щоб відповідати на питання не замислюючись, тому було не до хвилювань. Нам на нього дали півтори години. Але за годину всі впоралися».
Потім – співбесіда. Серед дніпропетровців ходять чутки, що фахівці проводять з кандидатами стресову бесіду, з криками і спробами відбити бажання до служби. Однак, як кажуть самі новобранці, нічого подібного на співбесіді не відбувається: «Питання ставили кілька людей. В основному, про мене. Питали що б могло змусити мене піти з поліції. Відповів – не знаю, адже я там ще не працював! «А якби мама заборонила?» – Ну, у мами своє життя, у мене своє», – каже Рома. А потім згадує: «Серед них була одна дівчина, яка, мені здалося, намагалася провокувати. На запитання «навіщо йду в поліцію» відповів: «Щоб допомогти суспільству дотримуватися законів». Вона сказала: «така відповідь не влаштовує, придумайте щось більш оригінальне». Я додав, – переслідую й особисті цілі, сподіваюся на підвищення».
