Представниці найдавнішої професії у Дніпрі розповіли про податки та проблеми з законом
4 жовтня представниці секс-індустрії у Дніпрі зробили гучну заяву – вони виступають за зміну статей про проституцію в Кримінальному та Адміністративному Кодексах. Але при цьому, ставати приватними підприємцями або найманими працівниками не поспішають – економічна ситуація в Україні для цього поки невідповідна.
На прес-конференції у ІА «Zabeba» керівник Всеукраїнської Благодійної Організації «Легалайф-Україна» Наталія Ісаєва зазначила: «Будь-яке покарання за ту чи іншу діяльність – це насильство, корупція і відхід у тінь. У більшості випадків це порушення конституційних прав людини. При цьому, ми самі займалися секс-роботою і самі часто підпадали під протиправні дії з боку працівників правоохоронних органів».
За словами Наталії Ісаєвої, часто для показників фабрикуються справи про звідництво і заняття проституцією. «Якщо є закон, який за щось карає, то повинні бути і показники розкриття злочинів, – сказала керівник Благодійної Організації. – На нас оформляються справи як кримінального характеру – сутенерство, звідництво та утримання місць розпусти, так і адмінпротоколи за заняття проституцією. Все через те, що часто ми працюємо в парі: одна на телефоні – ніби як сутенер, а інша надає послугу – її можна покарати за проституцію».
Організація хоче скасувати статті Кримінального та Адміністративного кодексів і залишити покарання за примусове заняттям проституцією, в тому числі і неповнолітніх. «Рідко змушують надавати секс-послуги кримінальні угруповання, але частіше – це добровільне рішення через те, що чимось потрібно годувати дітей», – наголосила Наталія Ісаєва.
Як стверджують представники «Легалайф-Україна», зараз правоохоронці будь-якій представниці найдревнішої професії можуть пред’явити статтю 188/1 Кодексу про адміністративні правопорушення (заняття проституцією) та ст. 303 Кримінального Кодексу «Сутенерство). Але можуть справу і не відкрити. «Якщо жінка не погоджується, то їй загрожують, що розкажуть про рід занять дітям в школі або рідним, – зазначив юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапівін. – І багато хто не хоче розголосу і погоджуються співпрацювати – бути свідками і понятими за сфабрикованими справами, відпрацьовувати в правоохоронних структурах «суботники».
