Причини нашого злиденного буття – морально-етичний занепад
Яка гармонія, який порядок постійно підтримується у Всесвіті, природі Землі, яка безперервно годує нас, обігріває, радість життя дарує. То звідки ж беруться усілякого роду негаразди й кризи у особистому житті людини та у соціально-економічному стані суспільства, коли ж бо ми є мешканцями Землі та невід’ємною частинкою цього премудрого Всесвіту – порядку? Нам же все було дано і дарується зараз:
– спадщина високодуховної, нечуваної в світі ні в той час, ні тепер, Трипільської культури, яка є основою матеріального благополуччя, розвитку та процвітання. Від наших пращурів – трипільців, які розійшлися по всьому світові, несучи морально-етичну культуру як сенс Життя, були започатковані світові релігії, біла європейська раса, мови на основі індоєвропейської та основи домострою, землеробства – пріоритетної галузі господарювання;
– спадщина золотої пори розквіту Київської Русі, коли до нашої країни приїжджали з усього світу ремісники, купці, учителі, подорожуючі, бо кожного сприймали з любов’ю і народ плакав, коли відійшов у вічність Ясне сонечко – святий Великий князь Володимир, який своєю любов’ю до народу об’єднав усі землі в одне ціле: від Балтики і Льодового океану до Чорного моря, від Волги до Карпат, забезпечивши до кінця своїх днів мир, безпеку та всебічний розвиток держави;
– генетично обдарований добрий, миролюбний, трудолюбивий, вірний народ, цінуючи не золото та срібло, а добродійну багатодітну сім’ю, повагу до батьків, старших; Людські стосунки, безкорисну взаємодопомогу – загальнолюдську культуру, якої так мало сьогодні залишилося у людей. Іноземні подорожуючі зазначали, що тільки на теренах історичної України чоловіки так люблять своїх вірних покірних дружин – берегинь домашнього вогнища;
– найродючіша земля у світі, чисті чисельні ріки, водоймища, усі корисні копалини, стабільно високі урожаї натуральної якісної, найсмачнішої сільськогосподарської продукції, що сприяло Україні до 1913 року бути годувальницею не тільки свого народу, але і Європи;
– віра, природний оптимізм, надія, радість життєдіяльності, весела пісня, співуча мова, душевна чистота.
Але, усі ці дари, як у всьому світі, так і у нас, сьогодні здебільшого знехтувані та підмінені штучними викривленими цінностями меркантилізму, егоїзму, ворожнечі, лідерства, пристрастю до грошей, багатства та розваг, отримання доходів без труда тощо. «Нова» місія бізнесу (сенс життєдіяльності, філософія господарювання, напрям руху, призначення, служіння) – «Максимізація прибутків» призвела до того, що замість сталого розвитку, відбуваються практично скрізь зацикленість бізнесу (зниження ділової активності й падіння повторюються через 6-7 років), періодичні кризи та банкрутства, що викликають безробіття та знедоленість людей. І високі прибутки олігархів не забезпечують сталого (животворного довговічного) розвитку, про який плекає зараз все людство. Сьогодні практично усі галузі економіки України збиткові, крім сільськогосподарської – основи життєдіяльності людства. Отже, безперервні фінансово-економічні, політико-правові та екологічні кризи змушують нас замислитися над обраним шляхом домострою і кардинально змінити свій уклад життєдіяльності на історично притаманним нашому народові – морально-етичних культурних основах життя.
Володимир Йосипович Куценко,
доцент кафедри економіки, підприємництва та управління підприємствами економічного факультету ДНУ імені Олеся Гончара
