Реформа освіти: кількість вишів в Україні може зменшитися
Нещодавно в Україні скасували заочну та вечірню форми навчання у закладах вищої освіти, а нині в Кабінеті Міністрів працюють над тим, аби скоротити кількість державних університетів. Усе це відбувається в межах реформи вищої освіти в державі.
НОВІ ПІДХОДИ
В уряді бажання скоротити кількість вишів пояснюють тим, що Україна не потребує стільки навчальних закладів, бо за останні 15 років і кількість випускників скоротилась майже вдвічі, і народжуваність падає, і чисельність населення зменшується.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
З огляду на демографічну ситуацію, можна зробити висновок, що з кожним роком кількість абітурієнтів буде і надалі зменшуватись. У 2023 році середні школи закінчили близько 360 тисяч випускників. Наприклад, у 2008-му їх було 640 тис., а, за підрахунками соціологів, через 10 років чисельність випускників в Україні скоротиться на 50 тис. Для порівняння, у 2008 році в країні працювало 350 закладів вищої освіти. У 2021-му – вже 300. Якщо раніше в одному виші в середньому навчалось 6,7 тис. студентів, то перед початком повномасштабної війни ця кількість зменшилась у два рази; і складала 3,4 тис. студентів.
В уряді не планують одразу закрити всі «непотрібні» виші. Зменшувати їхню кількість планують поступово. Загалом, на 2021 рік в Україні нараховувалось 170 державних закладів вищої освіти. «З кожним роком фінансування ЗВО, які не дотягують до критеріїв, закладених у формулі розподілу коштів між вишами, буде зменшуватись. Натомість зростатиме фінансування для тих, хто ці критерії виконує. Зокрема, це наукові показники, рівень працевлаштування випускників тощо», – сказав заступник міністра освіти Михайло Винницький.
Також у Міністерстві освіти вважають: якщо вишів у країні згодом стане значно менше, то кількість випускників, які отримуватимуть робітничий фах, збільшиться. У закладах профтехосвіти вони опановуватимуть професію, яка буде популярна, високооплачувана та затребувана на ринку праці. Тобто ці заклади в майбутньому теж чекає реформа.
«Вже понад 10 років говорять про те, що вишів в Україні багато і потрібно скорочувати їхню кількість. Так, справді, багато університетів відкривають свої філії в інших містах. По суті, вони є автономними, але не дуже популярними, бо там навчається мало студентів. Такі філії організовують із багатьох причин. Це і бажання заробити грошей на контрактниках, і влаштувати колишні кадри тощо. Їх не повинно бути, бо здобути професійну освіту в таких філіях неможливо. Молодь вступає туди, щоб купити собі диплом, і потім не працює за фахом. Тож чи потрібно прибрати такі заклади – так, звичайно. Чи слід закривати ті заклади, які впроваджують нові підходи до навчання, співпрацюють із бізнесом та державними установами з працевлаштування та практики для студентів – ні», – запевняє доцентка Українського державного хіміко-технологічного університету Людмила Фугіна. Вона зазначила, що молоді люди хочуть отримувати вищу освіту, бо робітничі спеціальності в Україні не мають попиту серед абітурієнтів.
«Насамперед треба засвідчити випускникам, що закінчити профтехучилище – це престижно, що це в майбутньому забезпечить гідну зарплату тощо. У нас досі побутує міф про те, що до профтехів вступають тільки дурні та бідні, бо не мають коштів на освіту. Насправді, це не так. Зарплата на заводі може бути в рази більшою, ніж в економіста чи менеджера, і забезпечить людині стабільну роботу. Але ні молодь, ні їхні батьки цього не розуміють, бо популяризацією профтехів у нас ніхто не займається», – зазначає Людмила Фугіна.
ҐРАНТИ ДЛЯ НАВЧАННЯ
Тож якщо залишаться тільки ті виші, що відповідають критеріям Міністерства освіти, то вони отримуватимуть більше коштів від держави. Уряд розробив законопроєкт щодо зміни систем фінансування університетів. Його мета – аби студенти не навчались на контрактній основі, а отримували різни види державної підтримки: ґранти, ваучери, пільгові кредити на навчання тощо. На бюджетній основі зможуть навчатися вступники із найвищими балами ВНО та молодь із вразливих категорій. Багато бюджетних місць буде на тих спеціальностях, яких потребуватиме держава, – це лікарі, вчителі, енергетики.
«Державні гранти покриватимуть вартість навчання повністю або частково. Кошти не потрібно буде повертати. Студент, навчаючись за грантом, не матиме жодних зобов’язань щодо працевлаштування. На розмір гранту впливатиме результат ВНО та обраний фах», – сказав Михайло Винницький. Він також зазначив, що у Міністерстві освіти сподіваються, що такий підхід дасть змогу більшій кількості абітурієнтів здобути якісну освіту в Україні.
Підписуйтесь на на у YouTube, та Facebook !
«Важливо, щоб у закладі були сучасні підходи до освіти, тоді навчання може і повинно бути платним. Аби вивчались сучасні технології, а не те, що колись відповідало часу. Щоб на робочому місці людина знала, що робити, а не вчилася наново. Викладачі теж повинні бути модернізовані, а не розповідати на лекціях про те, що було написано у підручнику в 1970-х роках. Важливий комплексний підхід, коли оплата стає більшою, а надання послуг – якіснішим. Нині освіта теж платна, але якість навчання завжди адекватна заявленій сумі оплати контракту. Наприклад, у мене були викладачі, які легко могли не прийти на першу пару, тому що їм було ліньки вставати зранку. Бували такі, які просто не проводили пари, потім просто ми здавали заліковки на кафедру й отримували оцінки з того предмета, якого в нас не було жодної лекції. Тому чи варте таке навчання грошей – ні. Чи буде воно корисним для майбутнього фахівця – ні», – розповідає студентка одного з факультетів ДНУ ім. О. Гончара Олена Збараж.
Над упровадженням нової системи почали працювати наприкінці 2023 року, але в Міністерстві освіти України попередили, що це займе доволі тривалий час. Тому чи встигнуть випускники у 2024 році отримати новий фах за грантові кошти – питання. Нині вже розроблено відповідний законопроєкт, який направлено до Верховної Ради.
ТАМАРА БЄЛКІНА,
фото з відкритих джерел
