Що потрібно знати про вексель: жителям Дніпропетровщини дали роз’яснення

Новомосковська об’єднана ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про правові основи роботи з векселями. Загальні правила обігу векселів установлено Уніфікованим законом про переказні та прості векселі, затвердженим Женевською конвенцією (далі — Уніфікований закон).

Вексель — це цінний папір (далі — ІДП), який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця (або його наказ третій особі) сплатити після настання строку пла­тежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Вексель є борговим ЦП.

Векселі бувають простими або переказними ,й існують винятково у документарній формі (пп. «д» пп. 2 п. 5 ст. З, ст. 14 Закону № 3480). Визначення вексельних термінів згідно з п. 1.2 Положення № 508 наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Терміни	Визначення терміна	Пояснення
Вексель простий	Вексель, що містить зобов’язання векселедавця сплатити в зазначений строк певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю)	Видача простого векселя передбачає двох учасників: векселедавця та векселедержателя (першого)
Вексель переказний (тратта)	Вексель, що містить письмовий наказ однієї особи (трасанта) іншій особі (трасату) сплатити в зазначений термін певну суму грошей третій особі	Видача переказного векселя передбачає трьох учасників: • трасанта (векселедавця) — боржника за товари (роботи, послуги); • трасата — боржника векселедавця. Трасант призначає трасата платником за переказним векселем; • ремітента — першого векселедержателя переказного векселя (тобто кредитора трасанта за поставлені товари). Підставами для видачі переказного векселя є: • наявність у векселедавця (трасанта) грошового боргу перед продавцем (ремітентом) за товари (роботи, послуги); • наявність у трасата зобов’язання перед векселедавцем у сумі, не меншій за суму векселя. При цьому ст. 4 Закону № 2374 не вимагається, щоб борг був винятково за товари (роботи, послуги). Це може бути також заборгованість за отриманим авансом. Тобто видаючи переказний вексель, трасант фактично переводить свій борг на трасата, зобов’язуючи його сплатити за векселем
Векселедавець	Особа, яка видала простий або переказний вексель	Векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як акцептант за переказним векселем (ст.. 78 Уніфікованого закону)
Векселедержатель	Особа, яка володіє векселем, виданим або індосованим цій особі або її наказу, або індосованим на пред’явника, або шляхом бланкового індосаменту, або на підставі інших законних прав
Індосамент1	Передавальний напис (жиро) – спеціальний напис на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за векселем до іншої особи. Особа, яка передає вексель за індосаментом, є індосантом, а особа, яка приймає вексель, – індосатом	Будь-який вексель можна передати за допомогою індосаменту. Індосамент може бути здійснено навіть на користь трассата переказного векселя (незалежно від того, чи акцептував він вексель), або на користь векселедавця, або на користь будь-якої іншої особи, зобов’язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель (ст. 11 Уніфікованого закону). Індосамент має бути безумовним. Будь-яка умова, що обмежує його, вважається ненаписаною. Частковий індосамент вважається недійсним. Індосамент на пред’явника має силу бланкового індосаменту (ст. 12 цього Закону). Індосамент повинен бути підписаний індосантом (ст. 13 Уніфікованого закону). Індосамент переносить усі права, що випливають з векселя
Індосамент векселя безоборотний	Форма індосаменту, при якій індосант перед своїм підписом робить напис: «без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред’явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов’язаною за ним особою2
Акцепт векселя	Напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату	Переказний вексель можна до настання терміну платежу пред’явити для акцепту трасату за місцем його знаходження (ст. 21 Уніфікованого закону) Акцепт виражається словом «акцептований» або будь-яким іншим рівнозначним словом. Він підписується трасатом (ст. 25 цього Закону). Шляхом акцепту трасат зобов’язується здійснити платіж за переказним векселем при настанні терміну платежу (ст. 28 Уніфікованого закону)
Платіж за векселем	Операція, при якій оплату векселя здійснює платник чи інша уповноважена особа або в порядку регресу, або в порядку посередництва, або в порядку поручительства	У разі часткового платежу трасат (векселедавець простого векселя) може вимагати проставлення на векселі позначки про частковий платіж і видачі йому розписки про це (ст. 39 Уніфікованого закону). Держатель векселя не може бути примушений прийняти платіж за ним до настання терміну платежу. Трасат, який здійснює платіж до настання терміну платежу, робить це на свій страх і ризик (ст. 40 цього Закону)
Платник (трасат)	Юридична або фізична особа (боржник, платник), яка зобов’язана сплатити за переказним векселем (траттою)	Платником за простим векселем є векселедавець
Сума векселя повна	Сума, що підлягає оплаті за векселем, з урахуванням обумовлених у тексті векселя процентів	У векселі, який підлягає оплаті одразу після пред’явлення або у визначений строк після пред’явлення, векселедавець може обумовити, що на суму, що підлягає оплаті, будуть нараховуватися проценти. Процентна ставка має бути зазначена у векселі. Проценти нараховуються-з дати видачі векселя, якщо не визначено іншу дату (ст. 5 Уніфікованого закону)
Пред’явлення векселя до платежу	Дія, під час якої векселедержатель (особа з вексельними повноваженнями) пред’являє векселедавцю (акцептанту) вексель до платежу	Держатель векселя зі строком платежу на визначений день (або в певний термін від дати складання чи пред’явлення) повинен пред’явити вексель до платежу або в день, у який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів (ст. 38 Уніфікованого закону)
Погашення векселя	Здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником)	Після погашення векселя на ньому роблять позначку «Погашено»
Придбання векселля	Отримання векселя у власність через купівлю, облік, заставу (заклад), видачу або дарування, спадщину або іншу угоду, результат якої – майнове право на вексель

¹Зверніть увагу: індосамент властивий як простим, так і переказним векселям. На практиці іноді помилково вважають, що вчинення індосаменту вимагає оформлення не простого, а переказного векселя.

²Згідно зі ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за векселем, є солідарно відповідальними перед векселедержателем. Він має право пред’явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом.

Бути зобов’язаними і набувати права за векселями на території України можуть як юридичні, так і фізичні особи (ст. З Закону № 2374). Водночас органи виконавчої влади місцевого самоврядування та бюджетники можуть виступати векселедавцями, трасантами, індосантами або індосатами тільки у випадках і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України (наприклад, постановою № 721 затверджено порядок видачі у 2010 р. органами місцевого самоврядування в м. Києві векселів, їх обігу та погашення).

Слід звернути увагу на обов’язкові умови проведення вексельних розрахунків. Так, видавати векселі можна лише для оформлення грошової заборгованості за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (за винятком фінансових, банківських векселів і деяких інших векселів) (ст. 4 Закону № 2374).

Умову щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів потрібно обов’язково зазначити у договорі, укладеному в письмовій формі.

На момент видачі векселя особа, зазначена в переказному векселі як трасат (або векселедавець простого векселя), повинна мати перед трасантом (особою, яка чи за наказом якої має бути здійснено платіж) зобов’язання в сумі не меншій, ніж сума платежу за векселем.

За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 400 – 500 НМДГ (6 800 – 8 500 грн) (ст. 13і Закону № 2374 та ст. 16312 КпАП).

При видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем, що повинно знайти відображення в обліку.

ТЕРМІНИ ВЕКСЕЛЬНОГО

До простих векселів застосовуються ті самі положення, що й до переказних векселів (ст. 77 Уніфікованого закону).

У ст. 1 цього Закону наведено обов’язкові реквізити переказного векселя: індосамент, строк платежу (безпосередньо платежу, позовної давності тощо). Але тільки в тій мірі, в якій вони є сумісними з природою простих векселів (табл. 1 вищевказана).

СТРОКИ ПЛАТЕЖУ ЗА ВЕКСЕЛЕМ

Видача векселя дає змогу продовжити період погашення кредиторської заборгованості покупця перед продавцем шляхом її переведення у вексельну заборгованість і відповідно відстрочити включення до доходів безнадійної кредиторської заборгованості (крім того, це дасть змогу боржнику зібрати ресурси на погашення боргу).

 ВЕКСЕЛЬ МОЖНА ВИДАТИ З ТАКИМ СТРОКОМ ПЛАТЕЖУ:

■ за пред’явленням

Такий вексель підлягає оплаті при його пред’явленні. Але цей термін не може бути скільки завгодно довгим, тему що пред’явити вексель до платежу потрібно протягом одного року з дати його складання. Однак трасант може скоротити строк або обумовити триваліший термін. Ці строки можуть скоротити також індосанти

■  у визначений строк від пред’явлення

Цей термін визначають датою акцепту або датою протесту

■ у визначений строк від дати складання

■ на певну дату

Слід звернути увагу, що векселі, які містять інші строки платежу або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Загальна позовна давність за векселем становить три роки, її обчислюють з дня терміну платежу (ст. 70 Уніфікованого закону).

ОФОРМЛЕННЯ ВЕКСЕЛЯ

Векселі складають в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підробки (ст. 5 Закону № 2374). Форми бланків переказного і простого векселів наведено у додатках 1, 2 до Положення № 1681. Векселі не можна перевести в бездокументарну форму (знерухомити).

Реквізити переказного і простого векселів наведено на схемі.

Вексель, видача і оплата якого здійснюється на території України, складається українською мовою. Найменування трасанта (векселедавця), інших зобов’язаних за векселем осіб заповнюють тією мовою, на якій визначено їх офіційне найменування в установчих документах (ст. 5 Закону № 2374).

Вексель підписують:

• від імені юридичної особи — власноруч керівник і головний бухгалтер або уповноважені ними особи (в такому разі в тексті векселя слід зазначити посилання на внутрішній документ, що дає право особі підписати вексель);
• від підприємця — власноруч він або уповноважена ним особа із зазначенням дати та номера запису в Єдиному держреєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, а також його паспортних даних. У тексті векселя зазначають посилання на доручення, що дає право уповноваженій особі підписати вексель.

Векселедавець зобов’язаний вести реєстр  виданих  векселів  згідно  з  Порядком № 774.

КОЛИ ПОТРІБЕН ТОРГОВЕЦЬ ЦП

За загальним правилом, визначеним п. 8 ст. 17 Закону № 3480, операції з ЦП потрібно здійснювати за участю або за посередництва торговця ЦП, діяльність якого ліцензується відповідно до ст. 16 цього Закону. Виняток становлять такі операції:

• розміщення емітентом власних ЦП;
• викуп і продаж емітентом власних ЦП;
• проведення розрахунків з використанням неемісійних ЦП;
• дарування ЦП;
• успадкування і правонаступництво ЦП;
• укладення угод, пов’язаних з виконанням судових рішень.

Виходячи з цього переліку дозволених без участі торговця ЦП операцій сторони не мають права проводити без залучення торговця операції купівлі-продажу векселів, за винятком викупу та продажу випущеного однією зі сторін («власного») векселя. Проте в останньому випадку для другої сторони таких угод винятків не передбачено, тому і таку операцію, судячи з усього, доведеться проводити через торговця ЦП (шляхом укладання з ним посередницького договору).

Порушення вимог п. 8 ст. 17 Закону № 3480 тягнуть за собою накладення штрафу:

• від 5 000 до 10 000 НМДГ (85 000 – 170 000 грн) — за здійснення діяльності на ринку ЦП без ліцензії (якщо вона передбачена законом для здійснення такої діяльності) (ст. 11 Закону № 448);
• від 500   до   1 000   НМДГ   (850 – 1 700 грн) — за здійснення посадовою особою суб’єкта господарювання операцій з ЦП, що відносяться до діяльності на фондовому ринку, без ліцензії (якщо законом  передбачено її отримання) (ст. 1637 КпАП). Отже, при плануванні вексельної операції потрібно визначитися щодо необхідності залучення торговця ЦП.

ОПЕРАЦІЇ З ПРОСТИМИ ВЕКСЕЛЯМИ

Документальне оформлення

Видача векселя в оплату товарів (робіт, послуг). Сторони договору поставки мають оформити:

• додаткову угоду до договору про погашення векселем грошової заборгованості покупця перед продавцем (якщо така умова не передбачена договором).

При цьому потрібно зазначити реквізити векселя, його суму і термін оплати тощо;

• вексель (оформлюється векселедавцем);
• акт приймання-передачі векселів;
• довіреність (інший документ), що дає право уповноваженій особі підписати вексель (при підписанні векселя уповноваженою особою);
• довіреність на отримання векселя (якщо вексель отримує керівник підприємства, довіреність не потрібна) (п. 2.5 Положення № 88, частина п’ята ст. 65 Господарського кодексу). Хоча на практиці підприємства — одержувачі цінностей нерідко оформляють  довіреність на свого директора на вимогу сторін, що передають цінності.

Індосамент векселя. Вексель передають шляхом індосаменту при будь-якої операції   відчуження   векселя:   передачі (не емісії) в оплату за товар, купівлі-продажу   тощо.   Індосамент   проставляють на зворотному боці векселя аби на алонжі. Роблять індосамент на підставі відповідного договору і при передачі векселя оформлюють акт приймання-передачі векселя.

Якщо покупець товарів передає продавцеві вексель, випущений третьою особою, в оплату за товари, будьте уважні: у договорі (додатковій угоді) вексель має виступати саме засобом платежу, а не предметом купівлі-продажу (міни). У такому разі сторони складають акт про вексельний платіж за товар.

Якщо вексель отримується не керівником підприємства, також потрібна довіреність.

 ПОГАШЕННЯ ВЕКСЕЛЯ ОФОРМЛЮЮТЬ ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

■ актом (двостороннім) пред’явлення векселя до платежу

■ актом приймання-передачі погашеного векселя.

При цьому векселедержатель при отриманні платежу за векселем проставляє на ньому позначку про оплату

■ довіреністю на отримання векселя (якщо вексель отримується не директором)

Відповідно векселедержатель передає погашений вексель векселедавцю (трасату).

Купівля-продаж векселя. Як зазначалося вище, до цієї операції потрібно залучати торговця ЦП, уклавши з ним договір про посередництво. Торговець оформлює договір купівлі-продажу векселя, а сторони підписують акт приймання-передачі векселя. Передачу векселя оформлюють індосаментом і актом приймання-передачі. Як і у вищенаведених випадках, покупець векселя оформлює довіреність на його отримання (якщо вексель отримує не директор).

При проведенні вищезазначених операцій рекомендуємо на кожному етапі передачі векселя залишати у себе його ксерокопію.

Облік вексельних бланків

Векселедавці купують вексельні бланки у банках України. При цьому покупці крім вартості бланка сплачують держмито за кожен бланк у розмірі 10 % НМДГ (1,70 грн) (п. 2 Указу № 504). На практиці банки можуть включати суму держмита до вартості вексельного бланка і сплачувати держмито до бюджету (категорія 117.05 ЗІР). Але нерідко держмито сплачує покупець бланків, відображаючи його бухгалтерським записом Дт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» Кт 301 «Готівка в національній валюті» (311 «Поточні рахунки в національній валюті»).

Облік руху вексельних бланків ведуть за допомогою типових форм, затверджених наказом № 67.

Вексельні бланки обліковують за первісною вартістю (що складається з суми витрат на їх придбання і доставку):

• на субрахунку 209 «Інші матеріали»;
• паралельно на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворої звітності».

Бухгалтерський облік

Облік у векселедавця

Видача векселя. Векселедавець обліковує вартість виданих векселів за Дт субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з КТ субрахунку:

• 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті» — якщо вексель підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства (12 місяцівз дати балансу);
• 511 «Довгострокові векселі,   видані в національній валюті» — якщо вексель  підлягає  погашенню  в  термін, що перевищує операційний цикл підприємства (або 12 місяців з дати балансу). Коли заборгованість за довгостроковим     векселем     становитиме 12 місяців з дати балансу (або операційний цикл), її списують за Дт субрахунку 511 у кредит субрахунку 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті» (п. 11 ПБО 11).

Процентні векселі. Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються проценти, відображають у балансі за їх теперішньою вартістю. Це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства (пункти 4, 10 ПБО 11).

Нараховану суму процентів векселедавець відображає бухгалтерським записом Дт 952 «Інші фінансові витрати» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (додаток 4 до Методрекомендацій № 1300).

Погашення векселя векселедавець відображає записом Дт 621 (611) Кт 311.

При погашенні векселя з дисконтом у векселедавця виникає дохід: Дт 621 (511, 611) Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (п. 23 ПБО 13).

Облік у векселедержателя

Отримання векселя відображають за Кт субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і Дт субрахунку:

• 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті» — якщо вексельна заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю (п. 6 ПБО 10);
• 182 «Довгострокові векселі   одержані» — якщо вексельна заборгованість є довгостроковою дебіторською заборгованістю.

Довгострокову дебіторську заборгованість за векселем, що підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, відображають на цю саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості (п. 12 ПБО 10). При цьому роблять бухгалтерський запис Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 182.

Процентні векселі. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається у балансі за їх реальною вартістю (п. 12 ПБО 10).

Проценти за векселем включають до доходів (Кт 732 «Відсотки отримані») в кореспонденції з Дт субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» на дату їх нарахування.

Погашення векселя векселедержатель відображає бухгалтерським записом Дт 311 Кт 341 (377), відсотків за векселем — Дт 311 Кт 373.

При погашенні векселя з дисконтом у векселедержателя виникають витрати: Дт 977 «Інші витрати діяльності» Кт 341 (377).

Індосамент векселя

Як вже зазначалося, векселедавець цілком може отримати виданий ним вексель і передати його за індосаментом, тому бухгалтерські записи для нього і для векселедержателя аналогічні.

Індосант відображає в обліку передачу векселя постачальнику за отримані товари (роботи, послуги):

• Дт 631 Кт 341 (182, 377) – на суму заборгованості;
• Дт 977 (949) Кт 341 (182, 377) – на суму дисконту (якщо вексель   передається з дисконтом);
• Дт 042 «Непередбачені зобов’язання» — на суму векселя, якщо індосант є солідарно відповідальним за векселеві. Суму векселя списують з позабалансового рахунку при його  погашенні  або в разі непогашення — після закінчення терміну позовної давності. Індосат відображає в обліку отримання векселя в оплату заборгованості покупця товарів (робіт, послуг) бухгалтерським записом Дт 341 (182) Кт 361 — на суму погашення заборгованості.