Шкільні реформи та військова підготовка: які новації чекають українців у вересні

У вересні в українській освіті відбулась низка змін. Продовжиться закриття сільських шкіл, які не мають достатньої кількості учнів. А у закладах вищої освіти запровадять обов’язкову базову загальновійськову підготовку.

Про всі нововведення – у нашому матеріалі.

Сільські школи і державне фінансування

Із вересня цього року школи, в яких кількість учнів менше 45, не матимуть державного фінансування на оплату праці вчителів. Це не стосується молодшої школи, а лише 5-11-х класів. Ненадходження коштів із держбюджету не означає автоматичного закриття школи. Адже рішення про це кожна громада ухвалюватиме самостійно та може натомість почати фінансувати школу із місцевих бюджетів. Проте, за даними порталу Education.ua, щонайменше 400 сільських шкіл може чекати реорганізація або закриття.

Найбільше скорочення, ймовірно, зачепить Львівську, Черкаську, Сумську, Тернопільську та Хмельницьку області. Дітей із закритих шкіл возитимуть до опорних закладів. Також  частину педагогів можуть перевести до інших шкіл, але лише за наявності вакансій.

Як пояснюють в уряді, нова політика покликана оптимізувати шкільну мережу, зменшити витрати та підвищити ефективність освітнього процесу. Зокрема, в Міністерстві освіти і науки звертають увагу на те, що вартість навчання одного учня в сільській місцевості значно вища, ніж у місті, – у середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. У деяких громадах витрати сягають понад 51 тис. грн. До того ж  результати сільських випускників на Національному мультипредметному тесті 2024 року були нижчими, ніж у міських школярів.

За даними МОН, за останні роки кількість шкіл у селі скоротилася на 20%. Подальше скорочення чекає на школи і наступного року – держава припинить фінансування закладів, у яких навчається менш як 60 учнів.

Зміни у дистанційній освіті

Зміни чекають і  сам процес навчання. Із нового навчального року школярі можуть здобувати освіту очно, у змішаному форматі або ж дистанційно. Для відкриття дистанційного класу відтепер достатньо п’яти учнів.  Такі класи можуть відкривати будь-які школи, навіть ті, які працюють у звичайному або змішаному режимі. Щоправда, МОН закликає забезпечувати очне навчання там, де безпекова ситуація та умови дозволяють це зробити.

Формат навчання визначає керівник школи або обласна військова адміністрація. Для офлайн-занять потрібна наявність укриття в закладі або не далі, ніж за 500 метрів від нього.

У змішаному форматі школи можуть чергувати дні або тижні очного та дистанційного навчання. Також можливий перехід на дистанційку впродовж року, якщо цього вимагатиме ситуація.

На прифронтових територіях також можливі всі форми навчання. Щоправда, для офлайн-занять, крім укриття, потрібні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської рад. Учні на тимчасово окупованих територіях можуть навчатися дистанційно за повною програмою, у сімейній формі, на екстернаті чи під педагогічним патронажем. МОН радить обирати патронаж, адже він передбачає індивідуальний план, адаптований під потреби учня.

Учні за кордоном можуть обрати кілька варіантів навчання. Якщо відвідують місцеву школу, то паралельно мають можливість проходити українознавчий компонент  дистанційно. Якщо ж дитина не навчається у закордонній школі, може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі. Крім того, доступні індивідуальні форми навчання: екстернат чи сімейна освіта.

Військова підготовка у вишах

Із вересня 2025 року в Україні розпочнеться обов’язкова базова загальновійськова підготовка для студентів закладів вищої освіти. БЗВП для студентів передбачає 300 академічних годин. Програма складається із двох компонентів: теоретичний курс (90 академічних годин) – безпосередньо у вишах,  практичний курс (210 академічних годин) -у спеціальних навчальних центрах ЗСУ.

Теоретичний курс викладатиметься для всіх студентів. Практичну частину повинні пройти чоловіки, придатні за станом здоров’я. Жінки можуть долучитися до практичних занять добровільно. Для цього їм потрібно стати на військовий облік у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Після БЗВП студенти складають військову присягу та отримують сертифікат і військово-облікову спеціальність. Це звільняє їх від обов’язкової базової військової служби, яку мають пройти всі чоловіки від 18 до 25 років. Відмова студента, який визнаний придатним до військової служби, від БЗВП є підставою для відрахування із закладу освіти. Крім того, проходження військової підготовки буде необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування та прокуратуру.

З вересня українська освіта входить у нову реальність. Сільські школи опиняються під загрозою закриття, а для студентів університетів навчання відтепер неможливе без військової підготовки. Це рішення торкнеться сотень громад і тисяч родин, тож саме восени стане зрозуміло, наскільки готова країна до таких радикальних змін у шкільному та студентському житті.

Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел