Тернистий шлях до незалежності

Чергова річниця Незалежності України — це час, коли варто підбити підсумки пройденого країною, а також відповісти на найактуальніші питання сучасної доби.

Історично українська національна свідомість розвивалась переважно в умовах відсутності повної державності, але стійкість духу нації, його здатність до самовідтворення у вкрай несприятливих умовах життя багатьох поколінь зробили можливим проект сучасної України як суверенної демократичної держави.

Головний сенс української незалежності полягає в тому, що країна стала суб’єктом цивілізованого поступу світу. Упродовж довгих років складалася система духовно-культурної та інформаційної залежності України від центральних інституцій імперії, поглиблена в період панування тоталітарної системи. Водночас вихід країни в міжнародний інтелектуальний і культурний простір — необхідна умова виживання нації, реалізації її суверенітету.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу — акт проголошення Незалежності України. у ньому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України. територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно конституція і закони України. цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

За акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна. Оскільки 24 серпня 1991 року верховна рада української РСР ухвалила акт проголошення Незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня Незалежності України. тож 20 лютого 1992 року верховна рада України ухвалила постанову «Про день незалежності України». В ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991року, Верховна Рада України постановляє:

  1. Вважати день 24 серпня днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
  2. Постанову Верховної Ради української РСР «Про день проголошення Незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.»

Відповідно до цього 5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 кодексу законів про працю України слова «16 липня — День Незалежності України» замінити словами «24 серпня — День Незалежності України». Тому від 1992 року День Незалежності України щороку відзначається 24 серпня.