ТОП-5 цікавих археологічних знахідок Дніпропетровщини (Фото)

Дніпропетровщина багата своїми археологічними знахідками, адже тут у різні часи були скіфи, сармати, половці та інші племена, які воювали та залишали частини своєї культури та історії. Тому не дивно, що саме тут знайдено унікальні експонати, які поповнили колекції кращих мазіїв України і світу. «Вісті Придніпров’я» зібрали для вас найцікавіші розповіді про археологічні знахідки.

Золота випадковість

У червні 1971 року на кургані Товста Могила на Дніпропетровщині (м. Покров) було ледь не випадково знайдено головний український археологічний скарб – золоту скіфську пектораль. Знайшов її видатний український археолог Борис Мозолевський. Скіфська пектораль – це прикраса для шиї, що закривала груди, інколи і плечі. Походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло.

Розміри пекторалі вражають: діаметр – 30,6 см, вага – 1150 г золота найвищої проби. Але найголовніше те, що  пектораль – це унікальний зразок античного ювелірного мистецтва, виготовлений, на думку спеціалістів, у другій чверті IV ст. до н.е., на території Греції. Виріб складається з чотирьох джгутоподібних трубок, скріплених обоймами на кінцях. За допомогою штифтів до них кріпляться витончені плетіння, заправлені в обойми з орнаментами, із наконечниками у вигляді лев’ячих голів. Трубки поділяють пектораль на три напівкруглі яруси. Ці яруси заповнені скульптурками людей, тварин, рослинним орнаментом. Символічне значення багатьох зображень досі залишається нерозгаданим. Можливо, ці малюнки зображають уявлення давніх народів про світ. А от деякі дослідники вважають, що пектораль – це календар, адже у зображеннях є певна циклічність. Існує навіть думка, що пектораль може бути картою із зазначенням скарбниці скіфських царів…Також дослідники вважають, що золоту пектораль створили давньогрецькі ювеліри на замовлення скіфської знаті.

Не обійшлося і без легенд. Зокрема, легенда стосується зображених на пекторалі міфічних грифонів — істот з тілом лева, з головою і крилами орла, яких давні греки називали «Стражами золота країни Гіпербореїв». Грифони ніби то з’явилися у Північному Причорномор’ї. Їх сюди одного разу заніс шквальний північно-східний вітер борей. Грифони побачили у скіфів золоті прикраси, зброю, предмети побуту. Тоді ж грифони стали забирати їх у людей, але скіфи швидко заховали свої коштовності. Тоді грифони в люті накинулися на коней скіфів, і на допомогу монстрам прийшли хижі звірі, які роздирали інших тварин, щоб позбавити скіфів м’ясної їжі. Дісталося навіть степовим коням — багато їх загинуло під копитами травоїдних, які з жахом розбігались по степу.

Скіфи зібралися в святилище Ексампей і звернулися до володарки неба Табіті з проханням вигнати чудовиськ. Богиня вночі «запалила в небі стежку» і по ній грифони полетіли назад до Гіпербореїв. Саме всі ці події і зображені на пекторалі. Не менш цікавий факт, що  грифони, міфічні вартові золота, стали емблемою Музею історичних коштовностей України. Наразі ця реліквія зберігається саме у Музеї історичних коштовностей України і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України!

Срібна амфора

26 травня 1862 року до розкопок Чортомлицького кургану (Нікополь, Дніпропетровщина) приступив один з найвидатніших археологів Іван Забєлін. Його найвидатнішою знахідкою стала велика срібна з позолотою ваза, відома сьогодні у всьому світі як Чортомлицька амфора.

Виготовлена ця ваза, очевидно, в IV ст. до н.е. На ній зображені коні та люди, що стало переконливим  доказом того, що перші стремена і вудила винайдені саме в нашій місцевості і були добре відомі стародавнім скіфам.

Дніпровський Стоунхедж

В Дніпропетровській області біля села Недайвода Криворізького району було знайдено унікальне поховання – його вік близько трьох тисяч років. На думку вчених, це місце використовувалося для проведення ритуальних обрядів, так само, як і відомий англійський пам’ятник в Стоунхенджі! Дніпровське святилище одне з найбільших і складних за архітектурою серед знайдених в Україні.

Серед розкопок знайдено гранітну стелу 4 метрів, під нею виявили скелет, можливо, стародавнього жерця. Також були знайдені фрагменти ліпного посуду, амфор і поховання 12-річного хлопчика!

Розкопане святилище

Також на території області (Апостолівський район) місцеві фахівці знайшли у 2015 році на берегах мальовничої річки Кам’янка святилище древніх народів, датоване другим тисячоліттям до н.е. Серед інших знахідок археологів – фрагменти ліпного та гончарного посуду, крем’яні знаряддя праці та зброя, а також кістки тварин. Важливою знахідкою став фрагмент нижньої частини кубка бронзового століття і шийка амфори з частиною ручки, що потрапила у наші краї, ймовірно з легендарного грецького острова Родос, відомого як місце, де стоїть одне з семи чудес стародавнього світу – гігантською статуєю бога Геліоса, також знаного як Колос Родоський (в давнину цю статую зруйнував землетрус).

На ручці є клеймо, на якому чотири зірки в кутах і напис, в якому можна розібрати тільки кілька букв. Цей напис, скоріше за все, ім’я людини, яка виготовляла амфори.

Давнє поселення

На Дніпропетровщині також археологи одного разу натрапили на давнє козацьке поселення Самарь (в районі розташування Богородицької фортеці (неподалік від селища Шевченко), яка виникла у XVII столітті). Серед знахідок переважають копійки шістнадцятого та початку сімнадцятого століть. Так, зі знайдених тут 94 монет лише 6 відносяться до часу існування фортеці.

Також були знайдені натільні хрести XVІ – початку XVII століть, товарні пломби, кахлі від печей, скляні вироби, глиняні іграшки та навіть замок від скрині. А дуже рідкісною знахідкою вважають тарілку із зображенням ангелів – таких сюжетів фахівці ще не зустрічали.

Підготувала Дарина Сухоніс

за матеріалами Інтернет-джерел