У Дніпрі побував міністр (Фото)

25 травня в Медіапрос­торі міста Дніпро відбувся форум «Валить нельзя остаться/ECO». Серед спікерів заходу були міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко, співачка і глобальний амбасадор відновлювальної енергії у світі Руслана Лижичко, засновниця проекту «Україна без сміття» Євгенія Аратов­ська та інші. Йшлося про зміни у природо­охоронній сфері за останні роки; про те, як зробити проблеми довкілля важливими для жителів міст та як змусити великого промислового гіганта почати екологічну модернізацію тощо. Журналіст «Вістей» особисто поспілкувалася з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком і дізналася, як він оцінює екологічний стан  Дніпропетровщини та які природні ресурси вважає найефективнішими.

Корисні ­інновації

– Остапе Михайловичу, минулого року Ви разом із групою активістів SaveDnipro презентували перший в Україні екологічний бот SaveEcoBot. Чи стала дана програма корисною для українців?

– Дана інновація дійс­но корисна, якщо правильно нею користуватися. Держава відкриває реєстр та чимало інформації. Людині складно цілодобово моніторити, що з’явилося нового. Тому виникло питання, як допомогти українцям отримувати саме ту інформацію, що їх цікавить. Активісти із SaveDnipro створили додаток SaveEcoBot, який  автоматично сповіщатиме про появу нової інформації щодо, наприклад, міста Дніпро. Можете бути впевнені, що новина буде почута. Ми розуміємо, що для кожної людини середовище, в якому вона перебуває, досить важливе. Міністерство екології та природних ресурсів України підтримує такі цікаві підходи, тому ми також розробили подібні інновації. Зокрема, створили додаток для смартфона, що дає змогу ідентифікувати сміттєзвалища в будь-яких місцях країни. Він безкоштовний та підходить як для операційної системи Android, так і для IOS. Подорожуючи містами, ви можете сфото­графувати нелегальні сміттєзвалища та відправити у додаток. Він автоматично визначає місцезнаходження, інформація потрапляє до того підрозділу, котрий прийматиме рішення, після чого відповідальна людина має вжити заходів щодо знайденого сміттєзвалища.

– Як повинна змінитися техніка, аби привести Україну до екологічної досконалості?

– Найкраща техніка – це нічого не виробляти і не впливати. В Україні є гарний приклад – Чорнобильська зона. На цій території 30 років не живуть люди. За даний період там з’явилися червонокнижні тварини та рослини, які вважалися зниклими. Нині науковці їдуть у Чорнобиль, аби вивчити, як відновлюється природа. Найбільшої шкоди довкіллю завдає людина. Саме тому завдання, яке стоїть перед людством, – мінімізувати його негативні наслідки. Щоразу, коли ми говоримо про покращання технологій, – це інвестиція. Наприклад, ми готуємо каву не з води з-під крана, а купуємо очищену, яка значно дорожча. Отже, якщо людина хоче чогось більш екологічного, то за це варто платити.

Національні ресурси

– В Україні знаходяться одна з найпотужніших атомних електростанцій світу – Запорізька АЕС та одна з найбільших сонячних електростанцій Європи – Нікопольська СЕС. Який ресурс, на Вашу думку, розвивається ефективніше?

– Україна прийняла стратегію розвитку електро­енергетики, яку треба реалізувати до 2035 року. Вона передбачає, що ми повинні змінити структуру виробництва електроенергії та пере­йти до виробництва енергії, використовуючи основні джерела: атоми, відновлювальну енергетику та газотурбінну, що має замінити вугільну. Насправді план, накреслений перед нами, – доволі складний. Українські станції – старі, термін їхньої експлуатації наближається до завершення. Сонячна енергія добувається лише тоді, коли світить Сонце. Вона не може бути єдиним стабільним енергетичним джерелом. Те ж саме стосується й вітру. Однак із розвитком інфраструктури та поступовим переходом на електроавтомобілі споживання електро­енергії зростатиме. Тому екологічна енергетика – це тренд, який буде роз­виватися. Я вважаю, що варто підтримувати роз­виток сонячних і вітрових станцій, стежити за новими технологіями.

– Скільки має бути екологічних станцій, аби задовольнити потреби нашої країни та країн-замовників?

– Усі станції повинні бути екологічно «доброзичливими». Електро­енергія – це товар, який Україна експортує до країн Європейського союзу та Молдови. Я категорично проти, аби ми виробляли дешеву неекологічну енергію, а потім продавали її «за дорого» екологічно чис­тим державам. Крім того, інші країни також проти, аби їм продавали брудну електроенергію, і через це починають виставляти за неї карбоновий платіж. Я не назву цифру, скільки потрібно станцій, але все, що буде зайвим, продаватимемо.

– Нікопольська – сонячна станція, Ботієвська – вітрова. На Вашу думку, яка зі стихій, Сонця чи вітру, більш ефективна для енергетики?

– За статистикою, сонячні станції за останній рік мають більший темп зростання, адже вони дешевші. Для того щоб установити вітрову станцію, потрібно рік проводити дослідження: слідкувати за швидкіс­тю вітру, шукати вдале місце розташування, робити екологічні оцінки тощо. Вітрові станції не можна будувати на місцях, де спостерігається шлях перельоту птахів у теплі краї. Також слід звернути увагу на те, як вітро­генератор поводитиме себе під час снігу та морозу.

Спільна ­робота

– Дайте Вашу професійну оцінку щодо того, на якому щаб­лі екологічного роз­витку знаходиться Дніпропет­ровська область?

– Ми робимо аналіз і рейтингування із забруднення областей України. Упродовж трьох років також виокремлюємо «топ-10 забруднювачів». Дніпропетровщина – серед перших та найбільш забруднених територій. Зрозуміло чому, адже ще з радянських часів цей регіон був індустріально навантаженим. Наше завдання – запроваджувати обмеження і нові технології, щоб змінити ситуацію. Однак зараз це зробити складно, тому що бізнес в Україні поки що не є екологічно свідомим.

– Серед головних забруднювачів регіону – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Придніпровська ТЕЦ, Криворізька ТЕЦ, Дніпродзержинський ДМК. Як, на Ваш погляд, на державному рівні можна вивести Дніпропетровщину із зони ризику?

– Без спільної роботи суспільства та органів влади це зробити неможливо. Має бути взаємо­зв’язок. Як приклад: упродовж трьох років моєї роботи на посаді міністра екології я постійно намагаюся змусити гірничо-збагачувальні комбінати поставити очисні системи, адже підприємства скидають високомінералізовану шахтну воду в річку Інгулець. Потрібно, щоб ця вода очищалася перед скиданням у водойму. На жаль, мені не вдається переконати чиновників. У цьому питанні дуже потрібна підтримка громадськості, яка свідомо стала б на захист річки.

Світовий тренд  

– Як Ви вважаєте, чи збігаються Ваші погляди в екологічному аспекті з поглядами новообраного Президента?

– Я не бачив екологічного блоку у виборчій програмі Володимира Зеленського , але в його промові на iForum було приємно чути наведені приклади про те, що слід зупинити споживання вугілля для виробництва електроенергії та переходити на відновлювальні джерела. Я цілком із цим згоден. Якщо така думка буде пріоритетом Президента, це є позитивний та сучасний світовий тренд. Це відповідає політичним портфоліо таких лідерів світу, як Макрон, Меркель та Обама.

Маргарита Сопільняк