Триває війна із рашистами. Сотні мешканців Дніпра віддали своє життя за свободу України. Багатьом загиблим героям вже встановлено пам’ятні знаки та меморіальні таблички. До цього їх виготовляли у довільній формі. Тепер у Дніпрі розроблено єдиний дизайн таких табличок пам’яті. Про це повідомляє «Міський сайт» з посиланнм на інформацію головного художника Дніпра Сергій Білий:

«Меморіальні таблички..ь Ця тема для мене емоційно складна… Люди гинуть за наші з вами життя, і жодних слів та дій не вистачить, щоб висловити подяку за це! Але… Але треба було відкинути емоції та дуже зважено та раціонально підійти до питання меморіальних табличок в Дніпрі. Ми з командою dnipro.design взяли на себе відповідальність розробити стале рішення, тому маю розповісти, чому саме так виглядатимуть меморіальні таблички в пам’ять про героїв та жертв війни з Росією.

Найголовніше — щоб меморіальна табличка виконувала свою основну функцію і не перетворювала місто на некрополь:

– Вказувала та нагадувала про загиблого перехожим;

– Не втручалася радикально у вигляд фасаду;

– Була помітною, але відрізнялася від інших (бо на одному фасаді, по-перше, може бути кілька меморіальних табличок; по-друге, на фасаді можуть бути більш давні таблички);

– Була сучасною і не успадкувала радянський підхід.

Тепер подробиці.

Дуже важливо, щоб інформація на табличці була зрозумілою та доступною містянам.

Бо якщо перевантажити табличку інформацією, це не свідчитиме про повагу до героя, а, навпаки, демонструватиме неповагу до зацікавленого перехожого — значно менше людей буде звертати увагу на меморіальну табличку.

Тому на ній зазначається тільки найнеобхідніша інформація.

А всі подробиці (біографія людини, її здобутки, фото) можна побачити на сайті memory.dp.ua за посиланням на самій табличці.

Перевантажувати глядача інформацією, яку він ніколи не запам’ятає, не потрібно, бо якщо казати про все — означає не сказати нічого.

– Таблички виготовляються з листа латуні 4 мм завтовшки;

– Кріпляться на хімічний анкер (вандалостійкий спосіб без видимих кріплень);

– Розміщуються на бачному та освітленому місці, біля входів у під’їзди та школи.

Підсумовуючи, що вийшло:

– Меморіальні таблички відрізняються від багатьох типових, які встановлювали останні десятиліття: чорний мармур, портрети — загальна стилістика надгробка;

– Вони відрізняються від табличок які зазначають героїв Другої світової;

– Таблички не захаращують фасади, бо мають не дуже великий розмір;

– Не перетворюють місто на кладовище, натомість делікатно нагадують;

– Однаково доречно виглядають на різних типах фасадів;

– Вони уніфіковані (завжди знайдеться місце біля входу, навіть коли на фасаді буде декілька табличок).

Мета розміщення меморіальних табличок в місті — зберегти пам’ять про полеглих героїв та жертв війни насамперед серед містян, а не родин загиблих. Родина ніколи не забуде свою близьку людину, їй не потрібно нагадувати про неї. На відміну від мешканців міста, які мають пам’ятати ціну життя, героїзм земляків та горе, що принесла Росія на нашу землю».